24 березня 2025 року справа № 580/535/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши по суті у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду адміністративну справу у змішаній (паперовій та електронній) формі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляну (контролю) у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна» (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляну (контролю) у Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області;
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Олега Лучина від 07.01.2025 №135942 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу не було відомо, що на нього було складено під час рейдової перевірки акт про виявлення порушень. Під час рейдової перевірки 13.11.2024 посадові особи відповідача не вимагали від водія надати бланки підтвердження його діяльності та зазначено, що такі документи були в наявності у водія. Також позивачем вказано, що в акті перевірки відсутня інформація про те, за який саме період позивачем не оформлені тахокарти чи не надані бланки підтвердження діяльності водія.
Ухвалою суду від 22.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову, оскільки під час проведення рейдової перевірки транспортного засобу належного позивачу, у водія на момент перевірки були відсутні заповнені тахокарти водія за попередні 28 календарних днів та бланк підтвердження діяльності водія. Відповідач зазначає, що згідно п. 6.4 Положення №340 у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Враховуючи вищевикладені обставини відповідач вважає, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних матеріалів справи судом встановлено, що під час здійснення 13.11.2024 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Рудь Ю.С. рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було виявлено, що о 12 год. 50 хв. на 916 км. + 897 м. а/д М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине автомобільний перевізник ТОВ «Агрітрейд Україна» (згідно товарно-транспортної накладної №Р236 від 12.11.2024) за допомогою водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки DAF д/н НОМЕР_1 , здійснено перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених cт. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме заповнених тахокарт водія ОСОБА_1 у кількості, що передбачена ЄУТР, або бланку підтвердження діяльності водія, чим порушено вимоги п. 3.3 наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, п. 6.4. наказу МТЗУ№340 від 07.06.2010. Результати перевірки оформлені актом від 13.11.2024 №АР063373.
За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем прийнято оскаржувану постанову від 07.01.2025 №135942 про застосування адміністративно-господарського штрафу за абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в сумі 17000 грн.
Не погоджуючись із спірною постановою, позивач звернувся до суду із позовом про її скасування.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 № 2344-III (далі по тексту - Закон № 2344-III).
Статтею 1 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Частиною четвертою статті 6 Закону №2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно зі статтею 18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
В силу статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства, забезпечувати безпеку дорожнього руху
Приписами частини другої статті 39 Закону № 344-ІІІ визначені документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 затверджений Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі по тексту - Порядок № 1567), згідно якого державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
За змістом п. 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно з п. 15 Порядку №1567 здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п. 21 Порядку).
Матеріалами справи підтверджено, що згідно акту перевірки від 13.11.2024 №АР063373 посадові особи Укртрансбезпеки становили відсутність у водія позивача на момент перевірки заповнених тахокарт водія ОСОБА_1 у кількості, що передбачена ЄУТР, або бланку підтвердження діяльності водія, чим порушено вимоги п. 3.3 наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010, п. 6.4. наказу МТЗУ№340 від 07.06.2010.
Так, 07.09.2005 прийнято Закон України «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» (далі по тексту - Закон № 2819-IV).
Статтею 14 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачено, що міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору.
Отже, з прийняттям Закону № 2819-ІV положення ЄУТР набрали чинності для України і є обов'язковими для виконання на її території всіма учасниками - Договірними Сторонами Європейської угоди з урахуванням поправок, внесених до неї.
Згідно з пунктом 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340 (далі по тексту - Положення № 340), це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Відповідно до пункту 1.3 Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Пунктом 6.1 Положення № 340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Пунктом 1.1 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 року № 385 (далі по тексту - Інструкція №385) визначено, що її положення розроблені відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР). Конвенції Міжнародної організації праці 1976 року про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України Про автомобільний транспорт та Про дорожній рух.
Положеннями пункту 1.2, 1.3 Інструкції № 385 встановлено, що ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів та поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Згідно з пунктами 3.3, 3.5, 3.6 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа); має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР. У разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв). Перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
Аналіз положень Пункту 6.1 Положення № 340 та пунктів 3.3, 3.5, 3.6 Інструкції №385 вказує на те, що перевізник, який здійснює перевезення вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тонн, повинен обладнати автомобіль діючим та повіреним тахографом, у разі використання аналогового тахографа, водій транспортного засобу використовує тахокарти, своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; має при собі: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (протягом робочої зміни та попередні 28 дні).
Починаючи з 20.12.2010 набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахокарт) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Відповідно до пункту 6.4 Положення № 340 у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4). Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення. Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.
Із наведених вище положень слідує, що водії зобов'язані надавати інспекторам для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахокарт. Факт нездійснення водієм перевезень може бути підтверджений лише бланком підтвердження діяльності.
Суд встановив, що у спірних правовідносинах ТОВ «Агрітрейд Україна» 13.11.2024 здійснюючи перевезення вантажу за допомогою водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки DAF д/н НОМЕР_1 , за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених cт. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме заповнених тахокарт водія у кількості, що передбачена ЄУТР, або бланку підтвердження діяльності водія.
Абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи, що санкція в абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ передбачає застосування штрафу за відсутність оформлення документів, передбачених законодавством, суд дійшов висновку, що встановлена відсутність у водія позивача заповнені тахокарти водія за попередні 28 календарних днів або бланк підтвердження діяльності водія під час здійснення вантажних перевезень - є наслідком застосування до нього санкції, передбаченої вказаною нормою, тому суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідача від 05.03.2024 №071086 є правомірною та скасуванню не підлягає.
При цьому, відповідно до п.1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо обов'язку оформлення та пред'явлення бланку підтвердження діяльності виключно для міжнародних вантажних перевезень.
Судом враховано, що в обґрунтування протиправності спірної постанови позивач зазначає, що під час рейдової перевірки 13.11.2024 посадові особи відповідача не вимагали від водія надати бланки підтвердження його діяльності та зазначено, що такі документи були в наявності у водія.
Однак надавши оцінку вказаним посиланням, суд зазначає, що наданою відповідачем відеофіксацією проведення перевірки підтверджується, що водій позивача відмовився чекати складання працівником Укртрансбезпеки акту проведення перевірки, та інспектором було роз'яснено водію, що відносно автомобільного перевізника буде складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким буде зафіксовано відсутність тахокарт в кількості передбаченій ЄУТР, або бланку підтвердження діяльності за ці дні, копію якого разом із запрошенням на розгляд справи буде надіслано на юридичну адресу перевізника.
Крім того, відповідачем не заперечується, що на момент перевірки у водія позивача були тахокарти за 25.10.2024, 28.10.2024, 02.11.2024, 06.11.2024, 08.11.2024 та 13.11.2024, однак у водія не було жодного документу, згідно якого працівник Укртрансбезпеки міг би перевірити дотримання ним режиму його праці та відпочинку за інші дні, що в загальній кількості становило 29 днів (враховуючи день перевірки).
Необхідно зазначити, що законодавець чітко встановив обов'язок водія мати та надавати при перевірці відповідному державному органу документи, перевізника забезпечити їх наявність у такого водія, однак умов щодо наявності заповнених тахокарт до аналогового тахографа в кількості передбаченій ЄУТР, або бланку підтвердження діяльності водія за вищезазначені дні дотримано не було.
Також матеріалами справи підтверджено, що позивачу, за місцем його реєстрації, завчасно було надіслано повідомлення про розгляд справи, відповідно 07.01.2025 розгляд справи відбувався за участі представника позивача.
Враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку, що відділом державного нагляну (контролю) у Черкаській області правомірно винесено оскаржувану постанову від 07.01.2025 №135942, якою на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.
На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ