Єдиний унікальний номер: 379/1745/24
Провадження № 2/379/129/25
20 березня 2025 року м. Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Разгуляєвої О.В.,
за участю секретаря: Мовчан М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тараща Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Таращанської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,
24.12.2024 позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування та просили суд:
визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 68,5кв.м., житловою площею 27,1кв.м., що розташований в АДРЕСА_1 .
визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 68,5кв.м., житловою площею 27,1кв.м., що розташований в АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилалась на те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, до якої, увійшов: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщину після померлого ОСОБА_3 прийняли в рівних частинах згідно заповіту його діти позивачка ОСОБА_1 та батько позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак, при зверненні позивачів до нотаріусів із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину на вказаний житловий будинок, отримали відмову нотаріусів у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Таким чином, позивачі вимушені звернутись до суду із позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, оскільки відмова нотаріусів перешкоджає позивачам вирішити питання, щодо оформлення спадкових прав.
Ухвалою суду від 25.12.2024 року позовну заяву було залишено без руху, надано позивачам строк для усунення недоліків указаних в ухвалі суду.
07.01.2025 позивачами подано заяви про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 08.01.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Витребувано у державного нотаріуса Таращанської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчук С.А. копію спадкової справи № 196/2002, що заведена після смерті ОСОБА_3 .
Витребувано у приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Овраменко Л.В. копію спадкової справи № 83/2021, що заведена після смерті ОСОБА_4 .
Витребувані копії спадкових справ надійшли до суду 28.01.2025 року та 04.02.2025 року.
Ухвалою суду від 06.02.2025 підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання сторони не з'явились.
Позивачі подали до суду заяви, згідно якої просили справу розглядати за їх відсутності, свої позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача подав до суду заяву, в якій вказав, що проти задоволення позову не заперечує та просив суд розглядати справу без його участі.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 28.12.2001 виконавчим комітетом Лук'янівської сільської ради Таращанського району (а.с.10).
Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на будинок при житті спадкодавця не зареєстровано.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 10 лютого 1956 року, ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьком в свідоцтві зазначений ОСОБА_3 , матір'ю ОСОБА_6 .
Копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_3 , виданого 07 вересня 1974 року встановлено, що ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , прийнявши прізвище чоловіка « ОСОБА_8 » (а.с.76 на зв.).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 09 вересня 1976, ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьком в свідоцтві зазначений ОСОБА_4 (син спадкодавця), матір'ю ОСОБА_10 (а.с.88).
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, виданого 19 жовтня 1996 серії НОМЕР_5 , ОСОБА_9 зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 , прийнявши прізвище чоловіка « ОСОБА_12 » (а.с.88 на зв.).
ОСОБА_3 залишив заповіт посвідчений 25.02.2000 секретарем виконавчого комітету Лук'янівської сільської ради Київської області Гуменюк О.І., зареєстрований в реєстрі за № 32, згідно якого належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і те, що буде належати йому на день смерті заповів: ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в рівних долях.
За свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 23 грудня 2023 спадкоємцями майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є в рівних частках кожен: його син ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_1 .
Спадщина складається з права на земельну частку (пай) яка перебуває у колективній власності колективного пайового селянського підприємства «Нове життя» Лук'янівська сільська рада Таращанського району Київської області, розміром 2,4 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості ), що належало померлому - ОСОБА_3 , на підставі сертифіката на право на земельну частку ( пай ) Серії КВ № 0074977, виданого 25 лютого 1997 року Таращанською районною державною адміністрацією на підставі рішення № 34 від 27 січня 1997 року та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку пай за № 467;
права на майновий пай у загальному пайовому фонді сільськогосподарського підприємства «Нове життя» с. Лук'янівка Таращанського району Київської області в сумі - 4473 грн (чотири тисячі чотириста сімдесят три гривні), станом на 01 лютого 2000 року, що належало померлому ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП ( майновий сертифікат Серії КИ - XXI 1-№ 2106477, виданого 16 листопада 200;
грошових внесків з відповідними процентами та компенсаціями в Ощадному банку № 2876 м. Тараща Таращанського району Київської області на особистах рахунках :№ НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 (філіал с. Лук'янівка), що належало померлому ОСОБА_3 та грошових внесків з відповідними процентами та компенсаціями в Ощадному банку № 2876 м. Тараща Таращанського району Київської області на особистах рахунках :№ НОМЕР_8 (філіал с. Лук'янівка), що належало дружині: спадкодавця- ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкоємцем після якої був її чоловік- ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадкове майно, юридично його не оформив;
простих іменних акцій «Акціонерної судноплавної компанії Укррічфлот» м. Київ в кількості - 30 шт. ( тридцять) на загально- номінальну вартість - 10 грн 50 коп ( десять гривень 50 коп), шо належало померлому - ОСОБА_3 (а.с.11).
Згідно заяв інших спадкоємців за заповітом, а саме: дочки спадкодавця - ОСОБА_14 , справжність підпису якої посвідчено державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Шевченко Н.М.(а.с.73 на зв.), дочки - ОСОБА_15 , справжність підпису якої посвідчено секретарем виконавчого комітету Острівської сільської ради Київської області Н. Бесараб (а.с.74), на спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , вони не претендують.
Син спадкодавця ОСОБА_3 . ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.75 на зв.)
Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у визначений законом строк та порядок звернулися до державного нотаріуса та отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом у рівних частках кожен.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 , виданим 27.04.2021 Таращанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного ЦМУМЮ (м. Київ) (а.с.19).
У зв'язку з відмовою спадкоємця першої черги дружини спадкодавця ОСОБА_16 , спадщину за законом після померлого батька ОСОБА_4 прийняла його дочка ОСОБА_2 ( а.с.86 та на зв.).
28 грудня 2001 року позивачем ОСОБА_1 було подано до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, копія якої міститься в матеріалах спадкової справи.
У зв'язку з відсутністю у позивача правовстановлюючих документів на 1/2 житлового будинку, нотаріусом було зроблено запит до КП КОР «Київське обласне БТІ». Згідно з довідкою КП КОР «Київське обласне БТІ» №417/02-14 від 07.10.2024 року, паперових носіїв до 01.01.2013 року відсутня реєстрація права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 23).
Відповідно до постанови державного нотаріуса Таращанської державної нотаріальної контори Савчук С.А. від 22.10.2024 року № 444/02-31, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку вказаний житловий будинок у зв'язку з відсутністю документу, що підтверджує право власності спадкодавця на нього (а.с.12).
10 листопада 2021 року позивачем ОСОБА_2 було подано до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, копія якої міститься в матеріалах спадкової справи.
Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.10.2024 року №227/02-14/83/2021 приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Овраменко Л.В. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку у праві власності на вказаний житловий будинок у зв'язку з відсутністю документу, що підтверджує право власності спадкодавця на нього (а.с.20).
Згідно з випискою з погосподарської книги від 02.09.2024 року №191-14-8, яка видана старостою Лук'янівського старостинського округу виконавчого комітету Таращанської міської ради, відповідно до погосподарської книги № 6 номер об'єкта ПГО 02-0452-3був відкритий на ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місцезнаходження / адреса об'єкта ПГО АДРЕСА_1 , житловий будинок побудований в 1951 році загальною площею 68,5кв.м., житловою площею 27,1кв.м. Всього сімей проживає (зареєстровано) у будинку 0 (а.с.21).
Відповідно до довідки виданої Лук'янівським старостинським округом виконавчого комітету Таращанської міської ТГ №178-14-8 від 13.09.2024 року житловому будинку, який належав ОСОБА_3 , присвоєно адресу: АДРЕСА_1 (а.с.22).
Позивачами виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який зареєстрований в реєстрі за № ТІ01:9226-0365-9028-2474, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Будинок має загальну площу 68,5 кв.м, в тому числі житлову 27,1 кв.м., а допоміжна 41,4 м2, будинок був побудований у 1951 році, має пічне опалення, у ньому наявні електропостачання та освітлення (а.с.24-26).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно,Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 417413009 від 12.03.2025 відомості щодо права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.
Згідно витягу №730 від 12.03.2025 виданого управлінням «ЦНАП» Таращанської міської ради Київської області за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 0 осіб.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Згідно положень пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, в установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Як передбачено п.4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Згідно ст. 392 цього Кодексу власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Частиною 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що право на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до частини 3 статті 3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Згідно положень ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що речові права на нерухоме майно, їх обтяжень та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то воно виникає з моменту проведення такої реєстрації.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із угод.
Відповідно до положень ч.1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом (частина четверта статті 182 Цивільного кодексу України, статті 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності. Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268-1270 ЦК України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до виписки із погосподарської книги житловий будинок за адресою : АДРЕСА_1 , власник будинку зазначений ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, спадкодавець своє право власності не зареєстрував (не оформив).
З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивачки, прийняли спадщину, враховуючи наявність у справі доказів належності спадкового майна спадкодавцеві, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи з викладеного, суд вважає доведеним наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Таращанської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування на 1/2 частину житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 .
На підставі наведеного вище та керуючись статтями 182, 328, 392, 1216-1218, 1223, 1261-1265, ЦК України, статтями 4, 12, 13, 76, 81, 82, 200, 206, 211, 223, 258-259 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Таращанської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_10 ) право власності в порядку спадкування, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , на 1/2 частину житлового будинку, 1951 року побудови, загальною площею 68,5кв.м., житловою площею 27,1кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_11 ) право власності в порядку спадкування, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , на 1/2 частину житлового будинку, 1951 року побудови, загальною площею 68,5кв.м., житловою площею 27,1кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст судового рішення складено та підписано 25.03.2025.
Головуючий: О. В. Разгуляєва