Справа №295/3898/25
1-кс/295/1864/25
24.03.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність дізнавача СД Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк,
Гр. ОСОБА_2 звернулася із даною скаргою, у якій просить слідчого суддю визнати незаконною бездіяльність дізнавача сектору дізнання Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невизнанні її у кримінальному провадженні потерпілою, а також зобов'язати дізнавача, який здійснює розслідування у кримінальному провадженні №12025065400000083, вжити процесуальних дій відповідно до ст.55 КПК України щодо визнання ОСОБА_2 потерпілою у кримінальному провадженні.
В обґрунтування вимог скарги ОСОБА_2 зазначає, що знайомий ОСОБА_3 завдав їй тілесних ушкоджень, з приводу чого вона зверталась до КП «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради та до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, де їй було видано направлення на судово-медичне обстеження. Крім цього, на підставі ст.220 КПК України вона письмово звернулась до підрозділу дізнання Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області та прохала визнати її по справі потерпілою, однак будь-якої відповіді від дізнавача на це клопотання в порушення вимог ст. 55, 110 КПК України не отримала і до цього часу.
Вивчивши й дослідивши матеріали даної скарги слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Згідно із ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
У частині першій статті 303 КПК України наведений вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк - зокрема, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 цього Кодексу.
З матеріалів скарги слідує, що підрозділом дізнання Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025065400000083 за фактом нанесення 23.01.2025 року тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_2 . Скаржницею подано до підрозділу дізнання Житомирського РУП ГУНП в Житомирській областіклопотання від 04.02.2025 року, у якому вона просила визнати її потерпілою у кримінальному провадженні №12025065400000083.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Проаналізувавши зміст скарги та доданих до неї документів, норм кримінального процесуального законодавства України, слідчий суддя дійшов до висновку, що заявлені гр. ОСОБА_2 вимоги скарги не можуть бути предметом їх розгляду слідчим суддею по суті, а відтак наявні підстави для відмови у відкритті провадження за скаргою.
В обґрунтування свого висновку слідчий суддя враховує роз'яснення, надані Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» за № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017.
У підпункті 1.3 пункту 1 даного Листа ВССУ зауважив, що «…КПК України не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування приймати процесуальне рішення про визнання особи потерпілою, оскільки згідно з ч. 2 ст. 55 КПК України права та обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення…
Враховуючи наведене, правильною є практика слідчих суддів, які відмовляють у відкритті провадження за скаргами, зумовленими бездіяльністю щодо визнання потерпілим, оскільки КПК України не зобов'язує вчиняти такі дії слідчого чи прокурора. Водночас слід зазначити, що потерпілий може звертатись з іншими клопотаннями, пов'язаними з його статусом, до слідчого та прокурора, бездіяльність щодо реагування на які є предметом оскарження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України».
Зважаючи на викладене та оскільки заявлені гр. ОСОБА_2 вимоги скарги фактично стосуються оскарження бездіяльності, яка полягає у не визнанні її потерпілою у кримінальному провадженні, не врученні пам'ятки про права й обов'язки потерпілого, отже такі вимоги не можуть бути предметом їх розгляду по суті слідчим суддею відповідно до положень Розділу 1 Глави 26 КПК України, а тому з огляду на норму ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя не вбачає правових підстав для відкриття провадження за указаною скаргою.
Окремо слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Про це безпосередньо зазначає у своїй скарзі і сама гр. ОСОБА_2 .
При цьому згідно із положенням ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Таким чином, за змістом статті 55 КПК України після подання особою заяви про залучення її до провадження як потерпілого остання набуває прав і обов'язків потерпілого, передбачених ст. 56, 57 КПК України.
Отже, після подання клопотання про визнання особи потерпілою у кримінальному провадженні ОСОБА_2 вважається такою, що набула процесуального статусу потерпілого у провадженні до винесення дізнавачем/прокурором вмотивованої постанови про відмову у визнанні її потерпілою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 55, 303, 304 КПК України, слідчий суддя -
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність дізнавача СД Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати особі, яка подала скаргу, разом зі скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Слідчий суддя