Справа № 738/690/25
№ провадження 1-в/738/130/2025
Ухвала
26 березня 2025 року місто Мена Чернігівської області
Суддя Менського районного суду Чернігівської області Парфененко О. Я., розглянувши клопотання Державної установи «Менська виправна колонія (№ 91)» про приведення вироку суду у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів № 3886-ІХ» від 18 липня 2024 року, щодо засудженого ОСОБА_1 ,
встановив:
26 березня 2025 року до Менського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання Державної установи «Менська виправна колонія (№ 91)» про приведення вироку суду у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів № 3886-ІХ» від 18 липня 2024 року, щодо засудженого ОСОБА_1 . Заявник клопотання, посилаючись на положення статтей 537, 539 КПК України, статтей 5, частину третю статті 74 КК України, просить привести вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 грудня 2020 року відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів № 3886-ІХ» від 18 липня 2024 року.
Суть питання, що вирішується ухвалою.
Ухвалою вирішується питання про прийняття до розгляду клопотання.
Встановлені судом обставини, мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.
За приписами статтей 537, 539 КПК України, суд розглядає питання, пов'язані із виконанням вироків.
Відповідно до частини першої статті 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про відстрочку виконання вироку; про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби; про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким; про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років; про звільнення від покарання за хворобою; про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення; про застосування до засуджених примусового годування; про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; про застосування покарання за наявності кількох вироків; про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді; про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань; про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери); про зміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням; про звільнення від відбування покарання у зв'язку з прийняттям рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого; інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Суд встановив, що у клопотанні не зазначено суть клопотання яке необхідно вирішити, зокрема відсутнє формулювання клопотання у відповідності до вимог частини першої статті 537 КПК України, що позбавляє суд можливості прийняти клопотання до розгляду та в установлений строк вирішити його по суті.
Суд дійшов висновку повернути клопотання заявнику без розгляду, оскільки заявник не виклав формулювання клопотання у відповідності до вимог частини першої статті 537 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 537, 539 КПК України, суд
постановив:
Клопотання Державної установи «Менська виправна колонія (№ 91)» про приведення вироку суду у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів № 3886-ІХ» від 18 липня 2024 року, щодо засудженого ОСОБА_1 - повернути заявнику.
Ухвала не оскаржується.
Суддя Парфененко О.Я.