Справа № 487/1823/25
Провадження № 1-кс/487/1958/25
25.03.2025 м.Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Заводського району м. Миколаєва клопотання прокурора відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025230000000431 від 22.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна,-
Прокурор відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025230000000431 від 22.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, звернулась до слідчого судді з клопотанням, в якому просила накласти арешт на автомобіль марки «ВАЗ», моделі «2101», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , та який на момент ДТП фактично перебував у володінні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із забороною в розпорядженні та відчуженні такого майна.
У клопотанні прокурор посилалася на те, що вказаний транспортний засіб є безпосереднім знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, зберіг на собі сліди злочину та інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Виникла необхідність в накладенні арешту на майно з метою збереження речового доказу, запобіганню можливості його приховання, пошкодження, знищення або перетворення, відчуження.
В судовому засіданні прокурор не була присутня, надала заяву, в якій клопотання підтримала і просила задовольнити, розглянувши його без її участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглянуто без участі власника майна.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Херсонській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025230000000431 від 22.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.03.2025 близько 13:15 в м. Херсон по вул. Івана Богуна в районі перехрестя із вул. Комкова, мав місце наїзд автомобіля ВАЗ 2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок ДТП ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження.
22.03.2025 слідчим проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, оглянутий транспортний засіб та , який в подальшому був вилучений. Відповідно до розписки від 22.03.2025 автомобіль ВАЗ 2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , з зобов'язанням останнього зберігати транспортний засіб у незмінному стані.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу власником вказаного автомобіля є ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
В якості підстав, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, у клопотанні зазначено, що вищезазначене майно є речовими доказами у розумінні ст. 98 КПК України, яке підтверджує певні факти та обставини, що мають значення для цього кримінального провадження, у зв'язку із чим необхідно накласти арешт на вилучене майно.
Постановою слідчого вищевказаний транспортний засіб визнаний речовим доказом.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що вилучене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні №12025230000000431 від 22.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки містить на собі сліди кримінального правопорушення, що підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди.
Беручи до уваги, що існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане майно є доказом злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а також необхідність проведення низки процесуальних дій для встановлення обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України, чому і має сприяти застосування таких заходів, слідчий суддя вважає, що накладення арешту є необхідним, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, -
Задовольнити клопотання прокурора Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025230000000431 від 22.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна.
Накласти арешт на автомобіль марки «ВАЗ», моделі «2101», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), та який перебуває у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), із забороною розпоряджатися майном.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1