Справа № 159/1719/25
Провадження № 2/159/883/25
25 березня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Р.Я., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська федерація, м. Москва, вул. Житня, буд.14, будівля 1) про відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (далі - відповідач) про відшкодування моральної шкоди.
Згідно ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до вимог ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно вимог ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17, виснувала, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).
Отже, особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи) звільняються від сплати судового збору у справах щодо захисту їх прав передбачених статтями 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Предметом поданого до суду позову є стягнення моральної шкоди, право на яке не передбачене статтями 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому до позовної заяви необхідно додати документ, що підтверджує сплату судового збору.
Позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру «стягнення моральної шкоди».
Позивач вказав ціну позову 500 000,00 грн.
У зв'язку з вищевикладеним позивач звертаючись з позовною заявою повинен був сплатити судовий збір у розмірі 5000,00 грн ((500000,00 грн х 1%).
Однак, позивачем не додано документ, який свідчить про сплату судового збору.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 5000,00 грн та подати до суду документ, який свідчить про сплату судового збору.
На підставі наведеного суд дійшов висновку, що подана заява не відповідає вимогам зазначеним у ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, заявнику необхідно усунути вказані вище недоліки.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 294, 318 ЦПК України, суддя
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, про що повідомити позивача і надати йому десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених недоліків.
Попередити позивача та її представника, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяР. Я. Смалюх