про залишення позовної заяви без руху
25 березня 2025 року справа № 580/8581/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/8581/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
28.08.2024 вх.№41005/24 представник позивача - адвокат Гречуха Костянтин Русланович (ордер серії СА №1095416) у позовній заяві просить:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 медичного огляду ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 провести повторний (повний) медичний огляд на предмет придатності позивача до військової служби.
02.09.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), проте відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
04.11.2024 суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху, надав позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали. Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: окресленням змісту і характеру порушеного права; окреслення дотримання процедури прийняття висновку та адміністративної процедури із зазначенням порушених аимог нормативно-правових актів.
12.11.2024 вх.№53045/24 на усунення недоліків наданий позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 у новій редакції без використання підсистеми Електронний суд ЄСІТС:
- визнати неправомірними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо проведення Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 медичного огляду ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 провести повторний (повний) медичний огляд на предмет придатності ОСОБА_1 до військової служби.
20.11.2024 суд продовжив строк для усунення недоліків за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до довідки про доставку від 21.11.2024 копію ухвалу від 20.11.2024 представник позивача отримав в електронний кабінет в підсистему Електронний суд ЄСІТС.
02.12.2024 суд позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишив без розгляду через не усунення недоліків.
Шостий апеляційний адміністративний суд у справі №580/8581/24 ЄДРСР 125891026 вказує на передчасність висновків суду першої інстанції про не усунення позивачем недоліків позовної заяви, тому справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Вивчивши позовну заяву в новій редакції, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з такого.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.
Позовні вимоги сформовані до Військово-лікарської комісії, яка не є учасником справи у розумінні ст.48 КАС України або ст.49 КАС України.
Міністерство оборони наказом №686 затвердило зміни до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК. Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, Севастопольського міського) ТЦК оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку. Особа може звернутися до суду за оскарження постанови ВЛК обласного ТЦК. Штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК) та ВЛК регіону. ВЛК ТЦК є позаштатною формою військово-лікарської експертизи.
Визначення придатності за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначення необхідності і умов застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям врегульоване Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800. Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП. Повторний медичний огляд військовозобов'язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Згідно з п.п.2.3.4 п.2.3 розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК ЗСУ. Згідно з п.2.3 передбачена функція ЦВЛК з контролю за рішеннями ВЛК входить до дискреції ЦВЛК ЗСУ як військово-медичної установи з військового управління, що здійснює керівництво ВЛК регіонів у ЗСУ та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в ЗСУ.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтував зміст і характер порушеного права обраним відповідачем.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Позивач не оскаржує жодне рішення ТЦК та СП, проте без дотримання вимог п.3 ч.1 ст.5 КАС України формує вимогу про визнання неправомірними дії відповідача щодо проведення ВЛК ТЦК медичного огляду позивача.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або у порядку надання адміністративних послуг, що стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).
Верховний Суд у справі № 400/3989/19 ЄДРСР 104008947 у п.45 вказав: належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред'явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, що належить застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив про те, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК під час застосування ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише у межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, а тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у від 13.06.2018 у справі №806/526/16.
Суд у справі №580/171/23 ЄДРСР 110437169 до ВЛК зазначає (дата набрання законної сили 25.05.2023): Положення № 402 вказує на існування чіткої ієрархічної структури закладів, що здійснюють військово-лікарську експертизу, де Центральна ВЛК та ВЛК регіонів є штатними ВЛК та військово-медичними установами. Положення № 402 встановлює чіткий алгоритм оскарження висновків позаштатних ВЛК (зокрема ВЛК ТЦК), відповідно до якого, постанови позаштатних ВЛК можуть переглядати як ВЛК регіонів так і Центральна ВЛК. У свою чергу, у судовому порядку можуть бути оскаржені лише постанови ВЛК регіонів та Центральної ВЛК, тому беручи до уваги невідповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права до встановленого Положенням № 402 порядку оскарження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
З 20 лютого 2024 року представник позивач зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет та вказати у позовній заяві відповідні відомості на виконання п.2 ч.5 ст.160 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати представнику позивача направити адміністративний позов в редакції від 11.11.2024 з використанням електронного кабінету ЄСІТС та надання відомостей відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України.
Надати позивачу строк тривалістю п'ять днів з дати отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви: обгрунтування змісту і характеру порушеного права обраним відповідачем; формування вимог з дотриманням ст.5 КАС України.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала не належить оскарженню.
Копію ухвали направити позивачу, представнику позивача.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА