25 березня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5569/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В поданому до суду адміністративному позові, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправним та скасувати рішення Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №8219/24 від 25.11.2024 року про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , здоровим та придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 направити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на повторний медичний огляд Військово-лікарською комісією для визначення ступеня придатності до військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 проведено медичний огляд позивача з грубим порушенням процедури медичного огляду, усі надані довідки про стан здоров'я були проігноровані, огляд усіма лікарями не проводився, що стало наслідком безпідставного рішення про визнання його придатним до військової служби. Позивач зазначає, що попри його незгоду з висновком ВЛК працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 в той же день 25.11.2024 р. відправили його на проходження військової підготовки до Військової частини НОМЕР_1 . Таким чином, позивач вказує на протиправний та незаконний призов його на військову службу, у зв'язку із чим просив суд задовольнити позов.
ІНФОРМАЦІЯ_4 подав відзив на позов, в якому вказав, що призов позивача на військову службу під час мобілізації відбувся правомірно, медичний огляд відбувся з дотриманням процедури, а позивач не звертався щодо оскарження рішення ВЛК чи проходження ВЛК вищого рівня при ІНФОРМАЦІЯ_5 . Крім того, відповідач зазначив, що спірний наказ №302 від 25.11.2024 р. є актом одноразового застосування, станом на час вирішення справи вичерпав свою дію внаслідок мобілізації позивача та направлення його для проходження військової служби.
Військова частина НОМЕР_1 не подала відзив на позов.
Рух справи у суді
Одночасно із позовом подано заяву про забезпечення позову, ухвалою суду від 05.12.2024 р. у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою суду від 05.12.2024 року адміністративний позов залишено без руху. 09.12.2024 року позивачем виправлено недоліки адміністративного позову, шляхом подання уточнень до позовної заяви, у зв'язку із цим, судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно копії військового квитка Серія НОМЕР_3 ОСОБА_1 25.11.2024 р. призваний до Збройних Сил України по мобілізації. (а.с. 8-12).
Матеріали справи містять картку контрольного медичного огляду військовозобов'язаного ОСОБА_1 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22.10.2024 р., в якій вказано про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом 22.11.2024 року. (а.с. 15).
04.11.2024 р. позивач направив до 16 регіональної військово-лікарської комісії заяву про скасування рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22.10.2024 р. щодо тимчасової непридатності з переоглядом 22.11.2024 р. та просив призначити йому новий огляд у 16 регіональній ВЛК. (а.с. 16-19).
До матеріалів справи долучено повістку №9468 ІНФОРМАЦІЯ_3 про виклик позивача на 25.11.2024 р. для проходження ВЛК. (а.с. 20).
Матеріали справи містять копію карти професійно-психологічного відбору позивача від 25.11.2024 року. (а.с. 23-26).
Також матеріли справи містять копію картки обстеження та медичного огляду позивача №8219/24 від 25.11.2024 р., в якій мітиться підпис позивача. (а.с. 27-28).
25.11.2024 р. ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 складено довідку №8219/24, в якій позивача визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. (а.с. 21).
До матеріалів справи долучено результати медичних (лабораторних досліджень) обстежень позивача, висновки лікарів від 25.11.2024 р. під час проходження ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_7 . (а.с. 109-111).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 25.11.2024 р. №302 позивача призвано та направлено для проходження військової служби за призовом під час мобілізації та направлено для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_1 . (а.с. 105).
26.11.2024 р. наказом №331 командира військової частини НОМЕР_1 позивач був зарахований до військової частини НОМЕР_1 . (а.с. 22).
До матеріалів справи додано інформацію ОКНП «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф» від 01.07.2024 р., від 22.08.2024 р., від 07.08.2024 р., від 21.08.2024 р. щодо зареєстрованих викликів від позивача. (а.с. 29-90)
Також матеріали справи містять: акт дослідження стану здоров'я позивача від 21.10.2024 р.; медичний огляд невропатолога від 20.06.2024 р.; інформаційні довідки від 2024-06-20, від 2024-08-13, від 2024-08-09; результати медичних обстежень від 25.06.2024 р., від 29.03.2024 р.; про тимчасову непрацездатність позивача, медичний огляд терапевта від 07.08.2024 р.; виписний епікриз про перебуванні на стаціонарному лікуванні з 03.09.2024 р. по 10.09.2024 р.; акт обстеження стану здоров'я від 27.09.2024 р. (а.с. 31-38).
Мотивувальна частина
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийняття оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Статтею 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ст. 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі, воєнний стан був продовжений і діє на сьогоднішній день.
Крім цього, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, указом Президента України № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Укази Президента України про мобілізацію щоразу затверджувала Верховна Рада України відповідними законами.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов'язок" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
У відповідності до абз. 3 ч. 10 статті 1 Закону №2232-XII встановлено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України.
Відповідно до ст.70 Основ законодавства України про охорону здоров'я військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №420).
Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Відповідно до пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Постанова ВЛК ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях в мирний час, дійсна протягом п'яти років з дня закінчення медичного огляду.
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Якщо в стані здоров'я військовозобов'язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров'я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.
Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках.
Постанови ВЛК ТЦК та СП у формулюванні “Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)» не пізніше п'ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду, направляються з метою контролю до ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП.
Копія довідки ВЛК з підписом про ознайомлення та датою видається особі, яка пройшла медичний огляд.
Відповідно до п. 3.2. глави 3 розділу ІІ Положення №402 кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Згідно з п. 3.4. глави 3 розділу ІІ Положення №402 перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту “В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту “С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями. Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов'язаних. Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації. Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний прибуває на медичний огляд ВЛК з результатами рентгенологічного обстеження органів грудної клітки. ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші лабораторні та інструментальні дослідження виконуються за показанням.
На підставі матеріалів справи встановлено, що 25.11.2024 р. ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 проведено медичний огляд та обстеження позивача, результати яких зафіксовані у картці обстеження та медичного огляду позивача №8219/24 від 25.11.2024 р., в якій мітить підпис позивача. Крім того, на вимогу суду, відповідачем до матеріалів справи додано результати медичних (лабораторних досліджень) обстежень позивача, висновки лікарів від 25.11.2024 р. під час проходження ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_7 . За результатами медичного обстеження 25.11.2024 р. ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 складено довідку №8219/24, в якій позивача визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Аналіз наданих суду доказів обстеження та медичного огляду позивача дають підстави вважати, що медичний огляд було проведено у відповідності до вимог Положення №402, огляд позивача здійснено профільними лікарями при ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_7 , які також складали висновки, з урахуванням скарг позивача на здоров'я та наданих комісій документів, здійснено лабораторні дослідження та медичне обстеження позивача відповідно вимог чинного законодавства.
При цьому, суд звертає увагу, що в межах даного спору адміністративний суд наділений повноваженнями лише щодо перевірки дотримання процедури медичного огляду позивача, яка в даному випадку була дотримана. Доводи позивача щодо незгоди з висновками лікарів щодо стану здоров'я не можуть бути оцінені, оскільки суд не являється спеціалізованим органом у сфері охорони здоров'я, а тому суд не може ставити під сумнів чи переоцінювати відповідний висновок лікаря, який був складений за результатами медичного огляду позивача 25.11.2024 року.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 826/17175/18.
Поряд із цим, суд звертає увагу, що у картці обстеження та медичного огляду позивача №8219/24 від 25.11.2024 р. містить підпис позивача, що свідчить про погодження із вказаними висновками лікарів. Доказів оскарження вказаних висновків ВЛК чи заяв на проходження ВЛК вищого рівня при ІНФОРМАЦІЯ_5 позивач суду не надав.
Щодо посилання позивача на направлення 04.11.2024 р. до 16 регіональної військово-лікарської комісії заяви про скасування рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22.10.2024 р. щодо тимчасової непридатності з переоглядом 22.11.2024 р. та просив призначити йому новий огляд у 16 регіональній ВЛК, суд сприймає критично, оскільки рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22.10.2024 р. не є предметом оскарження в даній справі. При цьому, позивач не надав доказів щодо результатів розгляду його заяви від 04.11.2024 р. 16 регіональною військово-лікарською комісією.
Таким чином, у суду відсутні підстави для висновків щодо порушення процедури медичного огляду позивача 25.11.2024 р., а тому позов в цій частині є безпідставним, а доводи позивача не знайшли свого доказового підтвердження.
Щодо оскарження позивачем дій та рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу за мобілізацією позивача суд зазначає наступне.
Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) передбачені завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а саме: виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства (п. 8 Положення № 154).
Відповідно до п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: взаємодіють з місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування з питань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); здійснюють контроль за проведенням на підприємствах, у закладах освіти роботи з ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час.
Відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487) районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них тощо.
Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону № 2232-XII призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом № 3543-XII. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Судом встановлено, що за результатами проведеного 25.11.2024 р. медичного огляду позивача ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 складено довідку №8219/24, в якій позивача визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
На підставі складеної 25.11.2024 р. довідки №8219/24 та визначення ступеня придатності позивача до військової служби та відсутністю обставин, які б давали позивача право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, ІНФОРМАЦІЯ_9 , в межах покладених на нього повноважень правомірно прийнято наказ від 25.11.2024 р. №302, яким позивача призвано та направлено для проходження військової служби за призовом під час мобілізації та направлено для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_1 .
Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.
Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі.
В абз. 4 п. 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що "… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію".
У п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи "правового акта індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.
Згідно копії військового квитка Серія НОМЕР_3 ОСОБА_1 25.11.2024 р. призваний до Збройних Сил України по мобілізації.
26.11.2024 р. наказом №331 командира військової частини НОМЕР_1 позивач був зарахований до військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, суд звертає увагу, що наказ від 25.11.2024 р. №302, яким позивача призвано та направлено для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, є актами індивідуальної дії, тобто актами одноразового застосування, який станом на час вирішення справи вичерпав свою дію.
На переконання суду, після прийняття 26.11.2024 р. наказу №331 командира військової частини НОМЕР_1 виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом № 2232-XII та Положенням № 1153/2008.
У питанні скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, Верховний Суд має сталу та послідовну позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності (зокрема, таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.05.2021 у справі № 9901/286/19, від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, Касаційний адміністративний суд у рішеннях від 14.07.2021 у справі № 9901/96/21, від 27.10.2022 у справі № П/9901/97/21).
Виходячи із зазначеної у вказаних судових рішеннях Верховного Суду правових висновків суд зазначає, що скасування після їх реалізації та вичерпання своєї дії оскаржуваного позивачем акту індивідуальної дії порушить стабільність публічно-правових відносин та принцип правової визначеності.
Крім того, згідно з принципом процесуальної економії необхідно застосовувати такий спосіб захисту, який приведе до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду, а також недопустимим є штучне подвоєння судового процесу (висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 50/311-б, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).
Позовні вимоги не підлягають задоволенню, якщо суд, дотримуючись принципу стадійності захисту права, дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачено законом та/або він є неефективним для захисту порушеного права в таких правовідносинах.
Вказаний правовий висновок Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, який відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, суд дійшов висновку, що наказ про призов позивача на військову службу, як акти індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права позивача, оскільки скасування вказаного наказів не може привести до відновлення порушеного права.
Також суд враховує правові висновки Верховного Суду від 05.02.2025 р. по справі №160/2592/23, в яких суд вказав, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Аналогічно проведення медичного огляду позивача військово-лікарською комісією в порядку, визначеному Положення №402, також не впливатиме на відновлення порушеного права позивача в контексті порушеної процедури призову позивача на військову службу, яка є, власне, предметом спору в цій справі.
Позивачем заявлено, серед іншого, позовні вимоги про зобов'язання військову частину НОМЕР_1 направити ОСОБА_1 на повторний медичний огляд Військово-лікарською комісією для визначення ступеня придатності до військової служби.
Пунктом 6.1 Положення №402 передбачено, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.
Судом встановлено, що позивач з письмовим рапортом до безпосереднього командира не звертався, доказів звернення під час проходження військової служби за медичною допомогою, проходження лікування та виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби суду надано не було. У спірних правовідносинах відсутні порушенні права позивача зі сторони військової частини НОМЕР_1 , а позивачем не оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність військової частини щодо не направлення його на медичний огляд.
З урахуванням висновків Верховного Суду від 05.02.2025 р. по справі №160/2592/23 р., обрання такого способу захисту, як проведення повторного медичного огляду позивача військово-лікарською комісією для усунення порушення порядку проведення призову його на військову службу, суд вважає необґрунтованими з огляду на неможливість відновлення порушеного права позивача.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на обраний позивачем спосіб захисту порушеного права та неможливість відновлення порушеного права позивача.
З вказаних підстав суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати
Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки відповідач не поніс вказаних витрат, суд не вирішує питання про їх стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257 КАС України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування учасників процесу:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ); Військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Суддя Т.М. Брезіна