Справа № 372/6834/24
Провадження № 2-594/25
25 березня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Сташків Т.Г.,
за участю секретаря Ленди С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
23.12.2024 року до Обухівського районного суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій представник позивача Кеню Д.В. просить стягнути з ОСОБА_1 суму боргу за кредитним договором № 1363946 від 11.03.2024 р. в розмірі 145 000,00 гривень із яких: 25 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 107500,00 грн. - нараховані проценти та 12 500,00 грн. - неустойка (штраф); стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
В обґрунтування позову позивач послався на те, що на офіційному сайті ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (надалі - ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», «первісний кредитор») www.selfiecredit.com.ua у вільному доступі для всіх клієнтів і будь - яких осіб, які мають бажання отримати кредит від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» розміщена повна інформація щодо кредитного договору та порядку його укладення, а саме документи: кредитний договір (примірний кредитний договір на момент укладення); правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення кредитного договору); згода на обробку персональних даних; публічна інформація; положення про конфіденційність.
11.03.2024 р. між первісним кредитором ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (ЄДРПОУ 43979069) та ОСОБА_1 за допомогою веб - сайту (www.selfiecredit.com.ua) який є сукупністю інформаційно - комунікаційних систем первісного кредитора в рамках якого останній реалізує технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобі і які у процесі обробки інформації діють, як єдине ціле, був укладений кредитний договір № 1363946. (правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, договір № 1363946 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort».
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію», - електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Як вбачається із змісту кредитного договору № 1321730, разом із правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (графік платежів за договором) відповідно до методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію» договір № 1363946 був укладений у вигляді електронного документа.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На виконання зазначених вимог, відповідачеві 11.03.2024 р. було надано одноразовий ідентифікатор Е112, для підписання кредитного договору № 1363946 від 11.03.2024 р..
Первісний кредитор через партнера ТОВ «ПЕЙТЕК» з яким укладено договір № 03052022-1 від 03.05.2022 р.) про організацію переказу грошових коштів без відкриття рахунку виплатив відповідачеві кредитні кошти в розмірі 25 000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 вказаний відповідачем в особистому кабінеті ІКС первісного кредитора, що підтверджується довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20241126- 47 від 26.11.2024 р. про перерахування кредитних коштів від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ».
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» взяло на себе зобов'язання: На умовах, встановлених договором, первісний кредитор надав позичальнику кошти у кредит на споживчі (особисті) потреби. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 25 000,00 грн.; строк кредиту (строк дії договору) 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів; стандартна процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 кредитного договору; знижена процентна ставка становить 1% в день та застосовується у випадку, якщо Споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, до 22.03.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів;
Станом на 30.08.2024 р. загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 1363946 від 11.03.2024 р. становить: 145 00,00 грн., з яких 25 000,00 грн. - заборгованість за кредитним договором (тіло кредиту); 107 500,00 грн. - нараховані проценти; 12 500,00 грн. - неустойка (штраф).
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» (ЄДРПОУ: 41717584) є факторинговою компанією згідно із розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.12.2017 № 4666 «Про видачу TOB «ФІНФОРС» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)», а саме на надання послуг з факторингу.
15.03.2024 року Національним банком України внесений запис до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензії ТОВ «ФІНФОРС» (код за ЄДРПОУ 41717584) на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме надання послуг з факторингу, (розміщено в загальному доступі на веб - сайті ТОВ «ФІНФОРС» www.finforce.com.ua).
Враховуючи невиконання відповідачем своїх борових зобов'язань перед кредитором 30.08.2024 р. між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» як клієнтом та ТОВ «ФІНФОРС» як фактор було укладено договір факторингу № 43979069-01.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Як вбачається з витягу з реєстру прав грошових вимог - сформований станом на дату звернення до суду (додаток №1 до договору факторингу) TOB «СЕЛФІ КРЕДИТ» 30.08.2024 р. відступило на користь ТОВ «ФІНФОРС» право вимоги за кредитним договором № 1363946 від 11.03.2024 р. на загальну суму 145 000,00 грн.
Про відступленням на користь ТОВ «ФІНФОРС» прав грошової вимоги за кредитним договором, TOB «СЕЛФІ КРЕДИТ» повідомило відповідача шляхом направлення 30.08.2024 р. на електронну адресу позичальника електронного листа та шляхом розміщення в ІКС первісного кредитора такого повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором.
На момент звернення ТОВ «ФІНФОРС» до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів, відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором ні ТОВ «ФІНФОРС», ні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ». Станом на дату написання даної позовної заяви, заборгованість відповідача по кредитному договору перед ТОВ «ФІНФОРС» не виконана і складає 25 000,00 грн. - тіло кредиту, 107 500,00 грн. - нараховані проценти та неустойка (штраф) - 12 500,00 грн., всього: 145 000,00 грн. Станом на дату подання позовної заяви до суду ОСОБА_1 зовсім не погашала суму заборгованості за кредитним договором, а сума боргу залишилася незмінною. ТОВ «ФІНФОРС» не нараховувало ніяких сум заборгованості за кредитним договором відносно відповідача, сума боргу є незмінною з моменту укладення договору факторингу.
Ухвалою судді від 22 січня 2025 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Позивач свого представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджено довідкою про доставку в кабінет «Електронного суду». В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, проти заочного розгляду справи не заперечували, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 повторно в призначене судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, причин неявки суд не повідомила. Заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило, клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву до суду не подано.
За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, враховуючи інтереси позивача, даючи оцінку діям відповідача, які суд оцінює, як такі, що направлені на затягування розгляду справи по суті, суд вважає за можливе вирішити справу за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів справи та постановити заочне рішення, що відповідає положенням ч.4 ст.223, ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази та матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.03.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (Первісний кредитор, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1363946.
У відповідності до п.п. 1.2. договору передбачено Сума кредиту (загальний розмір) складає 25000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.
Пунктом 1.3. Строк кредиту 360 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою (якщо Споживач є учасником Програми лояльності), виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.
Пунктом 1.5. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному розмірі та порядку.
1.5.1. Договору - Стандартна процента ставка становить 2,5 % в день та застосовується : - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.
1.5.2. Договору - Знижена процентна ставка становить 1,25 % в день та застосовується відповідно до наступних умов.
1.6. Договору - Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
1.8.1 Загальні витрати за стандартною ставкою за весь строк складають 225000,00 грн.
1.9.1.Орієнтовна реальна річна процентна ставка 90465,53 % річних.
Товариство належним чином виконало свої зобов'язання за договором, надавши Позичальнику грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами Договору.
Відповідач самостійно вказала номер своєї банківської картки (маска картки) № НОМЕР_1 , на яку в подальшому були направлені кредитні кошти первісним кредитором. Після прийняттям відповідачем оферти, відповідачеві 11.03.2024 р. було надано одноразовий ідентифікатор Е112, для підписання кредитного договору № 1363946 від 11.03.2024 р.
Відповідно до умов Договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані позичальником Кредитодавцю з метою отримання кредиту. Згідно з умовами Договору строк кредиту може бути продовжено, за ініціативою Споживача на кількість днів, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному в Договорі, або в порядку автопролонгацїї, на кількість днів та відповідно до умов визначених Договором.
Електронна ідентифікація позичальника здійснюється при вході останнього в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Кредитодавцем правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону позичальника, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.
Відповідно до положень Договору, договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Кредитодавця аналогом власноручного підпису уповноваженої особи Кредитодавця та відтиску печатки Кредитодавця, що відтворені засобами копіювання, в Особистий кабінет позичальника для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Кредитодавцю в ІТС /зазначений в цьому Договорі. Введення позичальником коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором Договору вважається направленням Кредитодавцю повідомлення про прийняття в повному обсязі умов Договору.
Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.
Отже, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Як вбачається інформації щодо порядку (процедури), хронології дій щодо укладання електронного договору, підтверджено що клієнт ОСОБА_1 акцептувала договір шляхом підписання одноразовим ідентифікатором Е112 для договору № 1363946, відправленого на номер +380634242258.
Відповідно до листа від 26.11.2024 року ТОВ «ПЕЙТЕК» було здійснено переказ коштів на картку клієнта № НОМЕР_1 , на суму 25000,00 гривень, час 11.03.2024 14 год.10 хв. та було здійснено переказ коштів на картку клієнта.
30.08.2024 було укладено договір факторингу № 43979069-01 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЕЛФІ КРЕДИТ" відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНФОРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1363946 до ОСОБА_1 .
У п. 1 ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як зазначено у ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За нормою ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1363946 від 11.03.2024 року укладено в електронній формі.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У пункті 5 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ч. 7 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них (частина п'ята статті 11 Закону України № 675-VIII).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст.11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII).
На підтвердження своїх вимог позивачем надано паперову копію електронного договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1363946 від 11.03.2024, які містять інформацію про його підписання позичальником ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Е112.
Зазначені обставини свідчать про належне укладення договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1363946 від 11.03.2024, в тому числі погодження позичальника ОСОБА_1 з умовами вказаних договорів, шляхом його підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду. Так, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст. 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 526 цього Кодексу передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу ч. 2 ст.1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу ч. 2 ст. 1057 цього Кодексу.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов'язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов'язання. Прострочення грошового зобов'язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов'язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
Таким чином, сторони визначили, що поза межами строку кредитування позичальником сплачуються проценти, які при цьому не є процентами за «користування кредитом», а є відповідальністю за порушення зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, та погодили їх розмір.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Селфі Кредит» станом на 30.08.2024 р. (дата що передувала відступленню права вимоги від ТОВ «Фінфорс») загальна заборгованість за Договором № 1363946 від 11.03.2024 становила 145000,00 гривень.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 43979069-01 від 30.08.2024 р., витяг з якого долучено до позовної заяви, ТОВ «ФІНФОРС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 145 000,00 гривень.
Вказаний розмір заборгованості відповідачем не спростований.
В позовній заяві позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНФОРС» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1363946 від 11.03.2024 на загальну суму 145 000,00 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 ст. 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із частиною другою статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до задоволення шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНФОРС» заборгованості за кредитним договором № 1363946 від 11.03.2024 на у розмірі 145 000,00 грн.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом пункту 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилом частини третьої вказаної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як зазначено у пункті 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Судом встановлено, що адвокат Кеню Денис Васильович надавав позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» професійну правничу допомогу на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 11 березня 2024 року.
Додатком № 75 від 15 листопада 2024 року до договору про надання професійної правничої допомоги від 11 березня 2024 року сторони погодили вартість та порядок оплати послуг, надання усної консультації - вартість однієї години 1000 гривень; вивчення проблеми, аналіз законодавства - вартість однієї години 2000 гривень; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - вартість однієї години 3000 гривень; підготовка інших документів - вартість однієї години 2000 гривень, участь в судових засіданнях - вартість однієї години 3000 гривень.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 20 грудня 2024 року загальна вартість правових (юридичних) послуг складає 15000 гривень.
Відповідно до ч. 4ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 15000,00 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.
Враховуючи викладене, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, заяви відповідача про зменшення розміру витрат, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 2500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВ «ФІНФОРС» (код ЄДРПОУ 41717584) суму боргу за кредитним договором № 1363946 від 11.03.2024 року в розмірі 145000 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВ «ФІНФОРС» (код ЄДРПОУ 41717584) судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВ «ФІНФОРС» (код ЄДРПОУ 41717584) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Т.Г. Сташків