П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/31766/24
Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.
Час і місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Семенюка Г.В.
- Шляхтицького О.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОПІЙКА-ЦЕНТР" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500590/2024/000003/2 від 30.08.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500590/2024/000019 від 30.08.2024,-
ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про:
- визнання протиправним та скасування рішення ОДЕСЬКОЇ МИТНИЦІ про коригування митної вартості товарів № UA500590/2024/000003/2 від 30.08.2024 року;
- визнати протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500590/2024/000019 від 30.08.2024 року;
- стягнення з Одеської митниці на користь ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати по сплаті судового збору за подання цієї позовної заяви;
- стягнення з Одеської митниці на користь ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" за рахунок бюджетних асигнувань судові виграти, що пов?язані з перекладом письмових документів з іноземної мови на державну мову, в розмірі 10 450,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. Проте Одеською митницею, всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданих митних декларацій та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Позивачем наголошувалося, що Одеською митницею в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Позивач не погоджується із зазначеними у рішенні доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують митну вартість товару.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Копійка-Центр" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500590/2024/000003/2 від 30.08.2024 року.
Визнана протиправною та скасована картка відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500590/2024/000019 від 30.08.2024 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Копійка-Центр" суму сплаченого судового збору в розмірі 7 857 грн. 47 коп.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В своїй скарзі апелянт зазначає, за умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) продавець зобов'язується продати світильники, тоді як згідно наданих товариством товаросупровідних документів здійснюється поставка портативних зарядних станцій. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості, у відповідності до умов частини 1 статі 54 МК України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткових документів та відомостей. Однак, митним органом отримано лист уповноваженої особи декларанта з повідомленням, що у встановлений термін інші додаткові документи надаватись не будуть. Таким чином, виявлені розбіжності усунені не були, що і слугувало підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що у рішенні про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у ньому визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
18 березня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Копійка-Центр" (код ЄДРПОУ 37678707) (Покупець) та юридичною особою за законодавством Китайської Народної Республіки Yiwu Unigator Trading Go., Ltd, Місцезнаходження: 1STFLOOR, UNIT 1, BUILDING 39, YI'AN 1st DISTRICT, HOUZHAI STREET, YIWU, ZHEJIANG, CHINA 322000 (Китай); реєстраційний номер: 91330782МА2ЕАЗХВ6А, далі - "Продавець", був укладений контракт № 13/СН/2021 на поставку товарів (далі - Договір), що вказані в Специфікаціях до Договору, які є невід'ємними його частинами.
Так, відповідно до н. 1.1. та 1.2. Договору Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, передавати у власність Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, приймати та оплачувати Товар.
Відповідно до п. 1.2. Договору найменування виробника, одиниця виміру, ціна та кількість Товару, що поставляється, узгоджуються сторонами в Специфікаціях, які підписуються на кожну окрему партію Товару, і є невід'ємними частинами цього Контракту.
Ціна, загальна вартість Договору та умови платежів регулюються п.п. 5.1. - 5.4., 6.1. - 6.5. цього Договору.
Згідно із п. 3.1. Договору товар за контрактом має бути поставлений партіями на умовах СІF "Інкотермс-2010" (товар завантажений на борг судна) за адресою: Одеса, Україна.
30 серпня 2024 року Одеською митницею було відправлене електронною поштою на адресу ТОВ "СІТНЕЙ ЛТД", що надає ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" брокерські послуги та послуги з декларування товарів на підставі договору № 003/21 від 02.02.2021 року на надання брокерських послуг та декларування товарів ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР", повідомлення до МД 24UА500590000372U1 від 29.08.2024 року з приводу митного оформлення товарів ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" за МД 24UА500590000372U1, що імпортувалися підприємством відповідно до положень Договору.
Так, у вказаному повідомленні митним органом вказано, що начебто подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що підтверджують митну вартість товарів.
З огляду на це, митний орган, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, зобов'язав ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.
30 серпня 2024 року ТОВ "СІТНЕЙ ЛТД" відправило на електронну адресу Одеської митниці заперечення та додаткові документи до розбіжностей, що були вказані в повідомленні до МД 24UА500590000372U1 від 29.08.2024 року з приводу митного оформлення товарів, та просило Одеську митницю продовжити митне оформлення товарів (листи №№ 6 та 7 від 30.08.2024 року).
30 серпня 2024 року Одеською митницею за результатами перевірки митної декларації ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" № 24UА500590000372U1 від 29.08.2024 року, пакувального листу № 17 від 15.05.2024 року; рахунку-фактури (інвойсу) № 17 від 15.05.2024 року; коносаменту № НYSF2024050460 від 01.06.2024 року; автотранспортної накладної № 439267 від 26.08.2024 року; сертифікату про походження товару № 24С620000196/11349 від 23.05.2024 року; банківського платіжного документу № 180440058192312 від 18.04.2024 року; банківського платіжного документу № 250640060242171 від 25.06.2024 року; документу, що підтверджує вартість перевезення товару № 055 від 27.08.2024 року, договору та додаткової угоди № 2 від 31.12.2023 року, № 3 від 15.05.2024 року, специфікації № 17 від 15.05.2024 року до Договору, договору № 003/21 від 02.02.2021 року на надання брокерських послуг та декларування товарів ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР", інших документів, було прийняте рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР", про що працівниками відповідача була складена Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500590/2024/000019 від 30.08.2024 року (далі - Картка відмови).
Відповідно до Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500590/2024/000019 від 30.08.2024 року відповідачем відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" на підставі ст.ст. 52-55 Митного кодексу України.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України відповідачем було прийнято Рішення про коригування митної вартості № UА500590/2024/000003/2 від 30.08.2024 року.
Так, Одеською митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500590/2024/000003/2 від 30.08.2024 року, в якому відповідачем було зазначено, що подані документи до митного оформлення товарів та підтвердження митної вартості містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують її митну вартість.
У зв'язку з цим, Одеською митницею визначення митної вартості товарів ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" було здійснено за резервним методом визначення митної вартості та роз'яснено останньому, що згідно з частиною 3 ст. 52 Митного кодексу України декларант має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларується, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митного вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Митного кодексу України (далі - "МКУ") в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Також, митним органом було роз'яснено про право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості до суду.
Позивач, вважаючи, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, такими, що прямо суперечить нормам та вимогам Митного кодексу України, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом.
Натомість, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.
Відповідачем не спростована правильність визначення митної вартості за основним методом; не доведена наявність належних підстав для коригування митної вартості.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.
В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 1 МК України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно п.24 ч.1 ст. 4 МК України митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів Україні, укладених у встановленому законом порядку.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.ч.4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 3 ст. 318 МК України визначено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно ч.2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Відповідно ч.1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно ч.2 ст. 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч.5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно ч.ч.1-3 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, згідно норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Щодо зауваження митного органу про відсутність інформації щодо такої складової митної вартості товару, як витрати на транспортування, колегія суддів вказує наступне.
У рішенні про коригування митної вартості відповідач посилався на те, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно ч.2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Згідно наказу МФУ від 24 травня 2012 року №599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Відповідно п.6 ч.2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Згідно п.6 ч.10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Як вже було зазначено, поставка товару позивачу здійснювалась на умовах FCA Інкотермс 2010.
Згідно з умовами FCA Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року, термін FCA ("Франко перевізник") означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.
Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення.
Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.
Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.
Обов'язки продавця:
А.3. Договори перевезення та страхування
а) Договір перевезення: Немає зобов'язань. Проте, за наявності прохання покупця або відповідної комерційної практики, у випадку, якщо покупець своєчасно не дав інших указівок, продавець вправі укласти договір перевезення на звичайних умовах за рахунок і на ризик покупця. У будь-якому випадку продавець може відмовитися від укладання такого договору. В такому разі він повинний негайно сповістити про це покупця.
б) Договір страхування. Немає зобов'язань.
А.9. Перевірка упаковка маркування: Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.
Обов'язки покупця
Б.3. Договори перевезення та страхування
а) Договір перевезення: Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця, окрім випадків, коли договір перевезення укладено продавцем відповідно до статті А.3 "а".
б) Договір страхування: Немає зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 серпня 2024 року ТОВ "СІТНЕЙ ЛТД" відправило на електронну адресу Одеської митниці заперечення та додаткові документи, а саме: Договір транспортно-експедиторського обслуговування № 006/23 від 17.11.2023 року між ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" та ПП "СІТНЕЙЛТД"; Рахунок на оплату ТОВ "СІТНЕЙЛТД" № 294 від 27 серпня 2024 року; Додаткову угоду № 3 від 15.05.2024 року до Контракту, укладену між ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" та юридичною особою КНР Yiwu Unigator Trading Go., Ltd., щодо зміни банківських реквізитів;Попередню Специфікацію № 13 від 15.04.2024 року між ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" та юридичною особою КНР Yiwu Unigator Trading Go., Ltd.; Попередній інвойс № 13 від 15.04.2024 року.
Відповідно до п. 5.4. контракту № 13/СН/2021 на поставку товарів від 18.03.2021 року ціна товару містить в собі експортну упаковку, маркування, завантаження та пакування товару.
Вартість упаковку та палету врахована в ціні товару (п. 8.3. Договору).
Пунктами 8.1 та 8.2. Договору містяться положення щодо маркування товару та його упаковки, які повинні відповідати вимогам законодавства країни Продавця.
Відповідно до п.п. в ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Проте, як зазначаюся вище, поставка товару була здійснена у тарі Продавця товару, відповідно її вартість також входить г ціну товару. На підтвердження цього, суд зазначає, що відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну України 30.05.2012 р. № 651 та Класифікатору особливостей переміщення товарів через митний кордон України, затвердженого наказом Мінфіну України від 20.09.2012 р. № 1011, декларант при заповненні графі " 37. Процедура" митної декларації вказав наступне значення " 2200", яке
позначає незворотну тару та свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених Русифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими Продавцем, не передбачалось.
З поданих до митного оформлення документів чітко встановлюється відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням, а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
При цьому, Одеська митниця не довела понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості, а, отже, вимога Одеської митниці про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.
Таким чином, в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція була висловлена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17 і в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року (справа №160/8775/18).
Також відповідачем у спірному рішенні зазначено, що подана довідка про транспортні витрати від 27.08.2024 № 055 не має відомості про перевізника та видана особою, яка не має відношення до транспортування вантажу. Також до митного оформлення не подано довідку-рахунок про транспортні витрати, відносно чого суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МКУ).
Довідка про транспортні витрати надається митному органу в інформаційних цілях, де вказуються номер автомобільного транспорту та його причепу згідно товарно-транспортних документів (СМК). а сплата транспортних послуг здійснюється на підставі рахунку транспортно-експедиційної компанії, де вказується номер відповідного договору на надання транспортно-експедиційних послуг.
Відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ, а також для спростування вказаних розбіжностей, ТОВ "СІТНЕЙ ЛТД" відправило листами №№ 6 та 7 від 30.08.2024 року на електронну адресу Одеської митниці заперечення та додаткові документи, зокрема: Договір транспортно-експедиторського обслуговування № 006/23 від 17.11.2023 року між ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" та ПП "СІТНЕЙЛТД"; Рахунок на оплату ТОВ "СІТНЕЙЛТД" № 294 від 27 серпня 2024 року.
Як правильно зазначив суд першої інстанції стосовно тверджень апелянта, що у зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 18.03.2021 №13/СН/2021 зазначено умови поставки СІF, в поданому до митного оформлення інвойсі від 15.05.2024 №17 та специфікації від 15.05.2024 № спец. №17 зазначено умови поставки FОВ. В розділі 3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.03.2021 №13/СН/2021 відсутня жодна інформація щодо змін умов поставки.
Відповідно до п.3.1. Договору Продавець поставляє товар партіями на умовах СІF "Інкотермс-2010" за адресою: Одеса, Україна.
Однак, Одеська митниця не врахувала п. 7.1. Договору, відповідно до якого Сторони визначили, що передача товару перевізнику здійснюється в місці, визначеному п. 3.1. Контракту, якщо Сторонами не буде узгоджене інше. Отже, зміна умов поставки передбачена п. 7.1. розділу 7 Договору.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, що посилання лише на контракт у банківських платіжних документах не може свідчити про заниження ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" Митної вартості товарів, тім більше загальна вартість товару була сплачена в повному обсязі.
Стосовно тверджень апелянта, що банківські реквізити продавця, які зазначені у банківських документах за №180440058192312 від 18.04.2024 не відповідають банківським реквізитам зазначеним у зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 18.03.2021 №13/СН/2021 6) відповідно до п 6.1.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.03.2021 № 13/СН/2021, покупець повинен сплатити 20% від загальної вартості контракту, зазначеній у підтвердженому заказі. Відповідно до наданого платіжного доручення в іноземній валюті від 18.04.2024 № 180440058192312 сума переказу становить 8359,03 доларів США, що становить 18,3% від суми, зазначеної в інвойсі (45610,15), колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до п. 6.5. Контракту оплата може бути здійснена на інший банківський рахунок, що письмово підтверджується Додатковою угодою Сторін.
Відповідно до п. 12.2. Контракту зміни до нього допускаються виключно за угодою сторін, а пунктом 12.3 встановлено, що зміни оформлюються у вигляді додаткової угоди до Контракту.
У зв'язку з цим, сторони Контракту уклали 15 травня 2024 року Додаткову угоду № 3 до Контракту, в якій виклали пункт 13 в новій редакції, де були змінені банківські реквізити Сторін.
Порядок здійснення платежів передбачений розділом 6 Договору "Умови платежів", де в п.п. 6.1.1. та 6.1.2. деталізуються строки та розміри платежів у відсотковому значенні до вартості контракту та підтвердженій заявці до нього.
Проте, відповідно до п. 6.3. Договору допускається сплата товару частинами. Продавець, на підтвердження здійснення Покупцем сплати частинами, приймає документальне підтвердження банківських переказів, які надаються банком Покупця за кожною частиною оплати.
Відповідно до Специфікації № 17 від 15.05.2024 року до Договору загальна вартість товару складає 45 610,15 доларів США, яка була сплачена двома платіжками на підставі банківських платіжних документів № 180440058192312 від 18.04.2024 року (20% від початкової Заявки, яка згодом змінилася) та № 250640060242171 від 25.06.2024 року, які разом дорівнюють загальній сумі Специфікації № 17 від 15.05.2024 року.
Відповідно до положень Договору, найменування, ціна і кількість Товару, що поставляється, узгоджуються Сторонами в Специфікаціях, які підписуються на кожну окрему партію товару, і є невід'ємними частинами цього контракту (п.п. 2.1., 3.1., 5.2., 5.З., 6.З., 12.7. Договору).
Особливі вимоги щодо оформлення банківських платіжних документів чинним законодавством України не передбачені, а ідентифікація платежу зазначена в банківських платіжних документах, що стосується товар), за № 180440058192312 від 18.04.2024 року та № 250640060242171 від 25.06.2024 року шляхом посилання в графі " 70" на контракт на поставку товарів № 13/СН/2021 від 18.03.2021 фоку, де сума всіх платежів повністю відповідає загальній сумі інвойсу № 17 від 15.05.2024 року.
Крім цього, відповідно до и. 12.8. Договору у випадках, що не передбачені чинним Контрактом. Сторони керуються діючим законодавством України, Правилами Інкотермс в редакції 2010 року, Конвенції ОНН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦКУ сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Крім цього, відповідно до ч 6 ст. 53 МКУ, а також для спростування вказаних розбіжностей, ТОВ "СІТНЕЙ ЛТД" відправило листами №№ 6 та 7 від 30.08.2024 року на електронну адресу Одеської митниці заперечення та додаткові документи, зокрема, Попередню Специфікацію № 13 від 15.04.2024 року між ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" та юридичною особою КНР Yiwu Unigator Trading Go., Ltd., Попередній Інвойс № 13 від 15 04.2024 року та Додаткову угоду № 3 від 15.05.2024 року до Контракту, укладену між ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" та юридичною особою КНР Yiwu Unigator Trading Go., Ltd.
Також апелянтом в Рішенні (стор. 3) було зазначено: "На запит щодо надання додаткових документів Декларантом 30.08.2024 надіслано: - рахунок на оплату №294 від 27.08.2024; - додаткову угоду №3 від 15.05.2024 до контракту № 13/СН/2021; - договір № 006/23 транспортно-експедиторського обслуговування від 17.11.2023; - попередню специфікацію № 13 від 15.04.2024 та інші документи. Разом з тим. зазначаємо, що виявлені розбіжності не були спростовані у повному обсязі, а саме: Розбіжність щодо умов поставки товару усунена не була, так як у п 3.1. зазначені умови поставки СІF. Згідно п 7.1 передача товару перевізнику здійснюється в місці, визначеному п 3.1 Контракту, якщо Сторонами не буде узгоджене інше. Проте згідно пункту 12.2 та 12.3 зміни до контракту допускаються тільки по узгодженню сторін та оформлюються у вигляді додаткової угоди до контракту. Додаткових угод щодо зміни умов поставки до митниці не надавалося. Також згідно автотранспортній накладній № 439267 від 26.08.2024 у графі 16 "перевізник" наявна печатка ФОП ОСОБА_1 . Документів щодо відношення цієї особи до транспортування вантажу який зазначений у МД до митниці не надавалось.
Також Декларантом було надано додаткову угоду №3 до контракту №13/СН/2021 від 15.05.2024, в якій виклали п. 13 у новій редакції, де були змінені банківські реквізити Сторін. Проте на момент оплати згідно банківського документа №180440058192312 від 18.04.2024 додаткової угоди ще не існувало".
Відповідно до п.3.1. Договору Продавець поставляє товар партіями на умовах СІР "Інкотермс-2010" за адресою: Одеса, Україна. Пунктом 7.1. Договору визначено, що передача товару перевізнику здійснюється в місці, визначеному п. 3.1. Контракту, якщо Сторонами не буде узгоджене інше.
Узгодження іншого місця поставки було здійснено Сторонами шляхом підписання Специфікації № 14 від 26.04.2024 року до Договору, а пункт 12.3. Договору не є спеціальним по відношенню до інших положень Договору в частині визначення Сторонами місця поставки товару.
Крім цього, пунктом 12.8. Договору передбачено застосування Сторонами положень Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року.
Статтею 9 Конвенції визначено, що сторони зв'язані будь-яким звичаєм, щодо якого вони домовилися, та практикою, яку вони встановили у своїх відносинах. За відсутності інших домовленостей вважається, що сторони мали на увазі застосування до їх договору чи до його укладення звичаю, про який вони знали чи мали знати і який в міжнародній торгівлі широко відомий і постійно додержується сторонами в договорах такого роду й відповідній галузі торгівлі.
Отже, враховуючи довготривалу співпрацю Стороні, їх дії, поведінка та письмові документи, зокрема, Специфікації, свідчить про дійсні наміри Сторін визначати місце поставки товару саме в Специфікаціях до Договору, а звичайна практика спілкування представників, замовлення товару та обговорення особливостей поставки (у разі наявності), яка склалася між підприємствами на протязі багатьох років співробітництва, виключає жодні сумніви відносно правомірної та дійсної поведінки сторін.
Так, в п. 3 ст. 18 Конвенції встановлено, що якщо через оферту або в результаті практики, встановленої сторонами у своїх взаємних відносинах, чи звичаю адресат оферти може, не повідомляючи оферента, висловити згоду шляхом вчинення якої-небудь дії, зокрема дії, що стосується відправлення товару чи оплати вартості, акцепт набуває чинності в момент вчинення такої дії за умови, що вона вчинена в межах строку, передбаченого у попередньому пункті.
Суд першої інстанції правильно встановив, що Одеській митниці під час митного оформлення товару декларантом був наданий Договір транспортно-експедиторського обслуговування № 006/23 від 17.11.2023 року між ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" та ПП "СІТНЕЙ ЛТД".
Відповідно до п. 1.1. договору предметом цього договору є надання Експедитором (ПП "СІТНЕЙ ЛТД") Клієнту (ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР") послуг з транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів Клієнта, в тому числі з організації перевезень різними видами транспорту, перевалки у портах та надання інших узгоджених Сторонами послуг, а п.п. 2.1.2. Договору передбачено право Експедитора укладати від свого імені договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення вантажів.
Таким чином, ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР" як власник товару та декларант у разі укладання договору з надання послуг ТЕО не зобов'язаний відслідковувати та контролювати процес виконання Експедитором своїх обов'язків за договором, зокрема, з якими перевізниками Експедитор уклав договори перевезення.
Згідно з частинами першою - другою статті 57 МКУ визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених)
органами доходів і зборів митних вартостях.
Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару підстави його винесення, суд зазначає наступне.
В рішенні про коригування заявленої митної вартості крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 55 МКУ).
Митний орган зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, па основі віднімання вартості, резервний метод.
Натомість, у п. 33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначено лише посилання на митну декларацію, в порівняння з якою співставлялась вартість товару. Визначити який саме товар переміщувався через митний кордон за вказаною декларацією, хто був контрагентом та на підставі яких документів визначалась вартість товару не вбачається можливим.
В пункті 33 Рішення митний орган лише констатує неможливість застосування методів за ціною договору щодо ідентичних та подібних товарів у зв'язку із відсутністю у Митниці такої інформації, як і неможливість застосування методу визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості (ст.ст.62, 63 МК України) за відсутності інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником товару.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що митним органом з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби.
Відповідно до ч. 4 ст. 57 МКУ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідачем в Рішенні не зазначено доказів проведення консультацій з декларантом, відтак, застосування резервного методу визначення митної вартості відбулося без урахування права декларанта прийняти участь у визначенні митної вартості в найбільш обґрунтований спосіб.
Згідно до положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Апелянтом не було виконано обов'язку щодо наведення у Рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Отже, колегія суддів, як і суд першої інстанції дійшла висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.
Апелянт, приймаючи оскаржувані рішення, не зазначив про наявність жодних розбіжностей у числових показниках сплачених декларантом сум та проігнорував подані декларантом додаткові документи та пояснення.
Апелянтом не вказано, які саме конкретні розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування; зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару, на думку відповідача, був сумнівним чи/або помилковим, що є підставою для визнання незаконним та скасування рішення митного органу.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 року у справі №820/307/17.
При цьому колегія суддів зазначає, що витребування додаткових документів у позивача було обґрунтовано формальними підставами (всіма переліченими у ч. 3 ст. 53 МК України підставами).
При цьому, апелянтом не було зазначено яких саме відомостей не вистачає; проігноровано документи, надані позивачем, якими підтверджується як ціна товарів так і розмір фактичної сплати за такі товари; не зазначено конкретних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості імпортованих товарів.
Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 р. у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 р. у справі № 820/4849/16 назвав вимоги до запиту додаткових документів, відповідно до яких митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 р. у справі №820/263/17 дійшов висновку, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
З викладеного можна дійти висновку, що відповідачем було формально запитано всі документи, які передбачені статтею 53 МК України без зазначення конкретних розбіжностей задекларованої позивачем митної вартості, тому такий запит відповідача не мав на меті та на стосувався визначення митної вартості товару.
Відсутність належного обґрунтування митним органом причин та суті запиту додаткових документів є однією із підстав для подальшого визнання рішення про коригування митної вартості протиправним.
Отже, вказані позивачем при декларуванні товару відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.
Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "КОПІЙКА-ЦЕНТР".
Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 311, ст.315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 25 березня 2025 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: Г.В. Семенюк
Суддя: О.І. Шляхтицький