Справа № 521/3524/25
Провадження №2/521/3312/25
17 березня 2025 року м.Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Маркарова С.В.,
розглянувши матеріали позовної заяви
позивачі: ОСОБА_1
ОСОБА_2
відповідач: Хаджибейський відділ ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
предмет позову : звільнення майна з-під арешту
Позивачу звернулась до суду із вищевказаним позовом.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що арешт спірного майна позивачів як боржників здійснений в межах виконавчого провадження (постанова про арешт майна боржників та оголошення заборони його відчуження від 15.03.2004, виконавчий лист Малиновського районного суду м.Одеси №2-3111).
Відповідно до ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення до суду сторін виконавчого провадження із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно вимог статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Зазначені вимоги закону узгоджуються із позицією Верховного Суду, зокрема постанови КЦС ВС від 18.05.2022 у справі № 642/4263/21, від 29.06.2023 року у справі № 208/9810/21, за якою спори, пов'язані з належністю майна, на яке накладений арешт суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту.
За змістом положень Закону України «Про виконавче провадження» в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладений арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
В порядку статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутися не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.
Так, арешт майна, який не пов'язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження органом державної виконавчої служби, розглядається судом за правилами розділу VII ЦПК України. В порядку п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК, -
В відкритті провадження у справі - відмовити.
Роз'яснити позивачам право звернення до суду зі скаргою за правилами розділу VII ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки визначені ст.ст. 352, 354 ЦПК України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду.
Копію ухвали направити заявникам.
Суддя Світлана МАРКАРОВА
Повний текст ухвали виготовлений 17.03.2025.
17.03.25