Справа № 521/18182/24
Номер провадження:1-кп/521/1129/25
25 березня 2025 року м. Одеса
Малиновським районним судом м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12024162470001163 від 17.09.2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,
У провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12024162470001163 від 17.09.2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.
До обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 28.03.2025 року.
В судовому засіданні прокурор надав клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , та просила його задовольнити посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК та на обставини, які на думку прокурора свідчать про їх обґрунтованість.
Захисник заперечував проти клопотання прокурора, вважав ризики не доведеними, просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Вислухавши думку сторін, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.ст.177, 183 зазначеного Кодексу, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який може бути застосований лише до підозрюваного чи обвинуваченого у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний чи обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно зі ст.ст.2,9 наведеного Кодексу, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності і в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Стаття 177 КК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Втім, ст.178 зазначеного Кодексу передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та незаконно впливати на свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 даної статті.
На наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від суду) вказує те, що кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від суду.
Також по кримінальному провадженню є свідки, покази яких відіграють важливу роль в процесі доказування винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, на яких перебуваючи під іншим запобіжним заходом, не пов'язаним з ізоляцію від суспільства (тримання під вартою), останній може незаконно впливати шляхом погроз, для викривлення показів, що негативно вплине на розгляд кримінального провадження судом та може призвести до ухилення винної особи від кримінальної відповідальності, все це дає підстави для наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України.
На наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177КПК України вказує те, що не встановлено всіх осіб, причетних до даного кримінального правопорушення, зокрема тих, кому збувався наркотичний засіб, у кого купувався наркотичний засіб, тому перебуваючи під запобіжним заходом не пов'язаним з триманням під вартою останній може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом повідомлення вищезазначеним фігурантів про хід, форми та методи досудового розслідування, що негативно вплине на досудове розслідування, призведе до ухилення винних осіб від кримінальної відповідальності.
На наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення) вказує те, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, отримує дохід у зв'язку з своєю протиправною діяльністю, а саме збуту заборонених в цивільному обігу психотропних речовин. Також, обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, не забезпечить виконання ним як обвинуваченим, покладених на нього відповідно до ст. 42 Кримінального процесуального кодексу процесуальних обов'язків, та матиме змогу вчиняти інші злочини.
Так, виходячи з характеру та обставин інкримінованих злочинів, беручи до уваги особу обвинуваченого, можна дійти висновку про те, що у разі застосування менш суворого запобіжного заходу буде неможливо запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим своїх обов'язків.
Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе гарантувати належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та перешкодити ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Так, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому суд вважає, що обрання даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Таким чином, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд має право не визначати розмір застави у кримінальному правопорушенні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Керуючись ст.ст.177-178, 183, 197, 217, 331, 369-372, 392, КПК України,-
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Подовжити до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, до 23.05.2025 р. включно.
Копію ухвали направити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Розмір застави не визначати.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її проголошення
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1