Справа № 523/4238/25
Провадження №2-н/523/778/25
"21" березня 2025 р.
Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Кисельов В.К., розглянувши заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Карабут Марина Вікторівна, про видачу судового наказу про стягнення за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Карабут Марина Вікторівна., звернулася до суду через систему «Електронний суд» із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання трьох неповнолітніх дітей, а саме: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі однієї другої всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення із дня подання цієї заяви і до досягнення дітьми повноліття.
Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Питання, пов'язані із видачою судового наказу, врегульовано у розділі ІІ ЦПК України. Отже, при вирішенні питання щодо можливості видачі судового наказу, суд керується положеннями вказаного розділу ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Крім того, ч. 3 ст. 19 ЦПК України встановлює, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Вимоги до змісту заяви про видачу судового наказу наведені ст. 163 ЦПК України.
Проаналізувавши матеріали поданої заяви, співставивши їх із вимогами у вищезазначеній статті, суд дійшов висновку, що наявні підстави для відмови у видачі судового наказу, зважаючи на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Так, зазначений позов поданий до суду в електронному вигляді, електронною поштою та сформований в системі «Електронний суд».
Відповідно до вимог ч.1,4,5 ст.14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Згідно вимог ч.7ст.43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Разом з цим, в супереч вимог п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, адвокатом /заявницею не надано доказів на підтвердження направлення заяви про видачу судового наказу з додатками ОСОБА_2 , а також відсутні відомості про те, що він має особистий електронний кабінет.
На підставі вищевикладеного суддею встановлено, що подана заявником до суду заява про видачу судового наказу не відповідає обов'язковим вимогам щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу передбачені положеннями статті 163 ЦПК України.
Разом з тим, наслідки невідповідності поданої до суду заяви вимогам статті 163 ЦПК України врегульовані п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, відповідно до якої суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо зокрема заява подана з порушеннями вимог статті 163цього Кодексу.
Приймаючи вищевикладене, суддя вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу за поданою до суду заявою про видачу судового наказу на підставі положень п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Частиною 2 статті 167 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст.ст. 14, 160-163,165, 167,177, 260,261,353 ЦПК України, суддя,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Карабут Марина Вікторівна, про видачу судового наказу про стягнення за вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Роз'яснити стягувачеві, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. На ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду.
Суддя В.К. Кисельов