про зупинення провадження в адміністративній справі
24 березня 2025 року справа № 580/2350/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
05.03.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 забезпечення з 03.10.2020 по 12.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2020-2023 роки»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 грошового забезпечення з 03.10.2020 по 12.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законами України “Про Державний бюджет України на 2020-2023 роки» станом на 1 січня кожного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, та провести ix виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 24.03.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність зупинити провадження у цій справі з огляду на таке.
Так, предметом спору за цим позовом є визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні в період з 03.10.2020 по 12.05.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови.
Водночас суд встановив, що ухвалою від 13.02.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду передав на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду справу № 460/21394/23 з метою відступу від висновків Верховного Суду щодо застосування статті 233 КЗпП України у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 29 січня 2025 року у справі № 500/6880/23, від 28 серпня 2024 року у справі № 580/9690/23, від 23 січня 2025 року у справі № 400/4829/24, від 20 листопада 2023 року у справі № 160/5468/23.
Підставою для передачі справи № 460/21394/23 слугувала наявність різних підходів Верховного Суду до застосування приписів статті 233 КЗпП України, зокрема:
1) у постановах від 29 січня 2025 року у справі № 500/6880/23 та від 28 серпня 2024 року у справі № 580/9690/23 Верховний Суд, до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки застосовано статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19 липня 2022 року, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом (жовтень 2023 року);
2) у постановах від 23 січня 2025 року у справі № 400/4829/24 [предмет спору перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця та його складових за період з 01 березня 2022 року по 19 травня 2023 року; дата звернення до суду з позовом 22 травня 2024 року] та від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23 [предмет спору нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2016 року по грудень 2018 року; дата звернення до суду з позовом 21 березня 2023 року] Верховний Суд констатував, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби;
3) у постанові від 05 грудня 2024 року у справі № 560/866/24 [предмет спору нарахування та виплата індексації заробітної плати за період з 2013 по 2017 роки; дата звернення до суду з позовом 18 січня 2024 року] Верховний Суд дійшов висновку про те, що нові зміни в законодавстві, які обмежують строк звернення до суду з трудовими спорами до трьох місяців, не поширюються на події, які мали місце до 19 липня 2022 року. Зокрема, для стягнення заробітної плати, яка належала працівнику до цієї дати, залишається можливість звернення без обмежень у часі, згідно з попередньою редакцією закону. Тобто, в указаній постанові Верховний Суд застосовує статтю 233 КЗпП України у редакції, яка була чинною у період, за який позивач просить нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення.
З урахуванням наявності різних підходів до застосування приписів статті 233 КЗпП України в ухвалі від 13.02.2025 у справі № 460/21394/23 колегія суддів Касаційного адміністративного суду з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, вказала про необхідність передати цю справу на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу.
У свою чергу, спірним питанням у справі № 580/2350/25 є обчислення та виплата грошового забезпечення позивача за період з 03.10.2020 по 12.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки без застосування п. 4 постанови КМУ № 704 від 30.08.2017, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови, проте позов подано 10.03.2025, тобто після змін, внесеним до статті 233 КЗпП України щодо строку звернення до суду.
У силу положень пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
З урахуванням наведеного, зважаючи, що наразі судове рішення у подібних правовідносинах передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду справу задля вирішення питання, яку редакцію статті 233 КЗпП України слід застосовувати до спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав та доцільність зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 460/21394/23.
Керуючись ч. 2 ст. 236, ст.ст. 248, 256, 294 КАС України,
Провадження в адміністративній справі № 580/2350/25 зупинити до набрання законної сили судовим рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 460/21394/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Алла РУДЕНКО