Справа № 291/1554/24
Провадження №3/291/42/25
іменем України
20 березня 2025 року селище Ружин
Суддя Ружинського районного суду Житомирської області Митюк О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВПД № 2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
05 грудня 2024 р. о 12 год. 43 хв. на 15 км. автодороги Ружин - Попільня, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем КАМАЗ 52102, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, що зафіксовано на портативний нагрудний відео реєстратор 1300, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В суд для участі у розгляді справи ОСОБА_1 та його захисник не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені. Від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Слівінського В.О. надійшло клопотання в якому він просить розгляд справи проводити у його відсутність та у відсутність ОСОБА_1 .
З урахуванням положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника.
20.02.2015 р. від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Слівінського В.О. надійшло клопотання в якому він просить закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, оскільки вважає, що в наявних в матеріалах справи фрагментів відеозапису вбачається, що на вимогу працівників поліції, ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак з фрагментів відеозапису не вбачається того, що ОСОБА_1 було видано направлення для проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі і після отримання направлення ОСОБА_1 висловив відмову пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі.
Вважає, що не маючи направлення для проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі. ОСОБА_1 такий огляд не міг пройти. Поліцейськими в даному випадку грубо порушено порядок огляду на стан сп'яніння, який визначений ІНСТРУКЦІЄЮ про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 РОКУ №1452/735. Це в свою чергу є підставою закриття адміністративної справи.
Зазначає, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння 05.12.2024 року в момент керування транспортним засобом і про це свідчить результат токсологічного дослідження крові, який додав до клопотання.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи його захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінюючи надані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Фабулою ч.1 ст. 130 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Незважаючи на невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вище викладених обставин, вина ОСОБА_1 повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:
- відомостями, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 189165 від 05.12.2024;
- розпискою про роз'яснення прав передбачених ст. 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП;
- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу;
- розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом;
- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого встановлено, що у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів Drager Alcotest 6820 на місці зупинки, ОСОБА_1 від проходження такого відмовився ;
- направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до закладу охорони здоров'я, з якого вбачається, що ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я не доставлявся у зв'язку з його відмовою;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3608830 від 05.12.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП;
- рапортом інспектора СРПП ВПД № 2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області.
Вище зазначені події зафіксовані на відеозаписі, який міститься на долученому до матеріалів справи оптичному диску, який було переглянуто в судовому засіданні. З відео файлів вбачається, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт зупинки його працівниками поліції. Поліцейський підійшовши до водія повідомляє йому причину зупинки. В подальшому, під час спілкування з водієм поліцейський повідомляє йому про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, пропонує йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, водій відмовляється, веде себе агресивно. Поліцейський пропонує водію пройти огляд в медичному закладі, водій відмовляється. Поліцейський роз'яснює водію, що у такому випадку відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Водій повідомляє, що відмовляється проходити огляд. Поліцейський роз'яснює водію його права та обов'язки. Складають постанову про накладення адміністративного стягнення, оголошують її, вручають копію водію. Поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, оголошує його, вручає копію водію, водій ставить підписи в протоколі та в інших процесуальних документах. Поліцейський відсторонює водія від керування транспортним засобом.
Доданий до матеріалів справи відеозапис дає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій, які мали місце 05.12.2024 та поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, те що працівник поліції у встановленому законом порядку запропонував пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, або в медичному закладі, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності від проходження вказаного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився. Тобто, доданий до протоколу відеозапис фіксує саме ті обставини, які підлягають доказуванню при розгляді справи за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Під час розгляду справи судом ОСОБА_1 та його захисник не навели переконливих доводів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 , як події, так і складу адміністративного правопорушення.
Доводи захисника щодо того, що водію ОСОБА_1 не вручили письмове направлення, то слід зазначити, що відповідне направлення надається поліцейським лише уповноваженій особі закладу охорони здоров'я (лікарю) і тільки у разі бажання особи, яка керує т/з, пройти такий огляд саме у закладі охорони здоров'я, а якщо така особа відмовляється від проходження огляду або погоджується з результатом та не має бажання їхати у медичний заклад, то направлення на медичний огляд може взагалі не видаватись через відсутність об'єктивної потреби в цьому.
Стосовно того, що ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу де було проведено дослідження зразка крові на вміст алкоголю, то відповідно до вимог пункт 9 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 р., визначає, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Тобто, ОСОБА_1 повинен був пройти медичний огляд у присутності поліцейського протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
У відповідності з п.22 Розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 р., висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Отже, вказаний доказ проходження ОСОБА_1 огляду є недопустимим доказом, який не спростовує його винуватість у вчиненні порушення вимог п.2.5 ПДР України.
Дослідивши і оцінивши зібрані у справі докази, які є достовірними, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного, зібрані з дотриманням порядку, встановленого КУпАП, у їх сукупності, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та його дії за ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковані вірно.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З врахуванням скоєного, особи винного, який у вчиненому не розкаявся та протягом розгляду справи в суді намагався уникнути адміністративної відповідальності; характеру вчиненого правопорушення та ступеню його суспільної небезпеки, вважаю за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення, визначене санкцією інкримінованої статті у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч.1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Інформацію щодо рахунку для сплати штрафу можна отримати за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://rg.zt.court.gov.ua/sud0622/ в розділі "Громадянам" - "Сплата штрафів" -" Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху".
Інформацію щодо рахунку для сплати судового збору можна отримати за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://rg.zt.court.gov.ua/sud0622/ в розділі "Громадянам" - "Платіжні реквізити для добровільної сплати боржниками судового збору за рішеннями про стягнення судового збору на користь держави".
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови виготовлено 25.03.2025 року.
Суддя Ружинського районного суду
Житомирської області О. В. Митюк