Справа № 357/10969/24
Провадження № 2/357/1186/25
21 березня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Нізовій А. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У червні 2024 року представник позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіна А.В. звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості: - за Кредитним договором №260196 в розмірі 37814,61 грн; - за Договором позики № 74269752 в розмірі 16724,78 грн та судовий збір у справі.
Позов мотивовано тим, що 31.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №260196. Відповідно до п. 1.1. укладання кредитного договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнтом через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення пароля входу до Особистого кабінету. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору вважається направленим Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. 08.01.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Селфі Кредит» було укладено Договір факторингу № 08012024 у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає), а ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 08.01.2024 до Договору факторингу № 0801224 від 08.01.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 37814,61 грн, з яких: 15384,61 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 22430,00 грн. сума заборгованості за відсотками. Згідно умов кредитного договору, позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим Договором. Після відступлення позивачу прав грошових вимог до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів. З моменту отримання прав вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №260196 в розмірі 37814,61 грн.
Також зазначено, що 01.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 було укладено Договір позики № 74269752. Згідно п. 1 договору, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) суд суми позики. Підписанням цього договору позики, відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачено ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п. 5.1 п. 5 договору позики). Правила надання грошових коштів у позику товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають у загальному доступі, будучи опублікованими на сайті. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладання договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору. 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 16724,78 грн, з яких: 12880,08 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 3844,70 грн - сума заборгованості за відсотками. Після відступлення позивачу прав грошових вимог до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів. З моменту отримання прав вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором позики №74269752 в розмірі 16724,78 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2024 року головуючим суддею визначено Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.
Ухвалою від 31 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Судом 18.11.2024 р. за вх..№60744 отримано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача Шкурко О.В., який діє на підставі довіреності, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві зазначив, що позивач стверджує про укладення договорів в електронній формі, однак долучив до позовної заяви паперові копії електронних документів, та з них неможливо встановити наявність підписів сторін договорів та дати їх укладення. Відповідач заперечує укладення кредитного договору та договору позики та існування оригіналів таких договорів в електронній формі з підписами обох сторін та дати їх укладення. Враховуючи вищевикладене, вважає що позивачем не доведено належними та допустимими доказами укладення кредитного договору та договору позики, про укладення яких позивач стверджує. Також представник відповідача вказує, що позивачем не доведено факту перерахунку коштів позикодавцем та кредитодавцем відповідачу за вказаними Договорами. З умов кредитного договору та договору позики вбачається, що зобов'язанням кредитора та позикодавця є безготівкове перерахування кредитних коштів. Відповідач заперечує отримання кредитних коштів та коштів позики від кредитора та позикодавця ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», а позивачем не надано жодного доказу на підтвердження виконання кредитором та позикодавцем своїх зобов'язань. Таким чином, відсутність у позивача доказів про перерахування кредитних коштів саме від кредитора/позикодавця відповідачу означає недоведеність позовних вимог, а тому і неможливе стягнення із відповідача будь-яких коштів. Крім цього зазначив, що паспорт споживчого кредиту не є невід'ємною складовою частини кредитного договору. У позовній заяві позивач посилається на Правила надання грошових коштів у кредит/позику (але навіть не надає їх копій, не те що оригіналів). Проте, з огляду на їх мінливий характер як внутрішнього правового акту кредитора/позикодавця, не можна вважати складовою кредитного договору. Відповідач не може бути зобов'язаний виконувати умови, з якими він реально не був ознайомлений, в тому числі внутрішніх правил позивача. В даній справі позивачем не надано жодного належного, допустимого та достатнього доказу на підтвердження факту наявності у позивача прав вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами та договором позики, та на підтвердження факту наявності у відповідача заборгованості перед попередніми кредиторами та позикодавцем в розмірах, які позивач вказав у своїй позовній заяві. Розмір заявленої до стягнення позивачем заборгованості позивач не підтвердив. Складені позивачем розрахунки заборгованості відповідача фактично є іншою інтерпретацією даних витягів з реєстру прав вимоги до Договорів факторингу. Розрахунків заборгованості відповідача за кредитними договорами та договором позики за всіма їх складовими позивачем не надано. За таких обставин, вимоги позивача є недоведеними, у зв'язку із чим у задоволені позову слід відмовити в повному обсязі.
Представник позивача Летун Т.В., яка діє на підставі довіреності, направила до суду відповідь на відзив, яка була зареєстрована канцелярією суду 25.11.2024 р. за вх..№62265, в якій просила долучити до матеріалів справи відповідь на відзив та всі додатки до нього, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та розгляд справи проводити у відсутності представника позивача.
Ухвалою суду від 28 листопада 2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 про витребування доказів було задоволено та витребувано від Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»: інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткових рахунків відкритих у банку станом на 01.02.2022; інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів, відкритого до платіжної карти № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) за період з 01.02.2022 року по 05.02.2022 року з відображенням часу зарахування коштів; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 01.02.2022 року по 05.02.2022; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетній: даних ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).
Судом 02.12.2024 р. за вх..№63430 отримано заперечення на відповідь на відзив за підписом представника відповідача ОСОБА_4
18.12.2024 р. за вх..№67106 судом отримано додаткові пояснення від представника позивача ОСОБА_3 .
Судом 20.12.2024 р. за вх..№67560 отримано відповідь від АТ «Райффайзен Банк» на ухвалу суду від 28.12.2024 р.
30.12.2024 р. за вх..№68640 отримано додаткові пояснення від представника відповідача ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 03 лютого 2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_5 про витребування доказів було задоволено та витребувано від Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»: інформацію чи було емітовано на ім'я ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_4 ; виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти № НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період 31.01.2022 по 05.02.2022 з відображенням часу зарахування коштів, призначення платежу та відправника коштів; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_4 за період з 31.01.2022 по 05.02.2022; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Судом 17.02.2025 р. за вх..№8796 отримано відповідь від АТ «Райффайзен Банк» на ухвалу суду від 03.02.2025 р.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, в прохальній частині позовних вимог просили здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача так і у відповіді на відзив, позивач просив судові засідання проводити за відсутності представника позивача, позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів ( ч. 3 ст. 211 ЦПК України ).
Відповідач в судове засідання не з'явився, представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви та клопотання до суду не направив, причини неявки суду не повідомив.
Суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності сторін та прийняття судового рішення на підставі наявних матеріалів, оскільки всі учасники справи були належним чином та завчасно у відповідності до вимог ЦПК України повідомлені по дату, час та місце слухання справи, представник позивача надав заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, відповідач скористався своїм правом та подав суду відзив на позовну заяву, в якому висловив свою позицію щодо позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що 31.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 260196.
Згідно з п.1.3 сума кредиту складає в розмірі 16666,67 грн.
Відповідно до п. 1.4 строк кредиту становить 26 тижнів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою (якщо Споживач є учасником Програми лояльності), виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
Згідно п. 1.5.1 стандартна процентна ставка становить: 10% в день (3650% річних) та застосовується за перший день користування кредитом; 0,70% в день (255,5% річних) від початкової суми кредитування (загального розміру) та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки (або Споживач не є учасником Програми лояльності);
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою 1746,88 % річних, за зниженою ставкою 1746,88 % річних. (п.1.7 Договору)
Згідно п. 1.8 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 34734,97 грн.
Відповідно до п.2.1 кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування/утримання: у розмірі 15000,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_5 іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту; у розмірі 1666,67 грн на користь Товаритсва з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.3 Договору.
В Додатку № 1 до Договору про надання споживчого кредиту вказано, якщо клієнтом не будуть виконані умови Договору для отримання зниженої процентної ставки, розміри платежів зазначені в Графіку платежів будуть перераховані за стандартною процентною ставкою, в зв'язку з чим будуть наступні значення: сума платежу за розрахунковий період складе 34734,97 грн, проценти за користування кредитом складуть 16401,63 грн, реальна річна процентна ставка складе 1746,88% річних, загальна вартість кредиту складе 34734,97 грн.
Інформація за договором викладена також у паспорті споживчого кредиту, підписаного позичальником електронним підписом, у якому відображено умови кредиту, зазначені як договором так і додатком № 1 до договору.
Також, судом встановлено, що 01.02.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 було укладено договір позики № 74269752.
Згідно п. 1 Договору позики, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) суд суми позики.
Відповідно до Договору, сума позики складає 18000,00 грн. Строк позики - 30 (тридцять) днів. Процентна ставка - 1,99% (фіксована).
Дата надання позики - 01.02.2022 року, дата повернення позики - 03.03.2022 року, знижена процентна ставка/день, % (застосовується у відповідності до умов програми лояльності) - 1,6915%, процентна ставка за понад строкове користування позикою (її частиною) за день - 2,70%, пеня %/день - 2,70%, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 14644,23%, орієнтовна загальна вартість позики - 27134,10 грн.
Згідно п. 3, 4 Договору, позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною. Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Підписанням цього Договору позики, відповідач підтверджує, що вона ознайомилася на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачено ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п. 5.1 п. 5 договору позики). А також погодилася, що до моменту підписання договору позики вивчила цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладання цього договору їй зрозумілі.
Правила надання грошових коштів у позику товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають у загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладання договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит вбачається, що загальна вартість кредиту складає 27134,10 грн, реальна річна процентна ставка - 14644,23%, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 27134,10 грн; сума кредиту за договором/погашення суми кредиту - 18000,00 грн, проценти за користування кредитом - 9134,10 грн.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Пунктом 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( п. 1 ст. 530 ЦК України).
Крім того, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язанні настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, якою відповідно до ч. 3. ст. 549 ЦК України є пеня.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежного виконання ).
Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість ним виконання свого грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому.
Стаття 1048 частина 1 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.
Позичальник зобов'язаний, відповідно до ст. 1049 ЦК України, повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані їй позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідач підписуючи вищевказані Договори, прийняв та погодився з їх умовами.
Отже, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20) від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20 (провадження № 61-154св21). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 17 січня 2022 року в справі № 234/7723/20, провадження № 61-6379св21.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з умовами Кредитних договорів Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договорами.
Однак, в порушення вищезазначених вимог закону та умов договорів, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
08 січня 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Селфі Кредит» укладено договір факторингу № 08012024, згідно з яким ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до боржників ТОВ «Селфі Кредит».
Як вбачається з витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №08012024 від 08.01.2024 року та акта прийому-передачі від 08.01.2024 року, від ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_6 за кредитним договором № 260196 в сумі 37814,61 грн., з яких: - 15384,61 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 22430,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Окрім цього, позивачем додано до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором № 260196 від 31.01.2022 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 08.01.2024 року.
14 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги.
Також, 13.06.2022 року та 27.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» були укладені Додаткові угоди № 7 та 12 (до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року .
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 за Договором позики №74269752 в сумі 16724,78 грн, з яких: 12880,08 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3844,70 грн - сума заборгованості за відсотками.
Окрім цього, позивачем додано до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором №74269752 від 01.02.2022 року.
Встановлено, що всупереч умовам кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.
Встановлено, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 р. у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Так, укладання 08.01.2024 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Договору факторингу №08012024, підтверджується доданими з боку позивача наступними документами: копією Договору факторингу №08012024 від 08.01.2024; копією Акту приймання-передачі Реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 р. до Договору факторингу №08012024 від 08.01.2024; Витягом з Реєстру боржників від 08.01.2024 до Договору факторингу Договору факторингу №08012024 від 08.01.2024; копію Платіжної інструкції №20704 від 10.01.2024 р.
Також, укладання 14.06.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Договору факторингу № 14/06/21, підтверджується доданими з боку позивача наступними документами: копією Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р.; копією Додаткової угоди №7 від 13.06.2022 р. до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021; копією Додаткової угоди №12 від 27.10.2023 р. до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021; копією Акту приймання-передачі Реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 р. до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р; Витягом з Реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 р. до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р; копію Платіжної інструкції №20397 від 31.10.2023 р.
Так, у відзиві на позовну заяву, відповідач зазначав про те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження надання кредиту відповідачу за вищевказаними Кредитними договорами
Однак, доводи відповідача спростовуються наявною в матеріалах справи виписками по рахунках, відкритих АТ «Райффайзен Банк» на ім'я ОСОБА_7 , а матеріали справи свідчать про видачу кредиту відповідачу за вищевказаними кредитними договорами.
З боку відповідача зазначене не було спростовано належними ти допустимими доказами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
З боку відповідача не було спростовано того факту, що вищевказані кредитні договори були підписанні останнім.
Не заслуговують на увагу і доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, в якій останній посилався на те, що в матеріалах справи відсутні розрахунки сум заборгованості за Кредитними договорами та нарахованих процентів, оскільки вказані розрахунки додані позивачем і містяться в матеріалах справи.
Згідно з умовами кожного з укладених Кредитних договорів, позичальник зобов'язується повернути кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених договорами, але відповідач порушив взяті на себе зобов'язання. Позивач правомірно набув право вимоги до відповідача, та в передбачений Законом спосіб не було визнано недійсними договори Факторингу, в яких визначено розмір відступленої заборгованості, та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений первісними кредиторами при відступленні права вимоги.
Відповідач, свою чергу, не спростував розрахунок нарахованих відсотків, наданий позивачем.
Тобто, нарахування заборгованості здійснювалось у відповідності до умов договорів та додатків до них, саме через неналежне виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань.
В свою чергу, з боку відповідача не було надано спростування вказаним розрахункам, як не було надано і свого контррозрахунку.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та не повернув отримані кошти в обумовлений строк за вищевказаними договорами (заборгованість за основною сумою боргу), суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу за кредитними договорами є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених кредитних договорів, суд приходить до переконання про наявність усіх підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені при зверненні до суду у вищевказаному розмірі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 16, 205, 207,526, 530, 536, 549, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 19, 76, 77, 80, 81, 89, 131, 141, 187,211, 247, 263-265, 273, 274, 353-355 ЦПК України,Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про судовий збір», суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінасова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість: за Кредитним договором №260196 в розмірі 37814,61 грн; - за Договором позики № 74269752 в розмірі 16724,78 грн. Всього до стягнення за договорами: 54539,39 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»; адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м.Київ, 01032; код ЄРДПОУ: 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Б. І. Кошель