Справа № 686/6621/25
Провадження № 1-кп/686/873/25
25 березня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Хмельницькому кримінальне провадження № 12025240000000012 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , проживаючої по АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, неодруженої, маючої на утримані малолітню дитину, непрацюючої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується тому, що вона з метою власної наживи, в порушення вимог законодавства України про те, що боєприпаси відносяться до речей, які вилучені із вільного обігу і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, положенням п. 1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ (далі - Переліку), п.п. 1-4 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дозвільну систему» від 12.10.1992 № 576 (далі - Положення), п.п. 1.1, 2.1, 8.1 - 8.3, 9.1, 9.2, 10.1, 11.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 визначено, що вогнепальна зброя та бойові припаси відносяться до предметів, на які поширюється дозвільна система, та право на володіння вогнепальною зброєю і умови її застосування визначаються в порядку, встановленому законодавством України, здійснила придбання, зберігання та збут, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
В порушення вищевказаних норм, ОСОБА_4 , в 3 декаді грудня 2024 року (точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено) у власній квартирі АДРЕСА_3 , виявила корпус ручної осколкової наступальної гранати «РГД-5» та уніфікований підривач (запал) типу «УЗРГМ-2», які без передбаченого законом дозволу привласнила тим самим вчинила їх придбання та в подальшому зберігала їх у вказаній квартирі, з метою подальшого збуту до 10.01.2025.
Надалі, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, ОСОБА_4 перебуваючи поблизу магазину «Каштан» за адресою: м. Хмельницький, вул. Заводська, 29, 10.01.2025 о 08 год 36 хв збула з рук у руки, особі під зміненими анкетними даними, ОСОБА_6 за грошові кошти в сумі 5000 гривень, корпус ручної осколкової наступальної гранати «РГД-5» та уніфікований підривач (запал) типу «УЗРГМ-2», які згідно висновку експерта у своєму конструктивному поєднанні утворюють бойову ручну осколкову наступальну гранату «РГД-5», яка відноситься до категорії боєприпасів, досягнувши при цьому раніше поставленої мети щодо отримання прибутку.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (придбання, зберігання та збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу).
06 березня 2025 року між прокурором і обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості у вчиненні вказаного кримінального правопорушення на наступних умовах.
Обвинувачена повністю визнає свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та сприяє у всебічному повному та неупередженому встановленні всіх обставин вчинення нею кримінального правопорушення
Сторони погодили призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, зі встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України.
Судом встановлено, що обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є обґрунтованим. Обвинувачена свою винуватість у вчиненому визнає повністю, цілком розуміє права, визначені ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Прокурор і захисник пояснили, що їм зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 КПК України, та просять затвердити угоду.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зміст угоди про визнання винуватості, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України, підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди не встановлено. Прокурором при вирішенні питання про укладення угоди враховані обставини, визначені ст. 470 КПК України.
Узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення обвинуваченої та запобігання вчинення нею нових правопорушень. При цьому, враховано ступінь тяжкості вчиненого, особу винної та обставини, що пом'якшують їй покарання.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Судом береться до уваги, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, щиро розкаялась у вчиненому, позитивно характеризується, утримує малолітню дитину, що пом'якшує покарання і дає підстави застосувати ст. 75 КК України.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного, з урахуванням особи винної, відсутність обтяжуючих обставин, суд дійшов висновку укладену між прокурором і обвинуваченою угоду про визнання винуватості затвердити, призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75, 76 КК України.
Крім того, з ОСОБА_4 стягуються процесуальні витрати на проведення під час досудового розслідування експертизи в розмірі 9550 грн. 80 коп., що підтверджується відповідною довідкою.
Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно ч. 6 ст. 100 КПК України та скасувати накладені на них арешти.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374-376, 474, 475 КПК України, суд
Укладену 06 березня 2025 року між прокурором і обвинуваченою ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання час перебування під вартою з 10.01.2025 із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України, ОСОБА_4 зобов'язати періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь державного бюджету процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 9550 (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 80 коп.
Речові докази, які перебувають у камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Хмельницькій області та АТ КБ «ПриватБанк»:
- грошові кошти в сумі 5000 гривень (купюри номіналом 1000 грн.: АБ 3781981, ГК 2772222, ГС 3403622, АК 8952136, купюри номіналом 500 грн.: ЕН 0789660, ЕН 0789661), - повернути за належністю УКР ГУНП в Хмельницькій області;
- грошові кошти в сумі 300 гривень (купюра номіналом 100 грн. ЄЗ 3675583, купюра номіналом 200 грн. ЕЕ 7841915), мобільний телефон «REDMI», - повернути за належністю ОСОБА_4 ;
- психотропну речовину PVP масою 0,0305 г., змиви, корпус гранати «РГД-5», запал типу «УЗРГМ-2», кільце запобіжної чеки та пакет, - знищити;
Скасувати арешт, накладений на зазначене вище майно ухвалами слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.01.2025.
Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду