Справа № 560/18675/24
іменем України
25 березня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.
за участі:секретаря судового засідання Святецької М.В. представника відповідача: Ткачук Н.І.
розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головне управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2024 р. №0011618-1303-2201 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 969 127 гривень 29 копійок, прийнятого Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 .
Ухвалою від 18.12.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.01.2025 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження до розгляду справи №560/18675/24 за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання.
Представник позивача подав до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просить остаточними вважати вимоги, а саме: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.07.2024 р. №0181202405 про нарахування грошового зобов'язання за основним податковим зобов'язанням на суму 9497 гривень 42 копійок, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 949 гривень 74 копійок прийнятого Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області відносно Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 ); - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від08.07.2024 р. №0181212405 про нарахування грошового зобов'язання за основним податковим зобов'язанням на суму 17035 гривень 43 копійок, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1703 гривень 54 копійок прийнятого Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області відносно Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 ); - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.07.2024 р. №0181282405 про нарахування грошового зобов'язання за основним податковим зобов'язанням на суму 463 512 гривень 00 копійок, прийнятого Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 ); - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.07.2024 р. №0181312405 про нарахування грошового зобов'язання за основним податковим зобов'язанням на суму 5836 гривень 00 копійок, прийнятого Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 ); - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.07.2024 р. №0181172405 про нарахування грошового зобов'язання за основним податковим зобов'язанням на суму 424 625 гривень 00 копійок, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 42 462 гривень 50 копійок прийнятого Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Ухвалою суду від 20.02.2025 позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , залишити без руху. Надано позивачу строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 10.03.2025 продовжено розгляд справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та призначити підготовче судове засідання на 25.03.2025 на 10:00.
Від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про залишення заяви представника позивача про зміну предмету спору від 03.02.2025 без розгляду.
В обґрунтування поданої заяви про залишення без розгляду представник відповідача зазначив, що вказані вище податкові повідомлення-рішення та розрахунки штрафних санкцій були направлені позивачці 09.07.2024 поштою рекомендованим поштовим відправленням №0600939962910 з повідомленням про вручення. Поштове відправлення повернуто Укрпоштою без вручення, відповідно до довідки Укрпошти ф.20 адресат відмовився від отримання.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, ним подане письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні подану заяву про залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову підтримав, просив її задовольнити.
Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши доводи поданої заяви представника позивача, а також наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що представником позивача 03.02.2025 подано заяву про зміну предмета позову, в якій позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 08.07.2024 № 0181202405, №0181212405, №0181282405, 0181312405, №0181172405.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта статті 122 КАС України).
Частина 1 статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 по справі № 500/2486/19 сформував такий висновок: зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.
Верховний Суд вважає помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 ПК України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 ПК України.
При розгляді цієї ж справи Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.
Враховуючи зазначене, податкові повідомлення-рішення, оскаржуються в судовому порядку у строки, визначені абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України - протягом шести місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Позивач подав 03.02.2025 заяву про зміну предмета позову, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 08.07.2024 №0181202405, 0181212405, №0181282405, №0181312405, №0181172405.
Суд встановив, що вказані вище податкові повідомлення-рішення та розрахунки штрафних санкцій були направлені позивачці 09.07.2024 поштою рекомендованим поштовим відправленням №0600939962910 з повідомленням про вручення. Поштове відправлення повернуто Укрпоштою без вручення, відповідно до довідки Укрпошти ф.20 адресат відмовився від отримання.
Відповідно до п. 58.3. ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Статтею 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Суд встановив, що вказані податкові повідомлення-рішення вважаються врученими позивачу 16.07.2024, що підтверджується датою печатки на довідці про причини повернення/досилання, поштового відправлення.
Суд зазначає, що позивачка оскаржила податкові повідомлення-рішення до суду 03.02.2025, однак після закінчення шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду, який закінчився - 16.01.2025.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 по справі №9901/601/19 (11-49заі20) висловила наступні правові висновки. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Поважними визнаються обставини, які об'єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що змінюється в часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства».
У рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення ч.2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і у порядку, визначеному процесуальним законом. Отже, конституційне право особи на звернення до суду кореспондує з обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З врахуванням зазначеного, на підставі статей 44, 122, 123 КАС України, суд вважає за необхідне заяву про зміну позовних вимог від 03.02.2025 залишити без розгляду.
Керуючись статтями 123, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву позивачки - фізичної особи-підприємці ОСОБА_1 про зміну предмету позову по справі №560/18675/24 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 25 березня 2025 року
Головуючий суддя О.П. Шевчук