Україна
провадження № 2/361/6424/24, cправа № 361/12538/24
17.03.2025
(заочне)
«17» березня 2025 року місто Бровари
Броварського району
Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Бас Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором
№ 2921135 від 09 лютого 2022 року, у розмірі - 30 064 грн. 20 коп., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 09 лютого 2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2921135 та надано кредит в розмірі - 6 000 грн. 00 коп. строком на
360 днів.
21 червня 2023 року, 10 липня 2023 року, 17 липня 2023 року, та 27 липня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладалися низка додаткових договорів про прощення (анулювання) боргу до вищезазначеного договору.
10 серпня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № ККЛУ-10082023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до відповідача.
Станом на дату звернення до суду з позовом заборгованість відповідача становить
- 30 064 грн. 20 коп., з яких сума заборгованості за тілом кредиту - 6 000 грн. 00 коп., сума заборгованості за відсотками - 24 064 грн. 20 коп.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
У судове засідання позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» представника не направив,
10 лютого 2025 року на адресу суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_2 в якому вона просила суд розглянути дану справу без її участі, позовні вимоги підтримала, проти постановлення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у визначеному цивільним процесуальним законодавством порядку. Причини неявки суду неповідомлені. Будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відповідач правом подати відзив не скористався.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно із положеннями статті 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 09 лютого 2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2921135 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі - 6 000 грн. 00 коп. строком на 360 днів, шляхом переказу коштів на його платіжну картку № НОМЕР_1 .
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить пункти 9, 10 кредитного договору, реквізити та підпис сторін.
Підписуючи договір, відповідач підтвердив, що в чіткій та зрозумілій формі отримав інформацію, передбачену частиною другою статті 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також інформацію щодо своїх прав та обов'язків згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» та Законом України «Про захист персональних даних» (пункт 9.9 договору позики).
Також, під час укладення вищевказаного кредитного договору, відповідачем 09 лютого 2022 року підписано електронними підписами з одноразовими ідентифікаторами паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кредитних коштів відповідачу, де обчислено загальну вартості позики та реальну річну процентну ставки за договором надання грошових коштів у позику, в якому відображені: дата видачі позики/дата платежу, кількість днів у розрахунковому періоді, чиста сума позики/сума платежу за розрахунковий період, сума позики за договором/погашення суми позики, проценти за користування позикою, реальна річна процентна ставка, загальна вартість позики.
З копії квитанції № 5150-0403 вбачається, що 09 лютого 2022 року відбулося зарахування переказу на картку НОМЕР_1 у розмірі - 6 000 грн. 00 коп., номер транзакції в системі iPay.ua - 136890881, призначення платежу: Зарахування 6 000 грн. на карту НОМЕР_1 .
21 червня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про прощення (анулювання) боргу до кредитного договору № 2921135, за умовами якого згідно п. 2, 3, клієнт зобов'язується погасити частину основного боргу за договором у сумі 4 200 грн. 00 коп. у термін до 24 червня 2023 року. Товариство звільняє клієнта від обов'язку сплатити решту частину основного боргу за договором у сумі - 1 800 грн. 00 коп.
10 липня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про прощення (анулювання) боргу до кредитного договору № 2921135, за умовами якого згідно п. 2, 3, клієнт зобов'язується погасити частину основного боргу за договором у сумі 3 000 грн. 00 коп. у термін до 16 липня 2023 року. Товариство звільняє клієнта від обов'язку сплатити решту частину основного боргу за договором у сумі - 3 000 грн. 00 коп.
17 липня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про прощення (анулювання) боргу до кредитного договору № 2921135, за умовами якого згідно п. 2, 3, клієнт зобов'язується погасити частину основного боргу за договором у сумі 1 800 грн. 00 коп. у термін до 23 липня 2023 року. Товариство звільняє клієнта від обов'язку сплатити решту частину основного боргу за договором у сумі - 4 200 грн. 00 коп.
27 липня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про прощення (анулювання) боргу до кредитного договору № 2921135, за умовами якого згідно п. 2, 3, клієнт зобов'язується погасити частину основного боргу за договором у сумі 3 000 грн. 00 коп. у термін до 31 липня 2023 року. Товариство звільняє клієнта від обов'язку сплатити решту частину основного боргу за договором у сумі - 3 000 грн. 00 коп.
10 серпня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № ККЛУ-10082023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до відповідача.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 2921135 від 09 лютого 2022 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 10 серпня 2023 року, ОСОБА_1 має заборгованість за період з 09 лютого 2022 року по 04 лютого 2023 року у розмірі - 30 064 грн. 20 коп., з яких сума заборгованості за тілом кредиту - 6 000 грн. 00 коп., сума заборгованості за відсотками - 24 064 грн. 20 коп.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з вимогами частини першої статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з положеннями статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною першою статті 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до статей 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
У постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду вже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти встановлені статтею 625 ЦК України підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Враховуючи наведене вище, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку дії договору чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 2921135 у розмірі - 30 064 грн. 20 коп.
На підставі статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі - 2 422 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 263-265, 282-285 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області
Позов - задовольнити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), заборгованість за Договором № 2921135 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 ) та відповідно до Договору факторингу № ККЛУ-10082023 від 10 серпня
2023 року (укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» і ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») в загальному розмірі - 30 064 (тридцять тисяч шістдесят чотири) грн. 20 коп., а також судовий збір у розмірі - 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя В.О.Василишин