Справа № 573/2482/24
Номер провадження 2/573/47/25
(повний текст)
24 березня 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді: Черкашиної М.С.
з участю секретаря: Терещенко О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позиції.
АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимоги мотивовані тим, що між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_2 20.06.2020 укладено кредитний договір №2001615176701, за яким Позичальнику видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 25000 грн., який пізніше було збільшено до 39800 грн. Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, зокрема, заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001615176701 від 20.06.2020, сторони погодили умови укладання кредитного договору, які були узгоджені позичальником шляхом підписання відповідних документів. Підписавши вказану заяву позичальник беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua. Умовами Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, передбачено право Банку змінювати клієнту кредитний ліміт. Позивачем належним чином виконано умови кредитного договору, в той час як відповідач отримані грошові кошти в передбачені строки не повернув. Заборгованість станом на 06.10.2024 склала 69 607,63 грн., з яких: 38 580,26 грн. - заборгованість за кредитом; 31 027,37 грн. - заборгованість за процентами.
У зв'язку з неналежним виконанням умов укладеного кредитного договору позивач направив письмову вимогу відповідачу про повернення боргу, яка залишена без реагування.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 у добровільному порядку не вчиняє дій, спрямованих на повернення кредитних коштів та процентів, АТ «ПУМБ» просить стягнути з останнього вказану суму боргу та судові витрати.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 26 грудня 2024 відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 11).
07 лютого 2025 ухвалою суду було витребувано докази за клопотанням відповідача (а. с. 23-24).
Відзив на позовну заяву.
20.01.2025 від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що передумовою для виникнення у позичальника обов'язку повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними має бути встановлений факт отримання і використання кредитних коштів відповідачем.
Позивач стверджує, що 22.06.2020 року Відповідачем було укладено кредитний договір, проте як доказ додає Заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 20.06.2020 року. Також позивачем до позовної заяви додано розрахунок заборгованості за кредитним договором від 22.06.2020 року, проте наданий стороною позивача розрахунок заборгованості не є первинним документом/
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Дана виписка оформлена з порушенням вимог документообігу, не засвідчена належним чином та не відповідає вимогам, які пред'являються до офіційного документу, а тому не може слугувати доказом у справі.
З огляду на що така виписка оформлена з грубим порушенням вимог документообігу, не засвідчена належним чином та не відповідає вимогам, які пред'являються до офіційного документу, а тому не може слугувати доказом у справі. Також дана виписка стосується кредитного договору від 22.06.2020 попри те, що кредитний договір від 20.06.2020.
Крім того, зазначає, що надані позивачем копії додатків до позовної заяви не засвідчені належним чином, зокрема, відсутня відмітка «Згідно з оригіналом», назва посади, особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
На підставі викладеного відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до нього в повному обсязі (а. с. 15-18).
21.02.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, яким Банк не погоджується з викладеними у відзиві доводами.
Відносно правовідносин між Банком і Відповідачем.
20 червня 2020 Відповідач звернувся до Банку з метою отримання кредиту. Підтвердженням надання Відповідачу кредиту є:
-Заява на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001615176701 від 20.06.2020 (надалі - Заява, копія якої додавалася до позовної заяви), яка була підписана Відповідачем;
-Паспорт споживчого кредиту від 20.06.2020 (копія Паспорту додавалася до позовної заяви), який також був підписаний Відповідачем.
У Заяві, яка підписана Відповідачем передбачено:
-Клієнт (Відповідач), підписанням цієї Заяви беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування (надалі за текстом - ДКБО), яка розміщена на сайті: pumb.ua в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО так і послуг, що можуть бути надані в процес обслуговування;
-Відповідач ознайомлений із ДКБО та цілком згоден з ним;
-всі умови ДКБО Відповідачу зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (розділ Заяви «Підтвердження та запевнення»).
Протягом дії Заяви кредитний ліміт за Заявою збільшувався (Довідка про збільшення кредитного ліміту додавалася до позовної заяви).
Хронологія збільшення кредитного ліміту з розбивкою на дати, суми, періоди зазначена у вищевказаній Довідці.
Відносно ДКБО (договір комплексного банківського обслуговування).
У Заяві, яка підписана Відповідачем передбачено:
-Клієнт (Відповідач), підписанням цієї Заяви беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО), яка розміщена на сайті: pumb.ua в повному обсязі з урахуванням умов надання всіх послуг як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО так і послуг, що можуть бути надані в процес обслуговування;
-Відповідач ознайомлена із ДКБО та цілком згодна з ним;
-всі умови ДКБО Відповідачу зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Згідно ч. 5 ст. 633 ЦК України актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладені і виконанні публічного договору.
Чинне законодавство України передбачає право встановлення цивільних правовідносин на умовах публічного договору. Ні ЦК України, ні Закон України «Про банки і банківську діяльність», а також інші нормативні акти не встановлюють заборони на взаємодію між контрагентам в рамках публічного договору.
Позивач звернув до Банку для отримання кредиту;
Банк, керуючись ст. 633 ЦК України запропонував Позивачу взаємодію на умовах індивідуальної частини договору (Заява) та публічної частини договору (ДКБО).
Звертаємо увагу, що Заява підписана Відповідачем 20.06.2020.
Судова практика, яка трактувала публічний договір в банківській сфері як такий, що підлягає особистому підписанню з боку клієнта не може бути прийнята до уваги, враховуючи зміни, які відбулися у законодавстві з приводу публічного договору при надані фінансових послуг. Зміни набрали чинності з 19.01.2020.
На момент підписання Відповідачем Заяви зазначені зміни вже діяли і ці зміни стосувалися наступного:
Пунктом 6 частини 1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що надання кредиту є фінансовою послугою.
Законом України від 20.09.2019 N 122-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» були внесені зміни до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зокрема, до частини 2 ст. 6.
Згідно з вказаними змінами було введено новий інститут щодо споживчого договору, який встановив його поділ на публічну та індивідуальну частини.
Так, відповідно до абзацу четвертого п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у разі, якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.
Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
Заява підписана Відповідачем 20.06.2020, тобто, вже коли діяла нова норма Закону, яка регулює порядок укладення договорів фінансових послуг шляхом підписання індивідуальної частини та розміщення публічної частини на веб-сайті.
Таким чином, Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО) відповідно до ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» (в редакції Закону України від 20.09.2019) є публічною частиною договору, до якої приєднався Відповідач, підписавши Заяву, яка є індивідуальною частиною договору.
Отже, вимоги для укладення договору споживчого кредиту Банком виконано відповідно до чинного законодавства.
Відносно правомірності збільшення кредитного ліміту.
Правова підстава кредитування на умовах надання кредитної картки з відновлювальною кредитною лінією зазначена у п.4.2. (сторінка 28 ДКБО):
Відповідно до п.4.2.4. ДКБО, Відповідач, приєднавшись до ДКБО надав згоду щодо зміни Кредитного ліміту, встановленого та повідомленого Клієнту шляхом надіслання SMS-повідомленням на Номер мобільного телефону Клієнта.
Протягом дії кредитного договору Відповідач не надавав заперечень Банку, що не погоджується з розміром збільшеного кредитного ліміту, навпаки, активно користувався карткою після збільшення розміру кредитного ліміту, що підтверджується Випискою з особового рахунку.
Окрім того, ні на момент укладення кредитного договору, ні протягом строку його дії, Відповідач не звертався до Банку про надання роз'яснень незрозумілих йому умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору (ДКБО, Заяви), тим самим надав згоду на умови кредитування.
Відносно укладення кредитного договору та доведеності позовних вимог.
20.06.2020 між Банком і Відповідачем було укладено у письмовій формі договір, згідно якого Відповідач отримав кредит.
Окрім того, 20.06.2020 Відповідач, поряд із Заявою, підписав «Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит» (копія додавалася до позовної заяви). Паспорт споживчого кредиту був підписаний до моменту підписання Відповідачем Заяви. Мета підписання Паспорту - ознайомлення Відповідача з детальними умовами кредитування. Паспорт споживчого кредиту був наданий Відповідачу на ознайомлення і підписання на виконання вимог ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».
Розділом 3 Паспорту споживчого кредиту «Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживча».
Відповідно до Розділу 4 Паспорту споживчого кредиту «Інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача» передбачено процентну ставку; тип процентної ставки; Також зазначені відомості про: загальні витрати за кредитом; орієнтована загальна вартість кредиту, реальна річна процентна ставка.
У Паспорті споживчого кредиту зазначено детальну інформацію про кредитодавця, суму кредиту, строк кредитування; мета отримання кредиту; спосіб та строк надання кредиту; розмір реальної річної процентної ставки та інші умови.
Розрахунок має табличну форму та містить детальну інформацію відносно:
-графіку повернення тіла кредиту та процентів з розбивкою на суми та конкретні календарні дати;
-відомості щодо фактичної суми погашення Відповідачем кредиту з розбивкою на суми та конкретні календарні дати;
- залишок непогашеної суми за кожним платежем.
Якщо Відповідач вважає, що розрахунок заборгованості не є відповідним, Відповідач повинен надати власний контр-розрахунок з власними відрахуваннями.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Відносно процентів.
Проценти є складовою споживчого кредиту, а обов'язком Відповідача є сплата процентів за користування кредитом, який наданий Відповідачу у тимчасове платне користування.
Відповідач була обізнаний у тому, що грошові кошти надаються йому як кредитні і за користування кредитними коштами сплачуються проценти, тобто, Відповідач, підписавши Заяву підтвердив згоду з усіма умовами договору, у тому числі з розміром процентів. Також Відповідач підтвердив у Заяві, що всі умови кредитування йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Нарахування процентів за користування кредитом є обов'язком Банка, який передбачений Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про споживче кредитування», Цивільним кодексом України.
У Заяві, а також у розділі 4 Паспорту споживчого кредиту передбачена умова про процентну ставку та її розмір.
Відповідач не був позбавлений можливості відмовитися від договору протягом 14 календарних днів від дати його укладення шляхом повідомлення Банку у письмовій формі з одночасним поверненням грошових кошів, одержаних згідно умов договору та сплати процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором, як це передбачено ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування».
Жодних заперечень щодо змісту договору, порядку взаємодії Відповідач Банку не висловив, що свідчить про його згоду з умовами договору
Отже, заборгованість Відповідача на даний час існує, обліковується як на позабалансових рахунках, так і у системі обліку прострочених кредитів.
Документальним підтвердженням продовження обліку заборгованості є Виписка, яка додавалася до позовної заяви.
На підставі зазначеного вище, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги Банка у повному обсязі (а. с. 36-44).
26.02.2025 до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив.
Як вбачається з доданих позивачем документів, у порушення зазначених вимог їх частина взагалі не містять слів Згідно з оригіналом (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії, а тому можна дійти висновку, що позивачем не надано суду доказів, засвідчених належним чином, що підтверджують викладені у позовній заяві обставини.
Позивачем не було надано докази які вимагалися судом, а надано докази які подавалися разом з позовною заявою.
Надані повторно докази також не мають юридичної сили оскільки не завірені належним чином.
Відповідач просить відмовити АТ "ПУМБ" в задоволенні позовних вимог на підставі їх недоведеності (а. с. 48-49).
Заяви, клопотання.
Від представника позивача АТ «ПУМБ» одночасно з позовом зазначено про розгляд справи за відсутності представника, підтримання позовних вимог (а. с. 4).
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився, зазначив про розгляд справи у його відсутність, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики, зокрема кредиту, які регулюються нормами ЦК України.
Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.
З матеріалів справи вбачається, що між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_2 20.06.2020 укладено кредитний договір №2001615176701, за яким Позичальнику видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 25000 грн., який пізніше було збільшено до 39800 грн.
Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, зокрема, заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001615176701 від 20.06.2020, сторони погодили умови укладання кредитного договору, які були узгоджені позичальником шляхом підписання відповідних документів. Підписавши вказану заяву позичальник беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua.
Умовами Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, передбачено право Банку змінювати клієнту кредитний ліміт.
Так, згідно пункту 4.3.6.4. частини 4 Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено, що змінити (зменшити, збільшити) розмір наданого Кредитного ліміту або закрити Кредитний ліміт взагалі за умови інформування Клієнта шляхом направлення SMS- повідомлення на Номер мобільного телефону. В SMS-повідомленні про зміну розміру Кредитного ліміту Банк повідомляє Клієнту новий розмір Кредитного ліміту. У разі незгоди Клієнта із зміненим розміром Кредитного ліміту, за винятком випадку, передбаченого п. 4.2.19. Розділу ІІ цього Договору Клієнт протягом 30 (тридцяти) календарних днів повинен звернутися до Банку та особисто подати відповідну письмову заяву. У випадку, якщо Клієнт протягом вказаного строку не заявив про свою незгоду зі зміною розміру Кредитного ліміту та/або здійснив першу Платіжну операцію після отримання вказаного SMS-повідомлення Банку згода Клієнта зі зміною умов Договору вважається підтвердженою.
Отже, відповідно до заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорту споживчого кредиту, з умовами яких відповідач погодився, про що свідчить наявність його власноручного підпису в них, визначено базову відсоткову ставку, розмір щомісячних платежів, розмір комісії тощо.
Пунктом 2.2.5 Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення ДКБО фізичних осіб передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.
Відповідно до п.5.1.4. Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення ДКБО фізичних осіб, клієнт зобов'язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.
Згідно із п.5.1.7. Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення ДКБО фізичних осіб, клієнт зобов'язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.
Як вбачається з матеріалів справи АТ «ПУМБ» свої зобов'язання перед відповідачем виконав, що підтверджується платіжною інструкцією.
Із виписки про рух коштів за рахунком відповідача вбачається, що позичальник отримав кредитні кошти.
Встановлено, що внаслідок невиконання умов кредитних договорів у відповідача виникла заборгованість перед АТ «ПУМБ», яка станом на 06.10.2024 складає 69 607,63 грн., з яких: 38 580,26 грн. - заборгованість за кредитом; 31 027,37 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.
З метою досудового врегулювання спору відповідачу було надіслано письмову вимогу про сплату заборгованості, однак заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).
Постановою Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
У ч. 3 ст. 12, ст. ст. 76 - 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування у цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Встановленим судом фактам відповідають цивільно-правові відносини щодо виконання зобов'язань, зокрема, за договором позики.
У статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, у відповідності з яким сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 526, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В силу ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Висновки суду.
Аналізуючи вище наведені норми матеріального права та надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що між сторонами у справі було укладено кредитний договір у встановленій законом формі, шляхом його підписання з визначенням усіх істотних умов такого договору.
АТ «ПУМБ» виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши ОСОБА_2 кредит шляхом перерахування коштів на картковий рахунок, відкритий за заявою Позичальника, на який було встановлено кредитний ліміт, порядок яким визначено правилами користування карткою. Хронологія збільшення кредитного ліміту з розбивкою на дати, суми, періоди зазначена у Довідці.
Правова підстава кредитування на умовах надання кредитної картки з відновлювальною кредитною лінією зазначена у п.4.2.
У Паспорті споживчого кредиту зазначено детальну інформацію про кредитодавця, суму кредиту, строк кредитування; мета отримання кредиту; спосіб та строк надання кредиту; розмір реальної річної процентної ставки та інші умови.
До матеріалів справи долучено Розрахунок, де відображено усі операції за картковим рахунком.
Виконаний банком розрахунок заборгованості є належним доказом, оскільки містить детальний розпис нарахованої заборгованості, зокрема, дати здійснення платежів боржником, залишок заборгованості за наданим кредитом.
Натомість, відповідач свої зобов'язання за вказаним договором порушив, кредитні кошти не повернув та проценти за користування ними не сплатив.
При цьому, відповідач не надав суду доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості, наданого позивачем та не довів відсутності такої заборгованості.
Таким чином, виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем за допомогою належних та допустимих доказів доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів та невиконання належним чином відповідачем зобов'язань за кредитним договором.
Відповідач посилався на неналежність та не допустимість доказів, наданих АТ «ПУМБ», на що суд зазначає наступне.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254 (чинного на момент розгляду справи судом першої інстанції), та пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 (чинного на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 (провадження №61-9618св18) та у постанові від 28.10.2020 року у справі №760/7792/14-ц.
Досліджуючи обставини справи, суд звертає увагу, що на підтвердження позовних вимог, окрім копії кредитного договору про надання споживчого кредиту № 2029093053, розрахунку заборгованості, позивачем також надано звіт-розрахунок за період з 21 липня 2020 року по 23 липня 2024 року, який за своєю суттю є випискою по банківському рахунку, тобто містить інформацію щодо всіх здійснених відповідачем платіжних операцій.
Отже доводи сторони відповідача щодо неналежності та не допустимості доказів наданих АТ «ПУМБ» є такими, що не заслуговують на увагу та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, що відповідає положенням ст.617 ЦК України.
Враховуючи вищенаведене та виходячи із закріпленого у ст. 13 ЦПК України принципу диспозитивності, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК випадках, суд дійшов до висновку, що право позивача порушене та підлягає захисту судом, у зв'язку з чим існують підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 69 607,63 грн.
При цьому, до вказаного висновку суд дійшов, виходячи не тільки з вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні в справі «Ушаков та Ушакова проти України» від 18 червня 2015 року (остаточне 18 вересня 2015 року), в пункті 78 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою…».
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 2 422,40 грн., оскільки позовні вимоги задоволені повністю (а. с. 7).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 599, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного Товариства «Перший український міжнародний банк» (місце знаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ЄДРПОУ: 14282829) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Акціонерного Товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором № №2001615176701 від 20.06.2020 у сумі 69 607 (шістдесят дев'ять тисяч шістсот сім) гривень 63 копійки та судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст виготовлено 25.03.2025
Суддя
Справа № 573/2482/24
Номер провадження 2/573/47/25
(вступна і резолютивна частина )
24 березня 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді: Черкашиної М.С.
з участю секретаря: Терещенко О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 599, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного Товариства «Перший український міжнародний банк» (місце знаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ЄДРПОУ: 14282829) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Акціонерного Товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором № №2001615176701 від 20.06.2020 у сумі 69 607 (шістдесят дев'ять тисяч шістсот сім) гривень 63 копійки та судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде виготовлено протягом п"яти днів.
Суддя