Справа 274/10081/24
Провадження 3/0274/291/25
Іменем України
19.03.2025 м.Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Хоцька Л.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одружений, має на утримані одну неповнолітню дитину, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів має 3-тю групу інвалідності,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №204411 водій ОСОБА_2 , 24 грудня 2024 року о 22:39 год в м. Бердичеві по вул. Космічній, 99, керував автомобілем «Mercedes-Benz Vito», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився .
Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину не визнав та пояснив, що алкогольні напої він вживав напередодні 23 числа. В той день алкогольні напої не вживав. Від огляду на місці зупинки не відмовлявся, намагався пройти огляд, мундштук міняли тричі, але прилад нічого не показував. В автомобілі з ним була його дружина та дитина.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Козирєв І.М. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, зазначивши, що його підзахисний не відмовлявся проходити огляд на стан сп'яніння, намагався пройти огляд на місці зупинки декілька раз, однак не зміг видути потрібну кількість повітря з легень. Відповідно до Інструкції приладу «Драгер 6810» працівники поліції, в разі неможливості проведення огляду на стан сп'яніння в автоматичному режимі, повинні були переключити прилад на ручний режим, таким чином провести огляд. Крім того, працівниками поліції не здійснювалася належна відеофіксація процедури огляду ОСОБА_1 , а в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу не містить часу його складання, що є грубим порушенням з боку працівників поліції.
Допитана в судовому засіданні дружина ОСОБА_3 , пояснила суду, що 24 грудня 2024 вони з чоловіком поверталися додому. Їх зупинили працівники поліції, які повідомили, що у чоловіка відчувається запах алкоголю. Він пішов проходити огляд. В цей день чоловік не вживав алкогольні напої, вживав напередодні. Вона не бачила саму процедуру огляду, але чула, що він не відмовлявся проходити огляд на стан сп'яніння.
Допитаний в судовому засіданні інспектор РСПП Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 суду пояснив, що під час здійснення патрулювання було зупинено автомобіль з технічними несправностями, яким керував ОСОБА_2 . При спілкуванні з водієм в останнього було виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд, на що він погодився. Однак при проходженні огляду ОСОБА_2 навмисно робив все для того, щоб огляд не відбувся. Його було попереджено про те, що це буде розцінено як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння. Прилад «Драгер 6810», яким проводили огляд дозволений до використання та має інструкцію по експлуатації, був у справному стані. В ручному режимі прилад використовується лише в тих випадках, коли людина знаходиться в безпорадному стані. На його думку, водій мав фізичну можливість пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Не запропонували ОСОБА_5 пройти огляд на стан сп'яніння із застосуванням приладу Драгер в ручному режимі, оскільки ОСОБА_2 не був у безпорадному стані.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.
Судом досліджено матеріали справи, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №204411 від 24.12.2024, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з яких вбачається, що підставою огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 слугувало виявлення в останнього ознак алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від огляду відмовився;
- копією постанови від 24.12.2025 серії ЕНА № 3723893 Бердичівського РВП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Вчинення вказаного правопорушення було підставою для зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ;
- відеозаписи з автомобільного відеореєстратора та боді-камер поліцейських, на яких зафіксовано факт порушення ОСОБА_6 вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та які повністю спростовують пояснення ОСОБА_1 , дані ним в судовому засіданні.
З досліджених судом відеозаписів вбачається, що ОСОБА_2 уникав проходження огляду на стан сп'яніння, шляхом неналежного видуття повітря в прилад "Драгер". Через неодноразові роз'яснення працівниками поліції ОСОБА_5 правил видуття повітря в прилад, останній продовжував робити вигляд, що проходить освідування на місці зупинки транспортного засобу, тому дії ОСОБА_1 , які були спрямовані на уникнення від відповідальності, правильно були розцінені працівниками поліції, як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Доводи захисника суд відхиляє, як такі, що спростовані у судовому засіданні доказами, які суд визнав допустимими та достовірними та оцінює їх, як спробу ОСОБА_1 , ухилитися від адміністративної відповідальності.
При дослідженні матеріалів справи, в тому числі при перегляді відеозаписів, Судом не встановлено істотних порушень з боку працівників поліції, які оформлювали адміністративний матеріал.
Суд розцінює невизнання вини ОСОБА_6 , як спосіб захисту, обраний правопорушником з метою уникнення відповідальності.
Досліджені докази в сукупності узгоджуються між собою, відображають реальний перебіг події, підтверджують факт відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Зважаючи на викладене, Суд відмовляє у задоволенні клопотання сторони захисту про закриття провадження в справі, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини правопорушника, а також особу правопорушника, його майновий стан, тому суд вважає за можливе призначити правопорушнику покарання в межах санкції ст. 130 ч.1 КУпАП, а саме у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Визначаючи саме такий вид адміністративного стягнення, суд враховує, що ОСОБА_2 отримував посвідчення водія серія НОМЕР_2 від 16.10.2003 та протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався, про що свідчить довідка Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір"у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23,24,40-1,245,251,280,283,284 КУпАП,ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.
Суддя: Л.М. Хоцька