Справа № 583/684/25
2/583/500/25
26 березня 2025 року
Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Савєльєвої А.І.
за участю секретаря Доценко Т.Г.
розглянувши в залі суду м. Охтирка в порядку спрощеного позовного провадження справу за цивільним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», представник позивача Сечко Сергій Володимирович до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,
10.02.2025 ПрАТ «Страхова група «ТАС» в особі свого представника - адвоката Сечка Сергія Володимировича звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 95017,64 грн та суму сплаченого судового збору. Позовні вимоги мотивує тим, що 28.11.2023 о 12.20 год. в м. Охтирка по вул. Широкій, 6, Сумської області, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля марки «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 . Постановою суду від 12.12.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. На момент ДТП діяв Договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків «Повний автозахист» №FA-00289537 від 22.07.2023, за яким позивач застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням потерпілого. Потерпілий звернувся до ПрАТ «Страхова група «ТАС» з заявою про настання події від 28.11.2023 та заявою про виплату страхового відшкодування від 05.12.2023. Заяву було розглянуто, а пошкодження автомобіля марки «Volkswagen» внаслідок ДТП визнано страховим випадком. Позивач сплатило на користь автомобіля марки «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_2 , суму страхового відшкодування в розмірі 95017,64 грн. На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У зв'язку з наведеним позивач просить позов задовольнити.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді від 24.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження по справі з повідомлення сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив справу розглядати у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач повідомлений про розгляд справи через оголошення на офійному веб-сайті суду, від Укрпошти повернувся конверт з відміткою причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», відзиву на позов та заяви про розгляд справи без його участі не подав, у зв'язку з чим суд вирішує справу відповідно до ст.ст. 280-284 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.12.2023 у справі №583/6101/23 ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн. Вказана постанова набрала законної сили 25.12.2023 (а.с. 4).
Відповідно до цієї постанови суду, 28.11.2023 о 12.20 год. в м. Охтирка Сумської області по вул. Широкій, 6, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_3 , повертаючи ліворуч, не переконався в безпечності маневру, не надав переваги в русі, допустив зіткнення з автомобілем Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку, та після зіткнення допустив наїзд на припаркований автомобіль Toyota, який належить ОСОБА_3 . В результаті ДТП тілесні ушкодження ніхто не отримав, транспортні засоби зазнали механічні пошкодження, а їх власники зазнали матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 6 ст.82 ЦПК України вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Цивільна-правова відповідальність відповідача на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована, що підтверджується інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ (а.с. 31).
Власником автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , є ОСОБА_4 (а.с. 18).
22.07.2023 між ПрАТ «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_4 було укладено договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків «Повний авто захист» FА-00289837, за яким застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 5-17).
28.11.2023 ОСОБА_4 звернув до ПрАТ «Страхова група «ТАС» із заявою про настання події (а.с. 20-22).
05.12.2023 ОСОБА_4 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 23).
12.12.2023 ПрАТ «Страхова група «ТАС» складено страховий акт №24951/27/923, відповідно до якого сума страхового відшкодування на користь власника автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 95017,64 грн (а.с. 29).
Відповідно до копії платіжного доручення №381185 від 13.12.2023 ПрАТ «Страхова група «ТАС» здійснено виплату суми страхового відшкодування за реквізитами ОСОБА_4 у розмірі 95017,64 грн (а.с. 30).
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (п. 2.2 Правил дорожнього руху).
За змістом ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
До страховика переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність водія - винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була й суду не були надані належні та допустимі ні докази, що сам водій належить до пільгової категорії осіб, визначених пунктом 13.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
Згідно з п. 39.1 ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко визначає умови, за яких МТСБУ здійснює відшкодування страхових коштів.
Згідно з пп. 43.1.2 п. 43.1 ст. 43 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для забезпечення виконання зобов'язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому, крім інших, створено фонд захисту потерпілих у ДТП (фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим законом.
Відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
При цьому слід зазначити, що МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. У таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування (п. 41.3 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Таким чином, за наявності договору добровільного страхування страхувальник (потерпілий) може отримати страхове відшкодування від свого страховика за договором добровільного страхування. При цьому МТСБУ відшкодовує потерпілому частину шкоди, яка не компенсована за договором добровільного страхування, у разі якщо винуватець ДТП (власник транспортного засобу) не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
При відсутності договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у винуватця дорожньо-транспортної пригоди страховик потерпілого, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, не набуває права звернення до МТСБУ, оскільки в п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо зазначено, що у такій ситуації у МТСБУ не виникає обов'язку здійснювати відповідне відшкодування (регламентні виплати) страховикам.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №554/5837/15-ц.
З матеріалів справи вбачається, що за договором добровільного страхування, що є іншим видом страхування, потерпілий отримав страхове відшкодування на відновлення пошкодженого автомобіля від позивача (страховика).
Заподіяння потерпілому шкоди внаслідок винних дій водія у ДТП стало підставою для виникнення деліктного зобов'язання, в якому праву потерпілого вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондує відповідний обов'язок особи, яка завдала шкоди, відшкодувати заподіяну шкоду. Водночас така ДТП є підставою для виникнення зобов'язання згідно з договором добровільного страхування, в якому потерпілий має право вимоги до страховика (позивач).
Оскільки позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , він отримав у межах фактичних затрат право вимоги до винної у ДТП особи - ОСОБА_1 .
Таким чином, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем на користь потерпілої особи сума матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП в розмірі 95017,64 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в порядку суброгації.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позову, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в сумі 3028,00 грн сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 993,1166,1187,1188 ЦК України, ст.ст. 10,11,27,60,88,209,212-215,224-226,280-282 ЦПК України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», представник позивача Сечко Сергій Володимирович до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03117, м. Київ, пр. Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243, ІВАN НОМЕР_6 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 95017,64 грн (дев'яносто п'ять тисяч сімнадцять грн 64 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте Охтирським міськрайонним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А.І.Савєльєва