24 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/850/25
Чернігівський окружний адміністративний суду складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
представника відповідача Шимко М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить наступне.
1. Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо відмови у звільненні військовослужбовця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з військової служби через сімейні обставини на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу": перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) розглянути повторно рапорт про звільнення військовослужбовця ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), з військової служби в запас через сімейні обставини на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу": перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, та прийняти за наслідками розгляду відповідне рішення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відмова ВЧ НОМЕР_1 у звільненні військовослужбовця ОСОБА_1 з військової служби через сімейні обставини на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу": перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, є протиправною та порушує його права і соціальні гарантії.
Від позивача до суду надійшла заява, в якій він просить розглядати справу без його участі та участі його представника.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03 січня 2024 року № 4, солдата ОСОБА_1 , призначеного на посаду водія-дресирувальника кінологічного відділення кінологічного взводу роти ліквідації наслідків центру розмінування та ліквідації наслідків, зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
19.11.2024 військовою частиною НОМЕР_4 за вхідним № 10510 було зареєстровано рапорт позивача від 13.11.2024 про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ у зв'язку з сімейними обставинами, а саме: перебуванням на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
У вказаному рапорті позивачем указано, що факт перебування на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років підтверджується наступними документами: копією свідоцтва про народження НОМЕР_5 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копією свідоцтва про народження НОМЕР_6 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копією свідоцтва про народження НОМЕР_7 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копією рішення Катеринопільського районного суду від 23 лютого 2024 року про встановлення факту перебування на утриманні ОСОБА_1 малолітніх дітей: ОСОБА_4 2012 року народження Бабич Соломії 2019 року народження та ОСОБА_5 2023 року; копією посвідчення багатодітної сім'ї.
Зі змісту нотаріально засвідченої копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ОСОБА_2 , яка була додана до рапорту, дата народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На підтвердження вказаних у рапорті підстав, позивачем до рапорту було надано наступні документи та їх копії.
1. Копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого Звенигородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
2. Копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Катеринопільського районного управління юстиції у Черкаській області.
3. Копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого Катеринопільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
4. Копія рішення Катеринопільського районного суду від 23 лютого 2024 року у справі № 694/2790/23 (судом встановлено факт перебування на утриманні позивача малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
5. Копія рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 липня 2021 року у справі № 759/10704/21 (судом розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ).
6. Копія ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 26 серпня 2021 року у справі № 759/10704/21 (судом виправлено описку в описовій частині рішення суду від 12.07.2021 у справі № 759/10704/21).
7. Копія посвідчення серії НОМЕР_8 від 02.06.2023, виданого управлінням соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації.
8. Копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_9 від 27.06.2022 виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
9. Копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 № НОМЕР_10 виданого 17.11.2021 органом № 8032.
10. Витяг з реєстру територіальної громади № 2024/008853135 від 25.07.2024 ОСОБА_1 .
11. Копія паспорта громадянина України ОСОБА_8 № НОМЕР_11 виданого 18.10.2022 органом № 7121.
12. Копія довідки про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру від 19.07.2023 № 1428020-2023 ОСОБА_8 .
13. Довідка про склад сім'ї від 25.07.2024 № 582 видана виконавчим комітетом Єрківської селищної ради Звенигородського району Черкаської області.
Надсилання вказаних документів разом із рапортом підтверджується описом вкладення у цінний лист Укрпошти.
За результатом розгляду вказаного рапорту військовою частиною НОМЕР_4 було відмовлено у його задоволенні з огляду на те, що позивач не додав до рапорту належних документів, які підтверджують правові підстави для звільнення з військової служби.
Зокрема, у свідоцтві про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказаний інший батько - ОСОБА_7 , у зв'язку з чим позивач є вітчимом, а не біологічним батьком вказаних дітей.
Не погодившись з цим, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 13 пункту 5 додатка 19 «Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби» до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, документами, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, зокрема, перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці (під час дії воєнного стану) є:
копія свідоцтва про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства (материнства) особи;
один з документів: копія свідоцтва про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або копія рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з одним з батьків, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти, та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дітей на утриманні військовослужбовця відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину;
довідка про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів, видана органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законодавством.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-ІХвід
24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року строком на ЗО діб, який триває і на час розгляду даної справи.
Згідно з підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
Відповідно до абзацу 5 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану, зокрема, перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
З поданих суду доказів убачається, що у свідоцтві про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказаний інший батько - ОСОБА_7 , у зв'язку з чим позивач є вітчимом, а не біологічним батьком вказаних дітей.
Відповідно до частини 1 статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частини 1 статті 260 Сімейного кодексу України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні
Відповідно до частини 1 статті 268 Сімейного кодексу України, мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Позивач, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_8 , має право на участь у вихованні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому обов'язок щодо їх утримання у позивача (як вітчима) виникає за умови, якщо в останніх немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.
Документів, які б підтверджували відсутність біологічного батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, як і поважних причин, через які вказані члени сім'ї та матір дітей - ОСОБА_8 не можуть утримувати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позивачем до рапорту надано не було.
Дана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у пунктах 46-51 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/11228/23 від 14 грудня 2023 року.
Від так вбачається, що вітчим вважається таким, що зобов'язаний утримувати пасинка за сукупності таких умов:
1. пасинок проживає разом із вітчимом;
2. пасинок не має родичів першої та другої лінії кровного споріднення, або ж ці особи не можуть надавати пасинку утримання;
3. вітчим може надавати матеріальну допомогу.
Такий перелік є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає.
З іншої сторони, якщо вітчим самостійно (за вчасною ініціативою) надає матеріальну допомогу пасинку, це свідчить про дотримання засад добросовісності, розумності та справедливості у сімейних правовідносинах.
Проте, з позиції норм СК України таку поведінку вітчима не можна назвати «утриманням», бо «утримання», це не «право», а безальтернативний та імперативно визначений «обов'язок» батьків по відношенню до неповнолітніх дітей.
Також пасинок у спірному випадку не може вимагати у вітчима забезпечення його утриманням, оскільки за законом такий обов'язок на нього не покладений.
Якщо мати дитини (пасинка) вбачає у поведінці свого колишнього чоловіка (батька дитини) ознаки, за наявності яких особа може бути позбавлена батьківських прав, то може скористатись відповідною процедурою.
Крім того, у випадку позбавлення батька батьківських прав така дитина, за згоди самої ж дитини, може бути усиновлена. Вітчим у даному разі матиме право на усиновлення такої дитини. І лише після усиновлення, усиновлювач зобов'язаний утримувати неповнолітніх усиновлених дітей.
Альтернативних ситуацій, які описані в сімейному законодавстві та стосуються спірного випадку, немає. Той факт, що позивач є сумлінним сім'янином, який добросовісно, розумно і справедливо виконує свої обов'язки, не свідчить про те, що дитина дружини від попереднього шлюбу перебуває в нього на утриманні.
Таким чином, посилання позивача на норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в контексті роз'яснення того, що «діти є членами сім'ї військовослужбовця незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні чи усиновлені, народжені в шлюбі або позашлюбні», а тому у позивача автоматично виникає обов'язок їх утримувати - не є коректним, оскільки обов'язок утримання дітей врегульовано нормами Сімейного кодексу України.
Позивач, як вітчим, зобов'язаний утримувати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у разі відсутності інших членів сім'ї або наявності поважних причин, через які матір, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри не можуть утримувати вказаних дітей. Обов'язок доведення підстав для звільнення з військової служби законом покладається на позивача.
Суд констатує, що рішенням Катеринопільського районного суду від 23 лютого 2024 року у справі № 694/2790/23, встановлений факт фактичної участі позивача в утриманні тим трьох дітей віком до 18 років.
При цьому судом не досліджувались обов'язок позивача в утриманні двох не споріднених з ним дітей, чи отриманні такого утримання від рідних батьків.
Відтак суд констатує, що рішення Катеринопільського районного суду від 23 лютого 2024 року у справі № 694/2790/23 не має приюдиційного значення для вирішення даного спору.
Окремо суд зазначає, що позивач не додав до рапорту документи, які прямо передбачені підпунктом 13 пункту 5 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/1645, та підтверджують підстави, вказані у абз. 5 п. З частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Зокрема, позивач ніяк не підтвердив відсутність у нього заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці та не надав довідку про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів, видану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законодавством, як того вимагає Інструкція.
Зважаючи на наведене, суд дійшов переконання, що відмова військової частини НОМЕР_1 щодо у звільненні військовослужбовця ОСОБА_1 з військової служби через сімейні обставини на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу": перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, є обгрунтованою та правомірною.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 25 березня 2025 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ