Єдиний унікальний № 243/1082/25
Провадження № 2/243/622/2025
20 березня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Агеєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 21 листопада 2017 року вони уклали шлюб, який було зареєстровано Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Актовий запис №544.
У цьому шлюбі у них народилася дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Їх сім'я розпалася вони сімейних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо.
Зазначає, що надання строку на примирення є недоцільним, оскільки її рішення є виваженим та остаточним.
Просить суд шлюб, зареєстрований між ними, 21 листопада 2017 року Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Актовий запис №544 - розірвати та стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідач ОСОБА_2 до суду надав заяву, в якій вимоги позивачки визнав в повному обсязі, не заперечував проти розірвання шлюбу та зазначив, що строк на примирення їм не потрібен.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що вимоги позивача про розірвання шлюбу, підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 21 листопада 2017 року, який було зареєстровано Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Актовий запис №544, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб.
У цьому шлюбі у них народилася дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що їх сім'я розпалася, вони разом не проживають та спільного господарства не ведуть, та позивач проти надання строку на примирення, оскільки її рішення про розірвання шлюбу є виваженим та остаточним.
В Постанові Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначається, що при розгляді справ, які виникають у зв'язку з укладенням, припиненням шлюбу, а також з інших сімейних відносин, необхідно виходити з положень Конституції України, норм Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року, а також інших нормативно - правових актів, що регулюють сімейні відносини.
Згідно ч. 1 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ст. 56 Сімейного кодексу України, кожна особа має право припинити свої шлюбні відносини.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного кодексу України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином у суду є усі підстави для задоволення позовних вимог та розірвання шлюбу між сторонами, так як позивач зазначає, що подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї неможливе, а примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач ОСОБА_1 не змінювала прізвище при реєстрації шлюбу.
Позивач при зверненні до суду з даним позовом сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з такого.
Відповідно до п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, ч. 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв'язку із цим, враховуючи визнання відповідачкою позову до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку про можливість повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого за звернення до суду із даним позовом, що становить 605,60 грн.
З огляду на викладене, з врахуванням того, що позов задоволений у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню залишкові 50% понесених ним судових витрат в сумі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року, ст. ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283, 353, 355, 356 ЦПК України, ст. ст. 3, 24, 56, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 21 листопада 2017 року Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Актовий запис №544, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, що становить 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. 60 коп.) на підставі квитанції 0.0.4169101653.1 від 03 лютого 2025 року, виданої АТ КБ «ПриватБанк».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Роз'яснити сторонам, що шлюб припиняється з моменту набрання чинності даним рішенням, а документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Копію даного рішення після набрання ним чинності надіслати до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Повне судове рішення складено 24 березня 2025 року.
Головуючий:
суддя Слов'янського
міськрайонного суд
Донецької області О.В. Агеєва