провадження № 2/294/120/25
справа № 294/1883/24
26 березня 2025 року м. Чуднів
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Білери І.В., за участі секретаря судового засідання Івашкевич В.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ними 25.05.2018 Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про що було складено відповідний актовий запис № 344.
Позов мотивує тим, що на сьогоднішній день шлюбних стосунків не підтримують, між ними відсутнє взаєморозуміння. Будь - які спроби в свій час примиритися бажаних результатів не дали, оскільки у них різні погляди на сімейне життя та обов'язки. Після шлюбу між ним та відповідачкою постійно виникали конфлікти, через що позивач зазнавав моральних та душевних страждань. На сьогодні не спілкуються та будь - який зв'язок між ними відсутній. Спільного майна та дітей не мають.
Ухвалою суду від 02.01.2025 позовна заява була залишена без руху у зв'язку з тим, що позивач не надав належних доказів, які б підтверджували існування спору між подружжям про розірвання шлюбу.
06.01.2025 до суду від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначено, що відповідачка ОСОБА_2 на телефонні дзвінки позивача не відповідає, на зв'язок не виходить, позивач та відповідач давно не спілкуються, а тому відсутня можливість подати спільну заяву про розірвання шлюбу до органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Ухвалою суду від 08.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 25.02.2025 вирішено перейти від розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Від представника позивача 26.02.2025 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву від 24.03.2025 про те, що просить розгляд справи проводити без її участі, не заперечує проти задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за його відсутності у разі неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без відповідача, який належним чином повідомлений про розгляд справи, однак не з'явився в судове засідання та не повідомив суд про причини неявки.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд не здійснює фіксування судового засідання технічними засобами.
Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Сторони перебувають у шлюбі, який було зареєстровано 25.05.2018 Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про що було складено відповідний актовий запис № 344. (а.с.5).
Позивач є громадянином Республіка Індія, відповідно до посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 від 20.08.2022, постійно проживає на території України (а.с. 12). Згідно з довідкою Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради №73337 від 05.10.2021, місцем реєстрації на території України АДРЕСА_1 .
Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім'ї. Проте завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім'ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні такої сім'ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні ворожнечі все це негативно відбивається на особистому житті кожного із подружжя.
Статтею 24 СК України закріплено, що шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У відповідності до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, врахувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
У статті 112 СК України регламентовано, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 3,4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недорканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Суд, вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Таким чином, зважаючи, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обгрунтованими, суд дійшов висновку, що даний шлюб між сторонами необхідно принити шляхом його розірвання, також, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача і що після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права подружжя.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Таким чином, виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.
На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 12,81,89, 141,247,263-265,280-282 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113, 114, 180-182, 191 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 травня 2018 року Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис № 344.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Республіки Індія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Суддя Ірина БІЛЕРА