Справа № 362/288/25
Провадження № 1-кп/362/375/25
про призначення до судового розгляду
20.03.2025 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засіданні ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111140000687 від 17.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,
13.01.2025 з Обухівської окружної прокуратури до суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 191 КК України. Ухвалою суду від 14.01.2025 призначено підготовче судове засідання.
Під час підготовчого судового засідання прокурор просив призначити судовий розгляд в даному кримінальному провадженні на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні, оскільки по справі дотримані всі вимоги, передбачені ст. 291 КПК України. Заперечив проти задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурора та скарги на постанову про перекваліфікацію дій обвинуваченого, вважає, що і слідчий, і прокурор на досудовому розслідуванні діяли в межах і в порядку, встановленому КПК України.
Обвинувачений та його захисник заперечили проти призначення справи до розгляду, заявили клопотання про повернення обвинувального акту, оскільки акт не містить чіткого формулювання обвинувачення (не вказано обставину, що пом'якшує покарання, не доведено, що грошові кошти є майном в розумінні ст. 191 КК України і не вказано яким чином були ввірені або перебували у володінні обвинуваченого, а також прокурор у справі не є уповноваженою особою, оскільки не визначався склад прокурорів за ст. 191 КК України, а лише за ст. 185 КК України), та скаргу на постанову слідчого про зміну кваліфікації кримінального правопорушення, оскільки винесення такої постанови не передбачено КПК України взагалі, тому як сама постанова, так і всі подальші процесуальні дії є незаконними.
Потерпілий до судового засідання не з'явився, повідомлений належним чином, ніяких заяв або клопотань, а також цивільний позов до суду не надіслав.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступних висновків.
Вирішуючи клопотання захисника щодо повернення обвинувального акту суд виходить з наступного.
Кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг як у сторону збільшення, так і у бік зменшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора (постанова Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17). Саме прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, формулювання обвинувачення та спосіб викладу фактичних обставин кримінального правопорушення належить до повноважень прокурора. Прокурор доводить перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 3 КПК України). В свою чергу обвинувачення є твердженням про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Вказані положення кримінального процесуального закону свідчать про те, що в обвинувальному акті задача прокурора полягає у наведені обставин та даних, які б давали уявлення про те, яке кримінальне правопорушення було вчинено, за яких обставин, якою особою, в чому воно полягало. Всім цим обставинам прокурор надає кримінально-правову кваліфікацію.
Суд вважає, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні відповідає законодавчим вимогам, оскільки чітко і у достатній мірі інформує обвинуваченого про обставини та характер інкримінованого йому кримінального правопорушення та забезпечує можливість реалізації права на захист, а відсутність вказівки про обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання не є порушенням ст. 291 КПК України, оскільки це також є твердженням слідчого і прокурора щодо наявності або відсутності таких обставин за результатами досудового слідства, яка підлягає перевірці у ході судового розгляду.
Скарга захисника на постанову слідчого про зміну кваліфікації кримінального правопорушення також не підлягає до задоволення, враховуючи положення ст.ст. 110. 214 КПК України, а також правові висновки, що містяться у постанові Верховного суду від 26.02.2025 у справі № 522/18784/21.
Так, до ЄРДР за № 12024111140000687 від 17.10.2024 внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України. У ході проведення досудового розслідування слідчим встановлено дані для зміни кваліфікації у кримінальному провадженні за № 12024111140000687 від 17.10.2024 з ч. 4 ст. 185 та ч. 4 ст. 191 КК України, в зв'язку з чим слідчим винесено постанову від 09.12.2024, яку прокурором у провадженні не скасовано.
Відповідно до ст. 214 КПК України передбачено поняття «попередня правова кваліфікація». Кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, що розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених фактів та інформації збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).
Положеннями ст. 110 КПК України визначено, що рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
У зв'язку з викладеним доводи захисника про те, що жодною нормою КПК не передбачено винесення вказаних постанов є необґрунтованими, оскільки такі постанови слідчого відповідають загальним положенням КПК України, а законодавець не може врахувати всі потреби практики, які виникають під час досудового розслідування, а тому цілком обґрунтовано дозволив виносити постанови, які прямо не передбачені законом, однак які слідчий чи прокурор визнали необхідними.
Таким чином, постанова слідчого про перекваліфікацію діяння з ч. 4 ст. 185 на ч. 4 ст. 191 КК України не суперечить приписам кримінального процесуального закону.
Варто зауважити, що положення КПК України, у тому числі ст. 217, не передбачають необхідності повторно призначати слідчого або прокурора у одному і тому ж кримінальному провадженні, у якому було змінено правову кваліфікацію під час досудового розслідування, тому посилання захисника щодо відсутності повноважень у прокурора є необґрунтованими.
Враховуючи вищевказане, а також те, що не має підстав для прийняття рішень визначених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд приходить до висновку, що дане кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду, який в порядку ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 31 КПК України здійснювати відкрито суддею одноособово.
Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, що, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, нижня межа санкції якого не перевищує 5 років позбавлення волі, у відповідності до вимог ч. 5 ст.314 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, суд вважає необхідним доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 314-316, 376 КПК України,
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 191 КК України призначити у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Васильківського міськрайонного суду Київської області на 20.03.2025 о 14.35 год.
Відмовити у задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору.
Відмовити у задоволенні скарги захисника на постанову слідчого про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 09.12.2024.
Долучити до матеріалів справи заперечення захисника на підозру та обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 .
Доручити уповноваженому органу з питань пробації в строк до 20.04.2025 року скласти та надати до суду досудову доповідь відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Кримінальне провадження здійснювати відкрито суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено і проголошено 25.03.2025.
Суддя ОСОБА_1