Справа № 523/14698/24
Провадження №2/523/625/25
"18" березня 2025 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря - Ячменьової Д.В.,
представниці позивача - Сивоконь А.О.,
відповідачки - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 12983,88 грн,
16 вересня 2025 року до Суворовського районного суду м. Одеси через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «ООЕК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, що постачалась у будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за період з червня 2021 року до липня 2023 року у розмірі 12983,88 грн, на яку нараховані інфляційні втрати у розмірі 558,31 грн та 3 % річних - 260,74 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачка є побутовим споживачем електричної енергії, яку вона спожила за вказаний період у кількості 7750 кВт.год на загальну суму 13470,24 грн, але оплату за нею у повному розмірі не здійснювала, у зв'язку із скасуванням заборони на нарахування штрафів та пені, позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість разом із нарахованими інфляційними втратами та 3 % річних.
25 вересня 2024 року після отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представниця позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги визнала та підтвердила, що вона не оплачувала рахунки за спожиту електроенергію у повному обсязі, окремо зверталася з проханням зробити перерахунок. На теперішній час вона бачить, що сума заборгованості зменшена.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судом, відповідачка - ОСОБА_1 є побутовим споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Для проведення розрахунків на ім'я відповідачки був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 проживає у вказаному будинку та є його власницею.
За розрахунковий період з червня 2021 року до липня 2023 року ТОВ «ООЕК», як оператором системи розподілу, були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії споживачем ОСОБА_1 . Так, з отриманих відомостей вбачається, що нею за вказаний вище період спожито 7750 кВт.год електричної енергії на суму 13470,24 грн, з якої вона сплатила 486,36 грн.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою у повному обсязі вартості спожитої енергії на теперішній час за особовим рахунком ОСОБА_1 існує заборгованість в розмірі 12983,88 грн.
Частиною четвертою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує.
Відповідно до положень статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора згідно цивільно-правового договору є грошовим зобов'язанням. Виходячи з цього, правовідносини, в яких замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов'язанням. Таким чином, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з оплати внесків на утримання будинку, якій кореспондується правом вимоги кредитора про оплату наданих послуг. Враховуючи той факт, що до подібних правовідносин застосовані цивільно-правові норми щодо застосування цивільної відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, до таких правовідносин застосовується і норма ст. 625 ЦК, що встановлює обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.
Своєю постановою № 1405 від 29 грудня 2023 року Кабінет Міністрів України скасував заборону на припинення надання житлово-комунальних послуг, нарахування штрафів та пені, а також на стягнення заборгованості з населення за житлово-комунальні послуги, яку запровадив 5 березня 2022 року постановою № 206.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку вбачається, що внаслідок порушення відповідачкою грошового зобов'язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України на суму заборгованості нараховано інфляційні втрати за період з січня 2024 року до липня 2024 року на суму 558,31 грн, та 3 % річних за період з січня 2024 року до вересня 2024 року на суму 260,74 грн.
Отже, приймаючи до уваги наявність між сторонами договірних відносин з приводу постачання та споживання електричної енергії, та враховуючи невиконання відповідачкою її умов в обсязі та на умовах, визначених договором приєднання, у частині несвоєчасної сплати за спожиту електричну енергію, та будучи власницею домоволодіння, у яке постачалась електроенергія, суд дійшов висновку, що пред'явлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 12983,88 грн, а також нарахованих інфляційних втрат та 3 % річних.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки також підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем за подачу позову в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279,354,355 ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ: 42114410, місцезнаходження за адресою: вул. М. Арнаутська, 88, м. Одеса, 65007) заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 12983,88 грн, інфляційні нарахування за період з січня 2024 року до липня 2024 року у розмірі 558,31 грн, та 3 % річних за період з січня 2024 року до вересня 2024 року у розмірі 260,74 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Суддя
Повне рішення складено 21 березня 2025 р.