Справа № 504/903/25
Номер провадження 1-кп/504/563/25
26.03.2025 рокус-ще Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області:
у складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 обвинуваченого ОСОБА_5 захисника ОСОБА_6 , розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №12025161200000015 від 07.01.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, який має незакінчену вищу освіту, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/22 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.
На підставі Указів Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 16.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 14.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, які затверджені Законами України, які набрали чинності, строк дії воєнного стану в Україні безперервно продовжувався і продовжував діяти у січні 2025 року.
ОСОБА_5 постійно мешкав в Україні та достовірно знав про дію в Україні воєнного стану.
06.01.2025 року в період часу з 16:20 години по 22:30 години, точний час судом не встановлено, у ОСОБА_5 , який перебував біля приватного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, яке зберігалось в середині вищевказаного приватного будинка.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи умисно, із корисливих мотивів та переслідуючи мету незаконного збагачення, достовірно знаючи про дію в Україні воєнного стану, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, через незачинені вхідні двері, всупереч волі законного володільця, незаконно проник до приватного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав монітор фірми «Samsung», модель «Odyssey OLED G8 34», вартістю 29166,67 грн, портативну ігрову приставку ASUS ROG Ally 2023 512 GB, вартістю 18474,75 грн, проектор Xiaomi Мі 4К Laser Projector 150 вартістю 61485,34 грн, мікрофон НурerХ Quadcast, вартістю 2937,50 грн, фен стайлер Dyson Airwrap Complete НS05, вартістю 12762,50 грн, гриль Tefal OptiGril 4 in 1 XL, вартістю 10499,30 грн., після чого з місця скоєння злочину зник, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 135326 гривень 06 копійок.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за обставинами, що викладені в обвинувальному акті беззастережно визнав, надав показання, щодо обставин вчинення злочину, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, що укладена між нею та прокурором, призначивши їй узгоджену міру покарання, вказав, що укладення угоди є добровільним, вчинене без примусу, розуміє наслідки її затвердження.
Угоду про визнання винуватості просили затвердити прокурор, потерпілий та захисник обвинуваченого.
Враховуючи ту обставину, що під час досудового розслідування між підозрюваним та прокурором за участю захисника була укладена угода про визнання винуватості, кримінальне провадження розглядалося судом відповідно до положень ст. ст. 473 ч. 2, ст. 474 ч. 4 КПК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, судом встановлено, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
В ході перевірки відповідності зазначеної угоди вимогам КПК України судом встановлено, що її умови не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені сторонами, вид та міра покарання відповідають нормам кримінального законодавства, а також ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Суд переконався у підготовчому судовому засіданні, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_5 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не одружений, має постійне місце проживання, працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого, думку потерпілого, захисника та прокурора, враховуючи особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості може бути затверджена судом, оскільки: її умови не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи та інтереси сторін чи інших осіб; правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна; відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним; узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненому діянню.
За таких обставин, обвинуваченому слід призначити узгоджену сторонами угоди міру покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на п'ять років, що передбачене угодою про визнання винуватості.
Крім того, при обранні обвинуваченому виду та міри покарання у виді позбавлення волі, необхідно застосувати дію ст. 75 КК України із встановленням останньому іспитового строку з покладенням на нього обов'язків відповідно до ст.76 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, що також узгоджено угодою про визнання винуватості. Суд враховує положення Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2015 року №13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод", в п. 12 якої зазначено, що тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно з ч. 3 ст. 75 КК України визначаються виключно судом.
Запобіжний захід не обирався, клопотань про обрання такого не надходило.
Питання речових доказів слід вирішити у порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Враховуючи наведене, на підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 370-374, 473 - 475 КПК України, суд -
угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №12025161200000015 від 07.01.2025 - затвердити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши 2 (два) роки іспитового строку.
На підставі п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. На підставі п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 додаткові обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: монітор фірми «Samsung», модель «Odyssey OLED G8 34», портативну ігрову приставку ASUS ROG Ally 2023 512 GB, проектор Xiaomi Мі 4К Laser Projector 150, мікрофон НурerХ Quadcast, , фен стайлер Dyson Airwrap Complete НS05, гриль Tefal OptiGril 4 in 1 XL повернути ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції через Комінтернівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.5, 7. ст.474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
У разі невиконання угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1