Провадження № 2-к/522/3/25
Справа № 522/5624/25-Е
25 березня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Бондар В.Я., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: Приморський відділ держаної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню,
ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 24.03.2025 звернулася до Приморського районного суду міста Одеси з заявою про визнання рішення 8/2024 від 19 лютого 2024 року Суду у справах гендерного насильства №1 м.Ельче (держава Іспанія) про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 13.03.2017, актовий запис №257.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суддя встановив наступне.
Згідно ст. 471 ЦПК України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких видана Верховною Радою України, є частиною національного Законодавства України.
Відповідно до ст.81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» від 10.01.2002 року №2933-ІІІ, Україна з 02.04.2003 приєдналася до Гаазької Конвенції про відміну вимог легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961, яка набула чинності в Україні з 22.12.2003.
Іспанія 27.07.1978 також приєдналася до Гаазької Конвенції про відміну вимог легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961, про що свідчить офіційний веб-ресурс Гаазької конференції (https://www.hcch.net/en/instruments/conventions/authorities1/?cid=41).
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24.12.1999 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражі і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» зазначено, що згідно з міжнародними договорами України рішення, які не потребують виконання (про визнання прав, оголошення банкрутом, визнання недійсними певних актів, визнання, оспорення чи позбавлення батьківства, розірвання шлюбу, встановлення фактів, що мають юридичне значення, усиновлення, визнання громадянина безвісно відсутнім чи оголошення померлим тощо), які постановлені судом однієї з Договірних Сторін і набрали законної сили, визнаються на територіях інших Договірних Сторін без спеціального провадження за умови, що установою юстиції запитуваної Договірної Сторони раніше в цій справі не було постановлено рішення, яке набрало законної сили, або якщо згідно з даним договором, а в не передбачених ним випадках - згідно із законодавством Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнано, справа не належить до виключної компетенції її установ юстиції. Якщо згідно з міжнародним договором така справа порушується за клопотанням особи, на захист прав якої спрямовано рішення, провадження розпочинається лише за його наявності. В протилежному випадку слід застосовувати правила ст. 10 Указу, суть яких полягає в тому, що компетентний суд вирішує питання про визнання рішення іноземного суду, яке не потребує виконання, лише за наявності заперечення проти нього з боку заінтересованої особи (інші такі рішення вважаються визнаними без судового розгляду чи будь-яких спеціальних процедур). Це заперечення може бути подано й задоволено тільки з підстав, установлених для відмови у визнанні рішення, і не може стосуватися суті останнього. Воно подається у компетентний суд за місцем проживання (перебування) заінтересованої особи і розглядається та вирішується судом у такому ж порядку, що й клопотання про визнання і примусове виконання рішення іноземного суду.
Таким чином, Україна та Іспанія є членами Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961.
Тому, слід відмовити у прийнятті до провадження заяви ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: Приморський відділ держаної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, оскільки визнання рішення про розірвання шлюбу постановленого в Іспанії, не потребується в Україні.
Керуючись ст.ст. 186, 258, 260, 464-466, 471 ЦПК України, суд
Відмовити у прийнятті до провадження заяви ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи: Приморський відділ держаної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя В.Я. Бондар