про залишення позовної заяви без руху
24 березня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/3505/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
17 березня 2025 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду подана позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (позов сформовано в системі "Електронний суд" 17.03.2025), у якій позивач просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втраченої частини доходів внаслідок порушення термінів виплати грошового забезпечення у вигляді:
- невикористаної частини щорічної додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби за 2020 рік тривалістю 12 календарних днів в сумі 5348,16 грн. (з вирахуванням ПДФО та ВЗ в розмірі 19.5%);
- індексації грошового забезпечення за період із 07.11.2015 по 30.11.2017 в сумі 2717,01 грн. (з вирахуванням ПДФО та ВЗ в розмірі 19.5%);
- одноразової грошової допомоги при звільненні в урахуванням індексації за березень 2022 року в сумі 14931,09 грн. (з вирахуванням ПДФО та ВЗ в розмірі 19.5%);
- грошової компенсації за невикористані частини щорічної чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час 2015 року у кількості 03 календарних дні, частини щорічної основної оплачуваної відпустки за 2021 рік у кількості 19 календарних днів, щорічної додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби 20 років за 2021 рік у кількості 15 календарних днів у розмірі 16490,17 грн. (з вирахуванням ПДФО та ВЗ в розмірі 19.5%);
- грошової компенсації за невикористану в році звільнення (2022 рік) відпустку в кількості 07 календарних днів в розмірі 192,67 грн. (з вирахуванням ПДФО та ВЗ в розмірі 19.5%);
- щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% до посадового окладу за періоди з жовтня 2018 року по лютий 2019 року, з липня 2020 року по 18 березня 2022 року, з урахуванням раніше виплаченої суми цієї надбавки в сумі 3626,32 грн. (з вирахуванням 5% військового збору);
всього в загальній сумі 51830,87 грн. (без ПДФО).
2. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втраченої частини доходів внаслідок порушення термінів виплати грошового забезпечення у вигляді:
- невикористаної частини щорічної додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби за 2020 рік тривалістю 12 календарних днів в сумі 5348,16 грн. (з вирахуванням ПДФО та ВЗ в розмірі 19.5%);
- індексації грошового забезпечення за період із 07.11.2015 по 30.11.2017 в сумі 2717,01 грн. (з вирахуванням ПДФО та ВЗ в розмірі 19.5%);
- одноразової грошової допомоги при звільненні в урахуванням індексації за березень 2022 року в сумі 14931,09 грн. (з вирахуванням ПДФО та ВЗ в розмірі 19.5%);
- грошової компенсації за невикористані частини щорічної чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час 2015 року у кількості 03 календарних дні, частини щорічної основної оплачуваної відпустки за 2021 рік у кількості 19 календарних днів, щорічної додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби 20 років за 2021 рік у кількості 15 календарних днів у розмірі 16490,17 грн. (з вирахуванням ПДФО та ВЗ в розмірі 19.5%);
- грошової компенсації за невикористану в році звільнення (2022 рік) відпустку в кількості 07 календарних днів в розмірі 192,67 грн. (з вирахуванням ПДФО та ВЗ в розмірі 19.5%);
- щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% до посадового окладу за періоди з жовтня 2018 року по лютий 2019 року, з липня 2020 року по 18 березня 2022 року, з урахуванням раніше виплаченої суми цієї надбавки в сумі 3626,32 грн. (з вирахуванням 5% військового збору);
всього в загальній сумі 51830,87 грн. (без ПДФО).
Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Заробітна плата в розумінні частини першої статті 94 КЗпП України означає винагороду, яка обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», яка складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці працівникам у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів (стаття 1, частина перша статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-ХII зі змінами).
Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення) (частина перша, друга статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ).
З наведеного висновується, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, є складовими заробітної плати.
На належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013.
Конституційний Суд України у вказаному Рішенні виходив з того, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов'язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Так, держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
У пункті 2.2 Рішення від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Отже, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації є компенсаторною складовою доходу у вигляді заробітної плати працівника.
Виходячи з цього, очевидним є те, що спір про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, стосується заробітної плати військовослужбовця.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 05 травня 2022 року у справі № 380/8976/21, від 29 листопада 2023 року у справі № 560/11895/23, від 14 грудня 2023 року у справі № 600/4606/23-а, від 06 березня 2024 року у справі №600/5050/23-а.
Норми КАС України передбачають можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Водночас у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Разом із цим, частиною другою статті 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Конституційний Суд України неодноразово надавав офіційне тлумачення частини другої статті 233 КЗпП України.
Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» зазначено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.
У пункті 2.1 мотивувальної частини вказаного Рішення Конституційний Суд України розкрив сутність вимог працівника до роботодавця, зазначених у частині другій статті 233 КЗпП України, строк звернення до суду, з якими не обмежується будь яким-строком.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
З огляду на те, що вказаним рішенням суд надавав офіційне тлумачення частини другої статті 233 КЗпП України, у редакції до змін, внесених у вказану статтю Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, відповідно до якої звернення до суду не обмежувалося будь-яким строком, однак після внесення вказаних змін, у справах про виплату працівнику всіх сум, що належать йому при звільненні, було встановлено тримісячний строк звернення до суду.
Отже, після 19 липня 2022 року строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21 і від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22.
Суд зазначає, що перебування особи на публічній службі, є однією із форм реалізації закріпленого в статті 43 Конституції України права на працю.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у Законі № 2050-ІІІ варто розуміти грошові доходи громадян, що вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
У постанові Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі №600/5050/23-а викладено такий висновок щодо застосування норм права: "Суд дійшов висновку, що поняття «оплата праці» і «заробітна плата», які використовуються у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір у цій справі в частині вимог стосується ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати, на яку працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством (є належною працівнику заробітною платою), охоплюється застосованим у частині другій статті 233 КЗпП України визначенням «законодавство про оплату праці», у зв'язку з чим, застосуванню належить тримісячний строк звернення до суду з позовом про її нарахування та стягнення".
Судом встановлено, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі №440/7158/23 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 у справі № 440/7158/23 скасовано. Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати у складі грошового забезпечення ОСОБА_1 надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% до посадового окладу за періоди з жовтня 2018 року по лютий 2019 року, з липня 2020 року по 18 березня 2022 року. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 % до посадового окладу за періоди з жовтня 2018 року по лютий 2019 року, з липня 2020 року по 18 березня 2022 року, з урахуванням раніше виплаченої суми цієї надбавки. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн 00 коп.
27 лютого 2025 року на виконання цього судового рішення від 26 вересня 2024 року у справі №440/7158/23 Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 3626,32 грн.
Згідно платіжної інструкції №535 від 25.02.2025 у графі призначення платежу зазначено: "...випл.щоміс.надбавки за роботу в умов.режим.обмеж у розм.15% до посад.окладу по справі №440/7158/23...".
Отже, 27 лютого 2025 року позивач дізналася про здійснення їй виплат ГУНП в Полтавській області на виконання судового рішення у справі №440/7158/23.
Позивач звернулася до суду з позовом 17 березня 2025 року, тобто в межах тримісячного строку звернення до адміністративного суду з позовом в частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втраченої частини доходів внаслідок порушення термінів виплати грошового забезпечення у вигляді: щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% до посадового окладу за періоди з жовтня 2018 року по лютий 2019 року, з липня 2020 року по 18 березня 2022 року, з урахуванням раніше виплаченої суми цієї надбавки в сумі 3626,32 грн. (з вирахуванням 5% військового збору) та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втраченої частини доходів внаслідок порушення термінів виплати грошового забезпечення у вигляді: щомісячної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% до посадового окладу за періоди з жовтня 2018 року по лютий 2019 року, з липня 2020 року по 18 березня 2022 року, з урахуванням раніше виплаченої суми цієї надбавки в сумі 3626,32 грн. (з вирахуванням 5% військового збору).
Щодо решти позовних вимог ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі №440/7408/22, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2023, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 при звільненні зі служби у поліції грошової компенсації за невикористану частину щорічної додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби за 2020 рік тривалістю 12 календарних днів. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану частину щорічної додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби за 2020 рік тривалістю 12 календарних днів у розмірі 6643,68 грн (шість тисяч шістсот сорок три гривні шістдесят вісім копійок). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п'ятсот гривень).
24 грудня 2022 року на виконання цього рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі №440/7408/22 Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 5348,16 грн.
Згідно виписки банку по картці позивача за 24.12.2022 у графі "Опис операції" зазначено таке "Зараховано грошове забезпечення на поточні рахунки працівників ГУНП в Полтавській області згідно договору...".
Отже, 24 грудня 2022 року позивач дізналася про виплату їй грошового забезпечення ГУНП в Полтавській області.
З дня отримання грошового забезпечення 24 грудня 2022 року позивач вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 у справі №440/6387/22, що залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2023, позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 при звільненні зі служби у поліції грошової компенсації за невикористані частини щорічної чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час 2015 року у кількості 03 календарних дні, частини щорічної основної оплачуваної відпустки за 2021 рік у кількості 19 календарних днів, щорічної додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби 20 років за 2021 рік у кількості 15 календарних днів, та щодо недонарахування і невиплати грошової компенсації за невикористану в році звільнення (2022 рік) відпустку в кількості 07 календарних днів. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані частини щорічної чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час 2015 року у кількості 03 календарних дні, частини щорічної основної оплачуваної відпустки за 2021 рік у кількості 19 календарних днів, щорічної додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби 20 років за 2021 рік у кількості 15 календарних днів у розмірі 20 484 (двадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн 68 коп. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану в році звільнення (2022 рік) відпустку в кількості 07 календарних днів в розмірі 239 (двісті тридцять дев'ять) грн 34 коп. В решті вимог - позов залишено без задоволення. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 .
14 липня 2023 року на виконання цього рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 у справі №440/6387/22 Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 16490,17 грн.
Згідно виписки банку по картці позивача за 14.07.2023 у графі "Опис операції" зазначено таке "... ст.гр.комп. за невик. відпустку, вик. лист ПОАС від 06.06.2023, спр. №440/6387/22.... .".
Також 14 липня 2023 року на виконання цього рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 у справі №440/6387/22 Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 192,67 грн.
Згідно виписки банку по картці позивача за 14.07.2023 у графі "Опис операції" зазначено таке "... ст.гр.комп. за невик. відпустку, вик. лист ПОАС від 06.06.2023, спр. №440/6387/22.... .".
Отже, позивач 14 липня 2023 року дізналася про здійснення виплат ГУНП в Полтавській області на виконання рішення суду у справі №440/6387/22.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 у справі №440/6714/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо включення при розрахунку одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 при звільненні зі служби в поліції індексації грошового забезпечення за березень 2022 року та додаткової щомісячної винагороди за березень 2022 року, установленої Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 28 березня 2022 року № 146 о/с на підставі Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення за березень 2022 року та додаткової щомісячної винагороди за березень 2022 року, установленої Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 28 березня 2022 року № 146 о/с на підставі Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168, а також виплатити недоплачену суму грошової допомоги. В іншій частині позовних вимог відмовлено. У стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2023 у справі №440/6714/22 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 по справі № 440/6714/22 скасовано в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу. Прийнято в цій частині постанову, якою стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 року у справі № 440/6714/22 залишено без змін. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
10 листопада 2023 року на виконання цього рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 у справі №440/6714/22 Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції з урахуванням індексації грошового забезпечення за березень 2022 року та додаткової щомісячної винагороди за березень 2022 року.
Згідно виписки банку по картці позивача за 10.11.2023 у графі "Опис операції" зазначено таке "...добровільне вик. ріш. по сп. №440/6714/22 (однораз. грош. допом. при звільн. з урах. індексації за березень 22 р.).... .".
Отже, 10 листопада 2023 року позивач дізналася про здійснення їй виплат ГУНП в Полтавській області на виконання рішення суду у справі №440/6714/22.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 у справі №440/6705/23, що залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023, адміністративний ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період із 07.11.2015 по 30.11.2017. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період із 07.11.2015 по 30.11.2017. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень нуль копійок).
14 грудня 2023 року на виконання цього рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 у справі №440/6705/23 Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 07.11.2015 по 30.11.2017 в сумі 2717,01 грн.
Згідно виписки банку по картці позивача за 14.12.2023 у графі "Опис операції" зазначено таке "... добровільне викон. рішення суду по сп. 440/6705/23 ГУНП в Полтавській області згідно договору...".
Отже, 14 грудня 2023 року позивач дізналася про здійснення їй виплат ГУНП в Полтавській області на виконання рішення суду у справі №440/6705/23.
Позивач звернулася до адміністративного суду з даним позовом 17 березня 2025 року.
Отже, позивачем пропущено тримісячний строк звернення до адміністративного суду з даним позовом в частині позовних вимог про:
1. Визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втраченої частини доходів внаслідок порушення термінів виплати грошового забезпечення у вигляді:
- невикористаної частини щорічної додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби за 2020 рік тривалістю 12 календарних днів в сумі 5348,16 грн. (з вирахуванням ПДФО та ВЗ в розмірі 19.5%);
- індексації грошового забезпечення за період із 07.11.2015 по 30.11.2017 в сумі 2717,01 грн. (з вирахуванням ПДФО та ВЗ в розмірі 19.5%);
- одноразової грошової допомоги при звільненні в урахуванням індексації за березень 2022 року в сумі 14931,09 грн. (з вирахуванням ПДФО та ВЗ в розмірі 19.5%);
- грошової компенсації за невикористані частини щорічної чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час 2015 року у кількості 03 календарних дні, частини щорічної основної оплачуваної відпустки за 2021 рік у кількості 19 календарних днів, щорічної додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби 20 років за 2021 рік у кількості 15 календарних днів у розмірі 16490,17 грн. (з вирахуванням ПДФО та ВЗ в розмірі 19.5%);
- грошової компенсації за невикористану в році звільнення (2022 рік) відпустку в кількості 07 календарних днів в розмірі 192,67 грн. (з вирахуванням ПДФО та ВЗ в розмірі 19.5%);
всього в загальній сумі 51830,87 грн. (без ПДФО).
2. Зобов'язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втраченої частини доходів внаслідок порушення термінів виплати грошового забезпечення у вигляді:
- невикористаної частини щорічної додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби за 2020 рік тривалістю 12 календарних днів в сумі 5348,16 грн. (з вирахуванням ПДФО та ВЗ в розмірі 19.5%);
- індексації грошового забезпечення за період із 07.11.2015 по 30.11.2017 в сумі 2717,01 грн. (з вирахуванням ПДФО та ВЗ в розмірі 19.5%);
- одноразової грошової допомоги при звільненні в урахуванням індексації за березень 2022 року в сумі 14931,09 грн. (з вирахуванням ПДФО та ВЗ в розмірі 19.5%);
- грошової компенсації за невикористані частини щорічної чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час 2015 року у кількості 03 календарних дні, частини щорічної основної оплачуваної відпустки за 2021 рік у кількості 19 календарних днів, щорічної додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби 20 років за 2021 рік у кількості 15 календарних днів у розмірі 16490,17 грн. (з вирахуванням ПДФО та ВЗ в розмірі 19.5%);
- грошової компенсації за невикористану в році звільнення (2022 рік) відпустку в кількості 07 календарних днів в розмірі 192,67 грн. (з вирахуванням ПДФО та ВЗ в розмірі 19.5%);
всього в загальній сумі 51830,87 грн. (без ПДФО).
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем не додано до позову заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в зазначеній вище частині позовних вимог.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків на підставі статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.С. Сич