Дата документу 26.03.2025 Справа № 331/5427/21
Єдиний унікальний № 331/5427/21
Провадження №22-ц/807/839/25
Головуючий в 1-й інстанції - Антоненко М.В.
26 березня 2025 р. м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача Кухаря С.В.,
суддів: Кочеткової І.В., Подліянової Г.С.
при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору дарування і договору купівлі-продажу недійсним, припинення права власності, -
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2025 року відмовлено у прийнятті до спільного розгляду заяви про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору дарування і договору купівлі-продажу недійсним, припинення права власності.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, 12.03.2025 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку направив апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
Ознайомившись з апеляційною скаргою, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду, а тому підлягає поверненню скаржнику, у зв'язку з наступним.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК Україні).
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Ухвали суду першої інстанції про відмову у прийнятті до спільного розгляду заяви про зміну предмета позову у цій справі не зазначені у переліку ухвал, визначеному частиною першою статті 353 ЦПК України, які можуть бути оскаржені окремо від рішення.
Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Згідно із пунктом 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Тобто, законодавством України передбачено безумовне повернення апеляційної скарги у разі, якщо така подана на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Колегія суддів наголошує, що винятків, за наявності яких особа може звернутися до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на зазначене судове рішення (ухвалу суду першої інстанції), процесуальне законодавство не передбачає.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18) зроблено висновок, що "право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення".
З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції про відмову у прийнятті до спільного розгляду заяви про зміну предмета позову у цій справі не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення.
Тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду по суті спору.
Виходячи з наведеного, ухвала суду першої інстанції про відмову у прийнятті до спільного розгляду заяви про зміну предмета позову у цій справі не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2025 року підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 353, 357 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору дарування і договору купівлі-продажу недійсним, припинення права власності, - повернути скаржнику.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному ч.8 ст.357 ЦПК України.
Касаційна скарга на ухвалу подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий С.В. Кухар
Судді І.В. Кочеткова
Г.С. Подліянова