Справа № 206/1396/25
Провадження № 1-кс/206/329/25
25 березня 2025 року слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретареві ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області щодо не розгляду повідомлення про вчинення злочину,
18 березня 2025 року до суду надійшла вказана скарга, яка обґрунтована тим, що 14 лютого 2025 року ОСОБА_4 звернувся до Начальника відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області підполковнику поліції ОСОБА_5 з повідомленням про вчинення кримінального злочину. 01 лютого 2025 року о 06:40 невідомі особи, які не представилися і не надали службових посвідчень, під погрозами застосування сили викрали ОСОБА_4 на вулиці та без правових підстав, під озброєною охороною доставили до Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 4» Дніпровської міської ради, розташованого за адресою: місто Дніпро, вул. Панікахи, 19. Там його утримували проти його волі і примушували до медичного огляду під погрозами застосування сили. Оскільки його викрали, у нього із собою не було медичних документів, які підтверджували його стан здоров'я. Потім під озброєною охороною доставили до «Самарського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки» розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Там, порушуючи всі міжнародні та конституційні права людини, відібрали всі його особисті речі та телефон, не даючи можливості зателефонувати до поліції, щоб повідомити про кримінальний злочин та родичів про своє місцезнаходження, утримували там проти його волі та примушували до укладання контракту, як найманця. Посадові та службові особи зазначених суб'єктів можуть бути звинувачені у спробі набути прав та обов'язків державної посадової особи не передбаченим законом способом. Потім його перевезли на територію військової частини під м. Новомосковськ і утримували там проти його волі. ОСОБА_4 не отримав відповіді Начальника відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_5 про внесення або відмову внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Враховуючи вищевикладене, скаржник просив зобов?язати начальника СВ ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області прийняти і невідкладно зареєструвати подане повідомлення про кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ЄРДР та розпочати досудове розслідування за вчинення дій, які мають ознаки складу злочину.
ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, однак, від представника ОСОБА_3 до канцелярії суду надійшла заява про розгляд справи без участі, скаргу підтримала в повному обсязі, просила її задовольнити.
Слідчий СВ ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений своєчасно та належним чином, про поважні причини неявки до суду не повідомив, із клопотанням про відкладення розгляду скарги до суду не звертався.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши скаргу на бездіяльність дізнавача та додані до неї документи слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Окрім цього, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму узагальненні про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування зазначив, що обґрунтованою є практика слідчих суддів, які визнають протиправною бездіяльність слідчих та прокурорів із невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, якщо заява, яка, на думку особи, що її подала, містила відомості про кримінальне правопорушення, однак була розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян». Оскільки, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Частиною 4 ст. 214 КПК України, передбачено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Слідчим суддею встановлено, що 14 лютого 2025 року ОСОБА_4 звернувся до начальника ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_5 з повідомленням про кримінальний злочин передбачений положеннями ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 260, ч. 1 ст. 109, ст. 149 в сукупності з ч. 4 ст. 28 КК України, вчинений злочинною організацією -групою невстановлених осіб, установ з назвами « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ІНФОРМАЦІЯ_3 », які вчиняють злочинні дії на території міста та області.
Однак, не зважаючи на вищезазначені обставини, в порушення вимог КПК України, уповноважена особа ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, внесення відомостей про кримінальне правопорушення, яке містилось у повідомленні про кримінальне правопорушення ОСОБА_4 , протягом визначеного процесуальним законодавством строку, не забезпечила.
Частиною 6 ст. 22 КПК України передбачено, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Стаття 25 КПК України визначає обов'язок прокурора, слідчого в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Частиною 1 ст. 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п.п. 1.1 Узагальнень «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затверджених на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016, визначений ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Згідно роз'яснень ВССУ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», викладену в узагальненні № 9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, на окрему увагу заслуговує питання застосування до відповідних правовідносин Закону України «Про звернення громадян». Варто враховувати, що цей нормативно-правовий акт має свою мету і певним чином урегульовує питання взаємодії громадян з державними органами, у тому числі з органами, уповноваженими на здійснення досудового розслідування. Водночас слід зробити застереження щодо недопустимості підміни нормами цього закону положень, які визначають порядок реагування державних органів на одержання інформації про вчинені кримінальні правопорушення.
Водночас, якщо особа звертається із певним документом до органів, відповідальних за реалізацію завдань кримінального провадження, пов'язаних із вчиненням, на її думку, кримінального правопорушення, то таке звернення недопустимо розцінювати як таке, в якому реалізується право особи на внесення пропозицій стосовно вдосконалення роботи органів досудового розслідування, викриття недоліків у їх роботі або як прояв участі у державних справах. Також неправильно (з цих же міркувань) розглядати заяви, які, на думку уповноважених суб'єктів органів досудового розслідування, містять відомості про кримінальне правопорушення, за правилами ст. 214 КПК, а які таких відомостей не містять, - за правилами Закону України «Про звернення громадян», оскільки така ознака не може використовуватись як розмежувальна для цих двох видів звернень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК Україна на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
З огляду на те, що бездіяльність службових осіб ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР не пізніше 24 годин після отримання заяви про кримінальне правопорушення не тільки порушує права та інтереси заявника, але й суперечить завданням кримінального провадження, визначеним у статті 2 КПК України в частині забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення скарги ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області щодо не розгляду повідомлення про вчинення злочину.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 22, 24, 25, 26, 214, 303-307, 369-376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області щодо не розгляду повідомлення про вчинення злочину - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням про кримінальне правопорушення ОСОБА_4 до ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській від 14 лютого 2025 року та розпочати досудове розслідування.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1