25 березня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/1123/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» (Площа Соборна, буд. 6, м. Чернівці) про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» про визнання протиправною та скасування постанови виконуючого обов'язки начальника державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» від 20 січня 2025 року про накладання дисциплінарного стягнення у вигляді догани на засудженого ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 17 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, у вказаній ухвалі судом було зазначено, що позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, не навів у позові жодних мотивів належності даної справи до адміністративної юрисдикції, тобто не обґрунтував розгляд питання про визнання протиправною та скасування оскаржуваної у даному позові постанови саме в порядку адміністративного судочинства.
Крім цього судом було зазначено про необхідність сплати позивачем судового збору за подання цього позову до суду у розмірі 968,96 грн.
У встановлений судом строк позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено позовну заяву в новій редакції, в якій позивачем наведено обґрунтування щодо розгляду даної справи саме в порядку адміністративного судочинства, а також висловлено прохання про відстрочення позивачу сплату судового збору до його повернення до місця постійного відбування покарання.
Вказане суд розцінює як клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого позивач посилався на те, що в нього відсутні кошти для сплати судового збору, що підтверджується довідкою Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» від 06 березня 2025 року №5/М-68/25, в якій вказано, що станом на 06 березня 2025 року на особистому рахунку ОСОБА_1 рахуються кошти в сумі 642,70 грн. Крім цього вказано, що позивач відбуває покарання за вироком суду, а заявлені у цьому позові вимоги стосуються виконання вироку суду. Також зазначено, що позивач тимчасово (на час проведення слідчих дій і ознайомлення з матеріалами кримінального провадження) переведений з виправної установи до слідчого ізолятора, де не має змоги працювати. Відповідно, у зв'язку з наведеними обставинами у позивача відсутні кошти, достатні для сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.
Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно частини другої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Як вбачається з доданих до позову матеріалів, згідно з довідкою Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» від 06 березня 2025 року №5/М-68/25 станом на 06 березня 2025 року на особистому рахунку ОСОБА_1 рахуються кошти в сумі 642,70 грн.
Водночас за подання до суду цієї позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн, про що указано в ухвалі суду від 17 березня 2025 року.
Як зазначено позивачем в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, наразі він тимчасово (на час проведення слідчих дій і ознайомлення з матеріалами кримінального провадження) переведений з виправної установи до слідчого ізолятора, де не має змоги працювати. У зв'язку з наведеним у позивача відсутні кошти, достатні для сплати судового збору
З огляду на викладене та з метою забезпечення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, суд вважає за можливе у даному конкретному випадку відстрочити позивачу сплату судового збору за звернення до суду з цим позовом до ухвалення судового рішення у даній справі згідно положень частини другої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому суд зазначає про безпідставність вимоги позивача щодо відстрочення сплати судового збору до його повернення до місця постійного відбування покарання.
Отже, заявлене позивачем клопотання про відстрочення сплати судового збору підлягає частковому задоволенню.
Розглянувши позовну заяву, суд приходить до висновку, що вона подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; даний спір виник із публічно-правових відносин; спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства; справа підсудна Чернівецькому окружному адміністративному суду.
Підстави залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження у даній справі.
Беручи до уваги склад учасників справи, характер спірних правовідносин, а також враховуючи інші критерії, визначені частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Крім цього, відповідно до частини першої та частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (частини шоста-дев'ята статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на зміст позовних вимог, з метою з'ясування всіх обставин у справі, суд вважає за необхідне витребувати у Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» належним чином засвідчені копії матеріалів дисциплінарної справи (провадження), за результатами якої було прийнято оскаржувану постанову від 20 січня 2025 року відносно засудженого ОСОБА_1 , а оригінали дисциплінарної справи (провадження) - надати суду для огляду.
Згідно з частиною першою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до частини шостої та восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 79, 80, 133, 171, 248, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задовольнити частково.
2.Відстрочити ОСОБА_2 сплату судового збору у розмірі 968,96 грн до ухвалення судового рішення у даній справі.
3.Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» про визнання протиправною та скасування постанови.
4.Справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
5.У разі заперечення проти позову встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам, встановленим частиною другою та частиною четвертою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
6.У разі подання відповідачем відзиву на позовну заяву, встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною другою-четвертою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
7.У разі подання позивачем відповіді на відзив, встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, які повинні відповідати вимогам, встановленим частиною другою-четвертою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
8.Витребувати у Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» належним чином засвідчені копії матеріалів дисциплінарної справи (провадження), за результатами якої було прийнято оскаржувану постанову від 20 січня 2025 року відносно засудженого ОСОБА_1 , а оригінали дисциплінарної справи (провадження) - надати безпосередньо до суду для огляду.
9.Для подання до суду витребуваних доказів встановити Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» строк, встановлений для подання відзиву на позовну заяву.
10.Повідомити учасникам справи про можливість отримати інформацію по справі на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: adm.cv.court.gov.ua/sud2470/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк