Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/3306/24
Провадження № 2/935/1198/24
Іменем України
18 березня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Василенка Р.О., зі секретарем - Криворучко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулися до суду із позовом у якому просять суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором позики № 4365989 в розмірі 43 680 грн. 00 коп. та судові витрати.
В обґрунтування позову вказує, що 15 листопада 2023 року відповідач ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договір позики № 4365989. Договір підписано електронним підписом боржника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на мобільний номер відповідача. Кошти за умовами договору передаються на банківський картковий рахунок позичальника.
Вказує, що 14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого право грошової вимоги до боржника за вказаними вище договорами позики перейшло до позивача.
Так, зазначає, що відповідно до реєстру боржників №24 від 16.05.2024 року до договору факторингу 14/06/21, з урахуванням п.2 Додаткової угоди № 28 від 30.05.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» (копія Витягу з Додаткової угоди №28 додається) набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 43 680 грн., з яких: 9 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 34 680 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Позивач вказує, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав взятих на себе зобов'язань за укладеним вище договором щодо повернення кредиту, сплати відсотків, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, право стягнення на яку набув позивач. У зв'язку з чим, з метою відшкодування заборгованості звернувся до суду з цим позовом.
Представник позивача у судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позові вказав про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити, а тому суд розглянув справу без участі позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб -сайті суду, причина неявки суду невідома. Надіслана судом ухвала про відкриття провадження у справі та примірник позову з додатками за місцем проживання відповідача повернулася до суду з відміткою працівника пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до ст. 128 ЦПК України свідчить про вручення поштового відправлення. Відзиву та будь-яких заяв чи клопотань станом на день розгляду справи до суду не надходило, а тому суд розглянув справу без його участі.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, на засадах змагальності та в межах позовних вимог, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 15 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики №4365989. Міститься відмітка про його підпис одноразовим електронним ідентифікатором. (а.с. 5-8).
За умовами договору сума позики становить 10 000 грн. Позика надається строком 30 днів, зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 26,71 % в день. Дата повернення позики 15.12.2023 року.
Відповідно до п. 1 Договору позикодавець зобов?язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Відповідно до змісту договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року та з урахуванням додаткових угод від 28.07.2021, 16.05.2024, 30.05.2024 укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) слідує, що фактор зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а Клієнт відступити факторові право грошової вимоги ,строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до витягу з реєстру боржників № 24 від 16.05.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року слідує, що відповідач ОСОБА_1 вказаний боржником за договором позики № 4365989, розмір боргу становить 43 680,00 грн., з яких: 9 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 34 680,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. (а.с. 15)
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно статті 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем та первісним кредитором в електронній формі укладений договір позики № 4365989 від 15.11.2023 шляхом їх підпису одноразовими електронними ідентифікаторами.
Разом із тим досліджуючи питання щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем суд враховує наступне.
Висуваючи вимогу про стягнення заборгованості за договором позики позивач (кредитор) зобов'язаний довести належними, допустимими, достовірними та, у своїй сукупності і взаємозв'язку, достатніми доказами наявність такої заборгованості, зокрема, факт надання та отримання грошових коштів, розмір заборгованості тощо.
Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц) неодноразово зазначав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Зокрема, належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором/договором позики можуть бути виписки за картковими рахунками (по кредитному договору).
У постанові від 30 січня 2018 року в справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Проте, з досліджених доказів вбачається, що до позовної заяви позивачем не додано жодного доказу, який би підтверджував факт перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, як вказано у договорі позики.
Тобто, позивач фактично не підтвердив належними та допустимими доказами факт виконання первісним кредитором зобов'язань щодо надання грошових коштів у розмірі визначеному у договорі позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №4365989 від 15.11.2023, а, відповідно, і не підтвердив факт виникнення у відповідача ОСОБА_1 обов'язку повернути позику, сплатити проценти та інші платежі на умовах, визначених у цих договорах.
До позовної заяви доданий розрахунок заборгованості за спірним договором, здійснений представником позивача.
При цьому, наданий позивачем розрахунок заборгованості, створений самим позивачем та не є первинними документами, які підтверджують факт отримання кредиту, користування ним, наявність та розмір заборгованості. Зокрема, розрахунок не містить даних про процентну ставку за якою нараховувались проценти, період та підстави їх нарахування, наявність чи відсутність нарахувань за понадстрокове користування кредитними коштами, тощо.
Інформація зазначена в цьому розрахунку заборгованості і сам розрахунок заборгованості, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути належними та допустимими доказами наявності заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 .
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (стаття 517 ЦК України).
З огляду на вказане вище суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи положення статті 141 ЦПК України та висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені стороною позивача розподілу не підлягають.
Враховуючи викладене вище на підставі ст.ст. 512,526, 1046, 1049,1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263-265-268, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики № 4365989 від 05.11.2023 у загальному розмірі 43 680.00 грн. - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30 м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО