Справа № 357/15389/24
1-кп/357/173/25
25.03.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
сторін кримінального провадження: прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біла Церква клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12024111030002522 від 30.07.2024, щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 пп.1,5 ч.2 ст.115, п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, -
В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111030002522 від 30.07.2024, щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 пп.1,5 ч.2 ст.115, п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.
У судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що не змінилися та не зменшилися ризики, передбачені пп. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які враховувались слідчим суддею при обранні та продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та судом при продовженні запобіжного заходу, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, подав заяву про відкладення судового засідання у зв'язку з перебуванням на лікуванні.
Представник потерпілого в судове засідання не з'явився, подав заяву про проведення судового засідання, призначеного 25.03.2025 о 10:00, без його участі та участі потерпілого.
Захисник та підозрюваний заперечували проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи, що запобіжний захід у виді домашнього арешту зможе забезпечити належну процесуальну поведінку. Окрім цього, захисник зауважила, що наразі обвинувачений ОСОБА_6 за станом здоров'я потребує медичного огляду та оперативного лікування у відділенні офтальмології КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м.Києва».
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.01.2025 встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: можливість обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, у зв'язку з чим продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 27.03.2025 включно без визначення розміру застави.
Відповідно до положень ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Положеннями статті 29 Конституції України гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, визначено, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Частиною 1 статті 194 КПК України визначено, що суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність даних, які свідчать, що ризики, передбачені пп.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані під час обрання та продовження запобіжного заходу, не зменшилися.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п.35 ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає виправданим тримання обвинуваченого під вартою.
Необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів зумовлена наявністю ризиків, передбачених пп. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно вливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачений без застосування до нього запобіжного заходу зможе переховуватися від суду. Так, ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 пп. 1, 5 ч. 2 ст. 115, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч.1 ст.263 КК України. При цьому, відповідно до ст.12 КК України злочини, передбачені ч. 2 ст. 15 пп. 1, 5 ч. 2 ст. 115, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України є особливо тяжкими, за скоєння яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованих злочинів недостатньо для висновку про можливі спроби обвинуваченого переховуватися, тому вона оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому суд, вирішуючи питання щодо продовження застосованого запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_6 , у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є: відсутність міцних соціальних зав'язків, осіб, щодо яких у обвинуваченого є постійні обов'язки, наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон, відсутність належного контролю за всіма кордонами України у зв'язку з веденням повномасштабних воєнних дій.
Вказане свідчить, що обвинувачений, перебуваючи на волі, зможе залишити місце проживання та, ймовірніше за все, прийме спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Відтак, зазначений ризик є суттєвим та йому неможливо запобігти у разі застосування до обвинуваченого будь-яких інших запобіжних заходів, що не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях обвинуваченого, крім тримання під вартою. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди у відправленні правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, судом не встановлено.
Оцінюючи ступінь ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, суд виходить з тих обставин, що показання свідків та потерпілого мають суттєве значення для цього кримінального провадження. Зокрема, потерпілий може надати показання щодо безпосередніх обставин вчинення кримінального правопорушення. А зважаючи, що обвинувачений є його батьком, відповідно маже мати вплив на сина як безпосередньо, так і через інших родичів. Крім того, частина із представлених стороною обвинувачення свідків безпосередньо спілкувалась чи мала контакт з вже померлою ОСОБА_8 , тому їх свідчення також мають суттєве значення для кримінального провадження.
У даному випадку забезпечення безпеки свідків та потерпілого, унеможливлення на них незаконного впливу з боку обвинуваченого є основним завданням на даній стадії процесу.
Перевіряючи наявність законних підстав вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде достатнім для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінює в сукупності фактори, пов'язані з характером особи обвинуваченого, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставини його життя, сімейними зв'язками та зв'язками з суспільством. Так, судом враховано, що:
1) за способом життя та економічним становищем: обвинувачений працевлаштований, вдівець, не має на утриманні неповнолітніх дітей.
2) за віком: обвинувачений є повнолітнім, тому має повну кримінально-процесуальну дієздатність, раніше судимий.
3) за станом здоров'я: відсутні документально підтвердженні відомості про наявність захворювань у обвинуваченого, які унеможливлюють застосування до нього попереднього ув'язнення, відсутні скарги про неналежні умови його перебування або лікування, у разі виникнення в цьому потреби, в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Вказані обставини, на переконання суду, мають бути оцінені як такі, що жодним чином не будуть стримуючими факторами для вживання обвинуваченим спроб перешкоджання відправленню правосуддя в спосіб неявки в судові засідання та для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження. У зв'язку з чим, жодний інший вид запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 у кримінальному провадженні.
У зв'язку із доведенням підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження в порядку ст.194 КПК України, суд вважає доцільним продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
Враховуючи обсяг пред'явленого обвинувачення, встановлений порядок дослідження доказів, стадію судового розгляду, суд вважає необхідним визначити строк дії запобіжного заходу в межах 60 днів з дня постановлення ухвали.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави не визначається, оскільки інкриміновані ОСОБА_6 кримінальні правопорушення, вчинено із застосуванням насильства.
З урахуванням наведеного суд дійшов переконання, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Окрім цього, згідно зі ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 № 239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.02.20212 за № 212/20525 про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО.
Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку.
Згідно з довідкою Філії ЦОЗ ДКВС України в м.Києві та Київській області від 28.01.2025 ОСОБА_6 27.09.2024 обстежений лабораторно, ЕКГ та консультований лікарем-терапевтом. Діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь 2, риик 2. Ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз. Ожиріння ІІ-ІІІ ст. Рекомендовано симптоматичне амбулаторне лікування. Від запропонованого хірургічного лікування з приводу офтальмологічної патології відмовився.
01.10.2024 ОСОБА_6 надав згоду на проведення хірургічного офтальмологічного лікування.
04.10.2024 ОСОБА_6 консультований лікарем-офтальмологом. Діагноз: термінальна болісна глаукома правого ока. Рекомендовано: алкоголізація правого ока.
07.10.2024 на адресу головного лікаря КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м.Києва» Київською медичною частиною направлений лист з проханням провести оперативне лікування ОСОБА_6 в умовах офтальмологічного відділення КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м.Києва».
11.10.2024 отримана відповідь з КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м.Києва» про те, що можливо доставити ОСОБА_6 до КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м.Києва» в будні для надання необхідної офтальмологічної допомоги.
11.10.2024 на адресу ДУ «Київський слідчий ізолятор» направлена доповідна записка з проханням здійснити вивіз ОСОБА_6 до КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м.Києва» для надання необхідного лікування.
Відповідно до відповіді на адвокатський запит КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м.Києва» від 26.02.2025 № 639/18 ОСОБА_6 не доставляли до КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м.Києва» на огляд у відділення офтальмології та не призначалося проведення оперативного лікування.
З огляду на викладене, суд вважає доцільним зобов'язати ДУ «Київський слідчий ізолятор» негайно доставити обвинуваченого до КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м.Києва» для проведення огляду у відділенні офтальмології та негайного оперативного лікування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-178, 182, 183, 197, 199, 331, 372, ч.2 ст.376 КПК України, суд -
Відкласти судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111030002522 від 30.07.2024, щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 пп.1,5 ч.2 ст.115, п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, на 24 квітня 2025 року 14 годину 00 хвилин.
Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 пп.1,5 ч.2 ст.115, п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23.05.2025 включно.
Зобов'язати ДУ «Київський слідчий ізолятор» негайно доставити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до КНП «Свято-Михайлівська клінічна лікарня м.Києва» для проведення огляду у відділенні офтальмології та негайного оперативного лікування.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження та направити для виконання начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено 25.03.2025 о 17:00.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3