Справа № 357/16080/24
Провадження № 2/357/775/25
24 березня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Нізовій А. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У жовтні 2024 представник позивача ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» Стеценко М.В. звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 19500,00 грн., судовий збір у розмірі 3028,00 грн., а також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 100, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.04.2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2823245, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача rv0f85. Відповідно до умов п.2.1 Договору позики ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» надало відповідачу у власність грошові кошти (позику) в сумі 10000 (десять тисяч) грн, перерахувавши кошти на банківський рахунок відповідача ОСОБА_1 шляхом перерахування на картковий рахунок котрий надано Позичальником та міститься в реквізитах договору, а саме: № НОМЕР_1 , номер платежу 46d5735d-aa50-4e58-835b-fld54432e2ae (що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінексперс» про прийняття до виконання платіжної інструкції відповідно до умов договору про переказ коштів від 20.09.2024). В п. 2.2. Договору кредиту сторони визначили, що строк позики 30 календарних днів (з можливістю пролонгації строку кредитування п.6 договору), а відповідач зобов'язаний повернути позику та сплатити відсотки у розмірі: -1,50 % (в день) знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (застосовується під час строку позики); - 2,70 % (в день) базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (застосовується у разі понадстрокового користування позикою); - 9089,90 % Орієнтовна реальна річна процентна ставка; - 14500,00 грн. загальна вартість кредиту. Підписанням цього договору Позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України, (п.п. 5.1 Договору позики). Відповідно до п. 5.3. Договору кредиту Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://clickcredit.ua/informaciya (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі. Однак, відповідач не виконує свої зобов'язання по договору, своєчасно не повернув грошові кошти, в зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позикодавцем, яка станом на 17.09.2024 становить 19500,00 грн., з яких : 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4500,00 грн. заборгованість за процентною ставкою 1,50%, 5 000,00 грн. заборгованість за процентною ставкою 2,70%.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2024 року головуючим суддею визначено суддю Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.
Ухвалою від 08 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Судом 12.03.2025 р. за вх..№13200 отримано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначила, що вважає розрахунок заборгованості за договором, наданий позивачем, неправомірним, таким що суперечить законодавству України. Спірні відносини в даній справі регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про споживче кредитування». Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Отже, як слідує з вимог законодавства, що регулює питання споживчого кредитування, максимальний розмір денної процентної ставки за договором не може перевищувати 1%. Застосовуючи такий підхід в даній справі сума заборгованості складає: Сума кредиту -10000,00 грн. Проценти за користування кредитом: 10000,00 грн.*1%*30 днів = 3 000,00 грн. Всього сума заборгованості за договором позики 13 000,00 грн. Крім того, відповідно ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» споживач, який порушив своє зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим? збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Таким чином, максимальна сума пені (штрафу, неустойки) за простроченим платежем складає 13000,00 грн. *15% - 1950,00 грн. Отже вимоги позивача з урахуванням обмежень встановлених законом України «Про споживче кредитування» могли бути задоволені в межах суми: Сума кредиту - 10000,00 грн.; Проценти за користування кредитом - 3000,00 грн. (10000,00 грн.*1%*30 днів - ч.5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»); Пеня (штраф, неустойки) =1950,00 грн. (13000,00 грн. *15% = 1950,00 грн. - ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування»); Всього заборгованість та пеня - 14950,00 грн. Також зазначила, що на даний час обставини змінились: сума заборгованості за кредитним договором погашена в сумі визнаного боргу 14950,00 грн., також здійснена оплата судових витрат, понесених позивачем - 2350,00 грн. судового збору та 2150,00 грн. витрат на правову допомогу, що підтверджується платіжними інструкціями АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №1.86593019.1 від 24.01.2025 р. в сумі 6500,00 грн., №1.95799005.1 від 18.02.2025р. в сумі 6500,00 грн., №2.98366049.1 від 24.02.2025 р. в сумі 6500,00 грн. Таким чином, на дату розгляду справи в суді відсутній предмет спору. Враховуючи викладене просила суд, відмовити у задоволенні позовних вимог, закрити провадження по справі та розгляд справи проводити у відсутності відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, по дату, час та місце слухання справи повідомлений належний чином, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, по дату, час та місце слухання справи повідомлений належний чином, у відзиві на позовну заяву просила розгляд справи проводити у її відсутності.
Суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності сторін та прийняття судового рішення на підставі наявних матеріалів, оскільки всі учасники справи були належним чином та завчасно у відповідності до вимог ЦПК України повідомлені по дату, час та місце слухання справи, представник позивача надав заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, відповідач скористався своїм правом та подав суду відзив на позовну заяву, в якому висловив свою позицію щодо позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 28.04.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою веб сайту (https://clilckcredit.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», було укладено договір позики №2823245, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано одноразовим ідентифікатором відповідача rv0f85.
Відповідно до умов якого товариство надало відповідачеві позику в розмірі 10000,00 грн, строком на 30 днів. Дата надання кредиту 28.04.2024 р., дата повернення кредиту - 28.05.2024 р., денна процентна ставка - 1,50% в день, процентна ставка понадстрокове користування позикою (її частиною) - 2,70 % в день, пеня - 2,70% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 9089,90%, орієнтовна загальна вартість позики - 14500,00 грн.
Підписанням цього договору Позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України, (п.п. 5.1 Договору позики).
Відповідно до п. 5.3. Договору кредиту Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «СІісkСrеdit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://clickcredit.ua/informaciya (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі.
Згідно п. 18 Договору якщо сума позики зазначена в п. 2 Договору перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування позикою понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) за ставкою, визначеною п. 2 Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених ЗУ «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток №1 до договору позики №2823245 від 28.04.2024 сторони узгодили суму кредиту за договором в розмірі 10000,00 грн, та розмір процентів за користування кредитом 4500,00 грн.
Відповідач порушив умови Договору позики та не виконував покладені на нього зобов'язання належним чином у зв'язку з чим станом на 17.09.2024 сума заборгованості відповідача за договором № 2823245 від 28.04.2024 становить 19500,00 грн., з яких : 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4500,00 грн. заборгованість за процентною ставкою 1,50%, 5 000,00 грн. заборгованість за процентною ставкою 2,70% (проценти за понадстрокове користування), що підтверджується розрахунком заборгованості.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» ( в редакції, яка була чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідач у відзиві посилається на неправомірність нарахування денної процентної ставки за Договором у вищезазначеному розмірі, посилаючись на ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», однак відповідачем не враховано той факт, що зміни до цього закону, згідно яких розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %, були внесені на підставі Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 р., який набрав чинності 24.12.2023 р. Цим Законом також було доповнено прикінцеві і перехідні положення ЗУ «Про споживче кредитування», зокрема п. 17, в якому чітко зазначено: «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %"».
Кредитний договір між сторонами укладено 28.04.2024 р., тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 р., яким законодавчо дозволено і врегульовано нарахування денної процентної ставки розміром більш, ніж 1 %, оскільки строк, на який надавався Кредит і протягом якого здійснювалось нарахування процентів, - не перевищує 120 днів, відведених Законом для можливості поступового переходу кредитодавцями до нових обмежень щодо розміру денної процентної ставки, відтак - умови кредитного договору в частині нарахування процентної ставки є цілком законними та обґрунтованими.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 19500,00 грн, з яких : 10000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 4500,00 грн. заборгованість за процентною ставкою 1,50%, 5 000,00 грн. заборгованість за процентною ставкою 2,70%.
Однак, з наданих відповідачем платіжних інструкцій №1.86593019.1 від 24.01.2025 р., №1.95799005.1 від 18.02.2025р., №2.98366049.1 від 24.02.2025 р. вбачається, що ОСОБА_1 сплачено заборгованість за договором позики в розмірі 19500,00 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги були задоволені відповідачем у повному обсязі після пред'явлення позову у добровільному порядку.
У постанові від 13.05.2020 р. (справа № 686/20582/19) ВС зазначив, що поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Поряд з цим, за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
З огляду на наведену правову позицію суду касаційної інстанції щодо застосування норм процесуального права, судом встановлено що спір станом на дату пред'явлення позову мав місце, що позбавляє суд можливості закривати провадження у даній справі.
У той же час, завданням цивільного судочинства за положеннями вище процитованої ч. 1 ст. 2 ЦПК України є, в тому числі, ефективний захист порушеного права позивача.
Згідно ч. 2 вказаної норми суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Станом на дату вирішення спору право позивача на повернення коштів не є порушеним.
Зважаючи на те, що станом на день винесення даного рішення заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з відсутністю порушеного права позивача, заявленого ним у позові, станом на дату розгляду справи.
Щодо відшкодування судових витрат, суд зазначає, що позивач отримавши від відповідача кошти на погашення у повному обсязі кредитних зобов'язань, не позбавлений був відмовитись від позову, не підтримати свої позовні вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову та подати заяву до суду на стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача, згідно ч.3 ст. 142 ЦПК України.
Оскільки позивач наполягає на задоволенні своїх позовних вимог, а суд відмовляє у позові унаслідок задоволення позовних вимог відповідачем після пред'явлення позову, у розумінні ст. ст. 141, 142 ЦПК України судові витрати розподілу не підлягають та залишаються за сторонами, які їх понесли.
Керуючись, ст. ст. 2, 4, 141, 142, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів»; адреса: площа Арсенальна, буд. 1Б, м. Київ, 01010; ЄДРПОУ: 39861924.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Б. І. Кошель