25 березня 2025 року, місто Звягель Житомирської області
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,
(Справа № 285/799/25, провадження у справі № 2/0285/800/25)
розглянув у спрощеному порядку без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У лютому 2025 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №408741 від 06.11.2020 в розмірі 18 208,37 грн.
В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що 06.11.2020 між відповідачем та ТОВ “СЛОН КРЕДИТ» було укладено договір про надання споживчого кредиту №408741. Згідно умов договору відповідачу було перераховано кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 12 500 грн з кінцевим терміном 06.11.2023 року. Відповідач належним чином свої обов'язки по виконанню умов договору не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 18 208,37 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 8509,99 грн та заборгованості по відсотках 9698,38 грн.
28.08.2023 р. згідно умов Договору факторингу №2808-23, ТОВ “СЛОН КРЕДИТ» відступило право вимоги за Кредитним договором №408741 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно останнє набуло права вимоги до відповідача.
Позивач посилаючись на те, що оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання по договору не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка у добровільному порядку відповідачем не погашена, просить позов задовольнити.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Встановлено, що 06.11.2020 року між ТОВ “СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №408741 (а.с.19-20).
Цього ж дня, згідно платіжного доручення №3694 на рахунок відповідача було перераховано кошти в сумі 10 000 грн (а.с.33).
28.08.2023 р. згідно умов Договору факторингу №2808-23, ТОВ “СЛОН КРЕДИТ» відступило право вимоги за Кредитним договором №408741 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно останнє набуло права вимоги до відповідача.
Відповідно до розрахунку заборгованості, борг відповідача перед позивачем складає в сумі 18 208,37 грн. (а.с.14)
Згідно зі ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг № 2664-ІІІ від 12.07.2001 року договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно із ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 нього Закону: заповнення формуляра заяви (форми про прийняття такої пропозиції в електронній формі, шо підписується в порядку, передбаченому ст.12 нього Закону: вчинення дій, шо вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний Договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розмішено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Можливість укладення договору вищевказаним способом також підтверджується правовою позицією Верховного Суду, яка записана у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі N0 404/502/18 провадження N0 61-8449св19 від 23 березня 2020 року (Верховний Суд практично застосував умови договору з застосуванням електронного цифрового підпису щодо кредитування, які розміщені на вебсайті кредитодавця. Паперовий екземпляр не був підписаний, лише електронний договір).
Згідно зі ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-УІІІ договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», № 851-ІУ а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію» № 675-УІІІ.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-УШ зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-ІУ).
Таким чином відповідач прийняла умови та правила надання банківських послуг, кредитний договір №408741 був підписаний електронним цифровим підписом, що є однією із форм укладення кредитного договору.
Відповідачкою розмір заборгованості по кредитному договору №408741 не спростований.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Отже, у встановлений договором та законом терміни, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала, заходів направлених на погашення заборгованості по кредиту та відсотків не приймала.
За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем було порушено умови на яких нею було взято кредит, а тому вимога позивача щодо стягнення з неї заборгованості за кредитом в розмірі 18 208,37 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути судовий збір з врахуванням повністю задоволення позовних вимог.
При вирішенні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
В даному випадку, суд приходить до висновку, що наданими до суду доказами фактичний обсяг витрат на правову допомогу у даній цивільній справі представником позивача частково обґрунтовано, і з огляду на незначну складність самої справи, суд вважає, що понесені позивачем витрати є не співмірними із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг.
У зв'язку з вищезазначеним, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 2000 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК», МФО 325990) заборгованість за кредитним договором №408741 від 06.11.2020 р. в розмірі 18 208 (вісімнадцять тисяч двісті вісім) грн. 37 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 25.03.2025 року.
Головуючий