Іменем України
25 березня 2025 року
м.Харків
справа № 643/10692/24
провадження № 22-ц/818/1551/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря - Сізонової О.О.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Бабій Лідії Володимирівни на заочне рішення Московського районного суду м.Харкова від 09 грудня 2024 року, постановлене під головуванням судді Харченко А.М., -
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Заочним рішенням Московського районного суду м.Харкова від 09 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Бабій Лідія Володимирівна не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
17 лютого 2025 року до суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 адвокат Бабій Лідія Володимирівна подала заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі.
Зазначено, що наслідки відмови від позову, позивачам зрозумілі.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Пунктом 1 частини 2 статті 49, частиною 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Пунктом 4 ч.1 статті 255 та ч. 2 статті 256 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
За правилами ст.373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст.377 ЦПК судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу.
Відмова від позову є правом позивача. Підстав для неприйняття відмови від позову колегія суддів не вбачає.
Оскільки відмова позивача від позову не суперечить закону, повноваження представника не обмежені, волевиявлення позивача є вільним, не порушує його права та охоронювані законом права інших осіб, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви, прийняття відмову від позову, процесуальними наслідками чого є визнання рішення суду першої інстанції нечинним та закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 368, 373, 374,377, 389, 390 ЦПК України, суд-
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Бабій Лідії Володимирівни про відмову від позову задовольнити.
Прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Визнати нечинним заочне рішення Московського районного суду м.Харкова від 09 грудня 2024 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Ю.М. Мальований
Н.П. Пилипчук