Справа № 296/2021/25
2/296/1615/25
Р І Ш Е Н Н Я (З А О Ч Н Е)
"26" березня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі: головуючого судді Шкирі В. М., за участі секретаря Сейко Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Богдан Олени Олександрівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
24.02.2025 представник позивача - адвокат Богдан О.О. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вимоги обґрунтовує тим, що 05.11.2014 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, про що в книзі реєстрації актів про одруження складено відповідний актовий запис №2417.
Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Подружнє життя з відповідачем не склалося, з причин різних характерів та поглядів на життя, різні цілі та відношення до вирішення сімейних питань. Шлюбні стосунки не підтримують з 13.03.2024 року.
Позивач вказує, що рішення про розірвання шлюбу нею прийнято остаточно, примирення між сторонами не можливе, а тому подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки. Просить розірвати шлюб.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Ухвалою суду від 25.02.2025 року по справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 26.03.2025 не з'явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Повістку повідомлення разом з ухвалою про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками направлено відповідачу за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , проте згідно трекінгу поштового відправлення відправлення не було вручено оскільки 10.03.2025 одержувач був відсутній за вказаною адресою.
У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки .
Отже, вважається, що вдповідач був повідомлений про розгляд справи 10.03.2025
Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні
Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті
Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що документована паспортом серії НОМЕР_1 виданим 28.01.1999 року Радомишльським РВ УМВС України в Житомирській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 29.09.2020 року (а.с. 4-5).
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 28.01.2025 (видане повторно), між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , 05.11.2014 року укладено шлюб, який зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, про що в книзі реєстрації актів про одруження складено відповідний актовий запис №2417 (а.с. 3).
Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Позивач стверджує, що відповідач не бажає добровільно розірвати шлюбу органах РАЦСУ тому вона звертається до суду, оскільки нею прийнято остаточне рішення про необхідність розірвати шлюб, оскільки це суперечить її інтересам.
Таким чином суд встановив, що між сторонами, які не мають дітей існує спір з приводу розірвання шлюбу, що регулюється нормами Сімейного кодексу України та розірвання шлюбу можливе лише в судовому порядку оскільки другий з подружжя не бажає добровільно розірвати шлюб в органах РАЦС.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог суд виходить з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Станом на 26.03.2025 позивач наполягає на розірванні шлюбу, її рішення є остаточним, оскільки перебування у шлюбі суперечить її інтересам, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням позивача до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач під час укладання шлюбу прізвище не змінювала, отже і надалі має іменуватися прізвищем " ОСОБА_3 ".
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду сплатив 1211,20 грн. судового збору, оскільки позов задовольняється то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 7, 8,12, 81, 141, 142, 258-259, 263, 264, 265, 273, 352, 355 ЦПК України, ст. ст. 104, 112-115 СК України,-
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Богдан Олени Олександрівни до ОСОБА_2 - задовольнити в повному обсязі.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 05 листопада 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, про що в книзі реєстрації актів про одруження складено відповідний актовий запис №2417 міському відділі реєстрації актів цивільного стану Житомирського обласного управління.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) судовий збір в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м.Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Cуддя В. М. Шкиря