Справа № 521/3730/25
Номер провадження:1-в/521/724/25
25 березня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
представника ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в м. Одесі клопотання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо приведення вироку Березівського районного суду Одеської області від 15.11.2022 року за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України, яким його засуджено до 5 років 6 (місяців) позбавлення волі, без конфіскації майна, у відповідність, у зв'язку зі змінами у Кодексі України про адміністративні порушення згідно з Законом України «Про внесення змін до КУпАП та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 р. (надалі - Закон № 3886-ІХ),
До Малиновського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_4 щодо приведення у відповідність до Закону №3886-ІХ вироку Березівського районного суду Одеської області від 15.11.2022 року.
Представник ДУ «Одеська виправна колонія (№14)» підтримав подання.
Засуджений ОСОБА_4 подання підтримав.
Прокурор проти задоволення подання щодо можливості приведення вироку Березівського районного суду Одеської області від 15.11.2022 року відносно ОСОБА_4 у відповідність до чинного законодавства не заперечувала.
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши доводи клопотання, суд приходить до таких висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Пунктом 2 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1ст. 5 КК України).
Згідно з вимогами ч. 2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Станом на 1 січня 2021 року неоподатковуваний мінімум доходів громадян (загальна податкова соціальна пільга) становила 1 135 грн, отже, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян становили 2 270 грн.
Згідно наданих матеріалів судом встановлено наступне.
15.11.2022 року вироком Березівського районного суду Одеської області ОСОБА_4 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за епізодами:
- від 26.10.2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше сховище, сума викраденого майна 750 грн.,
- від 26.10.2021 року за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
Згідно з даним вироком за епізодом від 26.10.2021 за ч. 3 ст. 185 КК України- розмір спричиненої матеріальної шкоди ОСОБА_4 складає 750 грн, що, відповідно не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 2 270 грн - станом на 2021 рік, а отже до цього діяння мають застосуватись положення ст. 5 КК України і на теперішній час інкриміноване обвинуваченому діяння не підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про звільнення ОСОБА_4 від покарання за вироком Березівського районного суду Одеської області від 15.11.2022 року за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Так, ОСОБА_4 слід вважати засудженим вироком Березівського районного суду Одеської області від 15.11.2022 року за ч. 2 ст. 289 КК України до позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
У зв'язку з вищезазначеним суд приходить до висновку про необхідність виключення з мотивувальної та резолютивної частини вироку Березівського районного суду Одеської області від 15.11.2022 року посилання на ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім того, з резолютивної частини зазначеного вироку необхідно виключити посилання на застосування ч. 1 ст. 70 КК України.
У решті вирок Березівського районного суду Одеської області від 15.11.2022 року залишити без змін.
Керуючись ч. 1, ч. 3 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,
Клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Привести вирок Березівського районного суду Одеської області від 15.11.2022 року, щодо ОСОБА_4 у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині покарання, призначеного Березівським районним судом Одеської області вироком від 15.11.2022 року за ч. 3 ст. 185 КК України, у зв'язку із усуненням законом караності діяння.
Виключити з мотивувальної та резолютивної частини вироку Березівського районного суду Одеської області від 15.11.2022 року посилання на ч. 3 ст. 185 КК України.
Виключити з резолютивної частини вироку Березівського районного суду Одеської області від 15.11.2022 року посилання на застосування ч. 1 ст. 70 КК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слід вважати таким, що засуджений вироком Березівського районного суду Одеської області від 15.11.2022 року за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.
В іншій частині вирок Березівського районного суду Одеської області від 15.11.2022 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Малиновський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1