25 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/5822/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейр Патс" до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спейр Патс" (надалі - ТОВ "Спейр Патс") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, а саме просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UA806020/2023/000133/2 від 01.12.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність оспорюваного рішення, оскільки для митного оформлення товару митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість такого товару та надають змогу встановити усі складові митної вартості товару. На переконання позивача, рішення митниці про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, оскільки митним органом не наведено підстав, що у достатній мірі свідчили б про свідоме заниження декларантом митної вартості імпортованих товарів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5822/24 за позовом ТОВ "Спейр Патс" до Полтавської митниці про визнання протиправним та скасування рішення. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 135-172/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що під час митного оформлення встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а тому у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості товарів. Звертав увагу на те, що у ході проведення консультацій декларант на вимогу митного органу не надав додаткових документів, що підтверджували б числове значення визначеної ним митної вартості товарів, а тому митним органом самостійно визначена митна вартість товарів за резервним методом.
У відповіді на відзив (надійшла до суду 03.06.2024) позивач зазначив, що надав пакувальні листи, інвойси, специфікації, рахунки, довідки від перевізника, у яких чітко можна прорахувати всі складові митної вартості товару /а.с. 176-178/.
У запереченнях (надійшли до суду 05.06.2024) представник відповідача зазначив, що позивач намагаючись довести, що надані ним документи до митного органу містять всі відомості, що дають змогу обчислити митну вартість товару не надає обґрунтованих пояснень та належно підтверджуючих документів, що дають змогу відповідачу перевірити відомості, які б підтверджували заявлену суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності митну вартість товару /а.с.187-198/.
Суд розглядає цю справу на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2023 ТОВ "Спейр Патс" (покупець) та ZHUCHENG CITY JIANGSHAN INDUSTRIAL AND TRADING CO.,LTD (продавець) уклали контракт № SР-37, за умовами якого продавець продає продукцію (товари), а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товари відповідно до умов цього контракту (пункт 1.1. Контракту) /а.с. 16-20/.
Пунктом 1.2. Контракту передбачено, що найменування, асортимент і кількість "Товарів", що поставляються, на кожну поставку будуть вказуватися в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Пунктом 2.1. Контракту визначено, що ціни на "Товар" встановлюються в доларах США - USD ($) - та вказуються у Специфікаціях, які оформляються на кожну поставку.
Згідно з пунктом 2.3 Контракту у ціну "Товару" включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, згідно з умовами постачання FOB Ningbo (Китай), або на інших умовах, зазначених у специфікаціях до цього Контракту, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до пунктів 7.1. та 7.3. Контракту "Товар" повинен відвантажуватися в упаковці, що забезпечує повну безпеку "Товару" від будь-яких пошкоджень при його перевезенні будь-якими видами транспорту. Тара, в яку упаковано "Товар", разова, неповоротна, входить у вартість "Товару".
Згідно з комерційним інвойсом № AT10RD18RD від 28.08.2023 ТОВ "Спейр Патс" придбав у продавця ZHUCHENG CITY JIANGSHAN INDUSTRIAL AND TRADING CO., LTD товар торгівельної марки "СИЛА", а саме:
- Рукавички з нітриловим покриттям р 10 (жовті без підвіса/хедера) у кількості 1800 пар;
- Рукавички скляра р 10 (манжет) з поліакриловим покриттям у кількості 3000 пар;
- Рукавички комбіновані замшеві р 10.5 (стандарт) у кількості 600 пар;
- Рукавички з ПУ покриттям ВАСИЛЬКИ р 8 (зелені садові манжет) у кількості 3000 пар;
- Рукавички з ПУ покриттям НЕЗАБУДКИ р 8 (блакитні садові манжет) у кількості 3000 пар;
- Рукавички з ПУ покриттям ЛЕОПАРД р 8 (блакитні садові манжет) у кількості 3000 пар;
- Рукавички з ПУ покриттям р 8 МАРГАРИТКИ (кольорові садові) у кількості 2400 пар;
- Рукавички Х/Б з ПВХ точкою р 10 (чорний + синій ПВХ стандарт) у кількості 12000 пар;
- Рукавички Х/Б з ПВХ точкою р 10 (білий + зелений ПВХ майстер) у кількості 10200 пар;
- Рукавички Х/Б з ПВХ точкою р 10 (білий + чорний ПВХ економ) у кількості 10200 пар.
Загальна вартість вказаних товарів склала 8506,80 дол. США /а.с.74-75/.
Водночас, між позивачем (клієнт) та ТОВ "Таніт Груп" (експедитор) було укладено договір транспортного експедирування № 16.08.2023/1200-1ОД від 16.08.2023 /а.с.56-62/, за умовами якого експедитор зобов'язується за дорученням клієнта та за його рахунок надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, організацію виконання митних формальностей, здійснення операцій, пов'язаних з пред'явленням митному органу до митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших вантажів клієнта та документів на них, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.
Відповідно до заявки № 19 від 19.09.2023 до договору транспортного експедирування №16.08.2023/1200-1ОД від 16.08.2023 сторони погодили між собою конкретні послуги, їх вартість та умови надання /а.с.36-37/.
Згідно з додатковою угодою від 23.10.2023 до договору транспортного експедирування № 16.08.2023/1200-1ОД від 16.08.2023 сторонами внесені зміни до пункту 3.1 договору щодо оплати рахунків експедитора /а.с. 31/.
Також 20.09.2023 позивач, як замовник, уклав договір доручення № 20/09-23 з ФОП ОСОБА_1 , як виконавцем, яким доручив виконавцю відповідно до положень Митного кодексу України виконувати від імені замовника функції з митного оформлення вантажу замовника /а.с. 63-66/.
Позивач з метою митного оформлення вказаних вище товарів надав Полтавській митниці митну декларацію № 23UA806020013732U5 від 01.12.2023 /а.с.125/.
Разом із митною декларацією № 23UA806020013732U5 від 01.12.2023, митному органу надано такі документи:
- пакувальний лист (Package list) № Б/н від 28.08.2023 /а.с.14-15/;
- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № AT10RD18RD від 28.08.2023 /а.с. 74-75/;
- коносамент (Bill of lading) № WMSS23091228B від 26.09.2023 /а.с. 33/;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 12409/2 від 20.11.2023 /а.с.112/;
- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № C237939181600002 від 01.12.2023 /а.с. 100/;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № TG101123014 від 10.11.2023 /а.с.115/;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № TG211123018 від 21.11.2023 /а.с.129;
- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно_експедиційних послуг № 155 від 13.11.2023 /а.с.83/;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 12409.2 від 24.11.2023 /а.с. 103/.
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Спец. № 1 від 24.09.2023 /а.с. 81/;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) № SP-37 від 17.08.2023 /а.с.16-20/;
- договір доручення № 20/09-23 від 20.09.2023 /а.с. 63-66/;
- договір (контракт) про перевезення № 04/05/20 ОД-П від 04.05.2020 р.;
- договір транспортного експедирування № 16.08.2023/1200-1 ОД від 16.08.2023 /а.с.56-62/;
- заявка № 19 від 19.09.2023 /а.с.132/;
- лист № 01/12 від 01.12.2023 /а.с.112/;
- тех. опис від 01.12.2023 /а.с.114/.
Під час розгляду поданих для митного оформлення документів митним органом у відповіді на повідомлення № 539165279-12719-№3539 від 01.12.2023 зазначено, що згідно з декларацією митної вартості до МД № 23UA806020013732U5 від 01.12.2023 до митної вартості товару включено вартість транспортування до митного кордону України - 36061,93 грн. Витрати на страхування вантажу до митної вартості не включено. Декларантом у підтвердження даних витрат разом з МД подано рахунки-фактури на оплату транспортних витрат від 10.11.2023 № TG101123014 та від 21.11.2023 № TG211123018, довідку про транспортні витрати від 24.11.2023 № 12409.2, складену експедитором ТОВ "Таніт Груп", договір транспортного експедирування від 16.08.2023 № 16.08.2023/1200-1 ОД між ТОВ "Таніт Груп" та ТОВ "ЛАНВЕЛ", банківський платіжний документ на оплату транспортно-експедиційних витрат від 13.11.2023 № 155. У поданих декларантом рахунках-фактурах на оплату транспортних витрат від 10.11.2023 № TG101123014 та від 21.11.2023 № TG211123018 не зазначено посилання на заявку від 19.09.2023 № 19 до договору транспортного експедирування від 16.08.2023 № 16.08.2023/1200-1 ОД. Відповідно до банківського платіжного документу на оплату транспортно-експедиційних витрат від 13.11.2023 № 155 підприємством ТОВ "Спейр Патс" перераховано суму 62050 грн відповідно до рахунку-фактури на оплату транспортних витрат від 10.11.2023 № TG101123014, призначення платежу "оплата за МФ згідно рахунку від 10.11.2023 № TG101123014". До митного оформлення не подано банківські платіжні документи на оплату транспортно-експедиційних витрат на маршруті Гданськ - Шегині та територією України. У поданих до митного оформлення документах відсутня інформація про розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, що унеможливлює здійснити точний розрахунок витрат на транспортування від місця завантаження до кордону з Україною. Пункт 2.3 контракту від 17.08.2023 № SP-37 передбачає, що в ціну товару включено вартість тари, пакування, маркування та завантаження у транспортний засіб. Однак відсутні документи, у яких було б виділено дані складові, що відповідно до частини третьої статті 53 МКУ унеможливлює перевірку складових митної вартості (документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товару, тобто неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості всіх її складових, що не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на пакувальні матеріали та інші витрати на пакувальні послуги, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару). Враховуючи вищевикладене, документи, подані декларантом для підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять інформації про усі складові митної вартості. Враховуючи викладене та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до частини п'ятої 5 статті 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням частини третьої статті 53 МКУ, у рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прайс-листи на весь асортимент продукції виробника товару; 3) документи, що підтверджують вартість транспортних витрат та страхування товару; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно з частиною шостою статті 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару /а.с. 76-77/.
Листом від 01.12.2023 №01/12/1 декларант повідомив митний орган про неможливість надання додаткових документів.
01.12.2023 Полтавською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA806020/2023/000133/2.
Відповідно до графи 33 доданого митним органом до рішення про коригування митної вартості товарів № UA806020/2023/000132/2 від 01.12.2023 /а.с.127/ зазначено: на підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 01.01.2011, умови поставки FOB "франко борт" означають, що всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця. За умовами терміну FOB на продавця покладаються обов'язки з митного очищення товaру для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера, а також витрати із завантаження товарів на судно. До складових митної вартості товару належать фактурна вартість товару, витрати на страхування, фрахт судна. Згідно з декларацією митної вартості до МД № 23UA806020013732U5 від 01.12.2023 до митної вартості товару включено вартість транспортування до митного кордону України - 36061,93 грн. Витрати на страхування вантажу до митної вартості не включено. Декларантом у підтвердження даних витрат разом з МД подано рахунки-фактури на оплату транспортних витрат від 10.11.2023 № TG101123014 та від 21.11.2023 № TG211123018, довідку про транспортні витрати від 24.11.2023 № 12409.2, складену експедитором ТОВ "Таніт Груп", договір транспортного експедирування від 16.08.2023 № 16.08.2023/1200-1 ОД між ТОВ "Таніт Груп" та ТОВ "ЛАНВЕЛ", банківський платіжний документ на оплату транспортно-експедиційних витрат від 13.11.2023 № 155. У поданих декларантом рахунках-фактурах на оплату транспортних витрат від 10.11.2023 № TG101123014 та від 21.11.2023№ TG211123018 не зазначено посилання на заявку від 19.09.2023 №19 до договору транспортного експедирування від 16.08.2023 № 16.08.2023/1200-1 ОД. Відповідно до банківського платіжного документу на оплату транспортно- експедиційних витрат від 13.11.2023 № 155 підприємством ТОВ "СПЕЙР ПАТС" перераховано суму 62050 грн відповідно до рахунку-фактури на оплату транспортних витрат від 10.11.2023 № TG101123014, призначення платежу "оплата за МФ згідно рахунку від 10.11.2023 № TG101123014". До митного оформлення не подано банківські платіжні документи на оплату транспортно-експедиційних витрат на маршруті Гданськ - Шегині та територією України. У поданих до митного оформлення документах відсутня інформація про розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, що унеможливлює здійснити точний розрахунок витрат на транспортування від місця завантаження до кордону з Україною. Пункт 2.3 контракту від 17.08.2023№ SP-37 передбачає, що в ціну товару включено вартість тари, пакування, маркування та завантаження у транспортний засіб. Однак відсутні документи, в яких було б виділено дані складові, що відповідно до частини третьої статті 53 МКУ унеможливлює перевірку складових митної вартості (документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товару, тобто неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості всіх її складових, що не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на пакувальні матеріали та інші витрати на пакувальні послуги, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару). Враховуючи вищевикладене, документи, подані декларантом для підтвердження митної вартості, містять розбіжності та не містять інформації про усі складові митної вартості. Враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності у наданих до митного контролю документах, відсутність документального підтвердження складових ціни, що фактично сплачена, та наявності розбіжностей у документах, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати відповідно до частини шостої статті 54 МКУ, частини другої статті 58 МКУ. Відповідно до статті 59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. В інформаційних ресурсах митних органів відсутня інформація щодо митних оформлень за ціною договору ідентичних товарів відповідно до вимог статті 59 МКУ. Відповідно до статті 60 МКУ (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 і статті 59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. В інформаційних ресурсах митних органів відсутня інформація щодо митних оформлень за ціною договору подібних товарів відповідно до вимог статті 60 МКУ. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 МКУ, їх митна вартість визначається згідно з положеннями статті 62 МКУ на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування статті 62 та статті 63 МКУ може бути зворотною. Методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). У митниці наявна інформація щодо митного оформлення: товару № 1 за МД від 03.11.2023 № UA101020/2023/042567 на рівні 0,4329 дол.США/шт, товару № 2 за МД від 20.10.2023 № UA209230/2023/112102 на рівні 0,2537 дол.США/шт, товару № 3 за МД від 22.09.2023 № UA209230/2023/100826 на рівні 1,22 дол.США/шт, що мають максимально наближений опис, призначення та пакування, митна вартість якого визнана митним органом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), час митного оформлення товарів максимально наближений, вага товарів максимально наближена. Митна вартість товарів скоригована за резервним методом визначення митної згідно з положеннями статті 64 МКУ.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України).
Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частинами першою та другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до частин першої та другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частинами першою та другою статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З аналізу цієї норми вбачається, що Митним кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з частинами другою - третьою, шостою - сьомою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частинами першою та другою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Згідно з частиною другою статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 МК України.
Так, згідно з частинами першою-третьою цієї статті метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).
Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), і підставою його незастосування є обставини, які визначені частиною другою статті 58 МК України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частин дев'ятої, десятої статті 58 МК України розрахунки згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності.
Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Згідно з частинами першою та другою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідно до частин одинадцятої та дванадцятої статті 264 МК України митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18), постанові від 15.02.2024 у справі № 640/29559/20 тощо.
Щодо доводів митного органу про те, що причиною для витребування митним органом додаткових документів від декларанта стало відсутні документи, у яких було б виділено складові митної вартості товару, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1.1 Контракту №SP-37 "Продавець" продає продукцію, далі іменовані "Товари", а "Покупець" зобов'язується приймати і оплачувати "Товари" відповідно до умов Контракту. Сторонами також було обумовлено, що 1.2. "Найменування, асортимент і кількість постачаємих "Товарів" на кожну поставку будуть вказуватися в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту".
Так, відповідно до пункту 2.1 Контракту ціни на "Товар" встановлюються в доларах США - USD ($) - і вказуються в Специфікаціях, які оформляються на кожну поставку".
Згідно з пунктом 2.2. загальна сума Контракту становить суму всіх Специфікацій, підписаних сторонами в рамках даного Контракту, а відповідно до пункту 2.3 в ціну "Товару" включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Ningbo (КНР), або на інших умовах зазначених в специфікаціях до цього
Відповідно до пункту 3.1 Контракту загальна кількість "Товару" в розрізі найменувань вказується в Специфікаціях на кожну поставку, які є невід'ємною частиною цього Контракту.
Згідно з розділом 5 Контракту за цим договором "Продавець" постачає Товар "Покупцеві" на умовах FOB Ningbo (КНР), відповідно до умов "Інкотермс-2010" або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до цього Контракту і є його невід'ємною частиною. При тлумаченні цього Контракту мають силу Міжнародні комерційних термінів "Інкотермс-2010" в чинній редакції.
Крім того, сторони також зазначили в пункту 7.3 Контракту, що тара, у яку упакований "Товар", разова, безповоротна, входить у вартість "Товару".
Термін "Франко борт" в "Інкотермс-2010" означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не збираються поставити товар через поручні судна, слід застосовувати термін FCA.
Продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту.
Крім того, декларантом подані наступні документи:
- пакувальний лист (Package list) № Б/н від 28.08.2023 /а.с.14-15/;
- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № AT10RD18RD від 28.08.2023 /а.с. 74-75/;
- коносамент (Bill of lading) № WMSS23091228B від 26.09.2023 /а.с. 33/;
- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 12409/2 від 20.11.2023 /а.с.112/;
- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № C237939181600002 від 01.12.2023 /а.с. 100/;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № TG101123014 від 10.11.2023 /а.с.115/;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № TG211123018 від 21.11.2023 /а.с.129;
- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно_експедиційних послуг № 155 від 13.11.2023 /а.с.83/;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 12409.2 від 24.11.2023 /а.с. 103/.
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Спец. № 1 від 24.09.2023 /а.с. 81/;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) № SP-37 від 17.08.2023 /а.с.16-20/;
- договір доручення № 20/09-23 від 20.09.2023 /а.с. 63-66/;
- договір (контракт) про перевезення № 04/05/20 ОД-П від 04.05.2020 р.;
- договір транспортного експедирування № 16.08.2023/1200-1 ОД від 16.08.2023 /а.с.56-62/;
- заявка № 19 від 19.09.2023 /а.с.132/.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що декларантом при митному оформленні імпортованих товарів до митного органу були надані належні документи, які містили всі складові митної вартості товару.
Щодо доводів митного органу стосовно відсутності відомостей про витрати на страхування вантажу, суд зазначає, що в довідках про вартість ТОВ "Таніт Груп" зазначено, що страхування вантажу не здійснювалось.
За висновками Верховного Суду в постанові від 01.03.2023 у справі №420/18880/21: у разі, якщо товар фактично не страхувався, то відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.
Отже, наведене не може бути підставою для донарахування митних платежів.
Щодо доводів митного органу стосовно нерозкриття вартості доставки товару, суд зазначає таке.
Відповідно до листа № 12409.2 від 24.11.2023 ТОВ "Таніт Груп" повідомив, що:
- на умовах FOB NINGBO, CHINA до порта GDANSK, POLAND вартість морського перевезення вантажу складає 11691,31 грн;
- вартість транспортно-експедиторського обслуговування (вантажно-розвантажувальні роботи в порту вивантаження, оформлення транзитної декларації Т1, документальне оформлення) за межами території України складає 4327,48 грн;
- вартість міжнародного автоперевезення за межами території України від GDANSK, POLAND до пункту-переходу Шегині, Україна (675 км) автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , складає 20043,14 грн. Експедиторська винагорода нараховується на території України з урахуванням ПДВ, а не за її межами. Страхування вантажу не здійснювалось.
Відповідно до пункту 1.1 Договору №16.08.20231200-1ОД від 16.08.2023 експедитор зобов'язується за дорученням Клієнта та за його рахунок надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно - імпортних та транзитних вантажів Клієнта, організацію виконання митних формальностей, здійснення операцій, пов'язаних з пред'явленням митному органу до митного оформлення тoвapiв, транспортних засобів та інших вантажів Клієнта та документів на них, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.
Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем коштів за доставку товару /а.с.83/.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що декларантом при митному оформленні імпортованих товарів до митного органу були надані належні документи, які містили розшифровку складових транспортних витрат.
Стосовно доводів митного органу про те, що в рахунках-фактурах на оплату транспортних витрат не зазначено посилання на заявку до договору транспортного експедирування від 16.08.2023 № 16.08.2023/1200-1ОД, суд зазначає наступне.
Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.08.2008 №216 у редакції постанови Правління Національного банку України 25.08.2022 № 189), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за №910/15601 (надалі - Порядок №216): 1) установлює загальні вимоги Національного банку України (далі - Національний банк) до порядку виконання платіжних операцій в іноземній валюті або банківських металах за рахунками користувачів платіжних послуг (далі - користувач), які відкриті в надавачів платіжних послуг з обслуговування рахунку (далі - надавач платіжних послуг), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, яка не втратила чинності після введення в дію Закону України "Про валюту і валютні операції"; 2) визначає обов'язкові реквізити платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, вимоги щодо її оформлення; 3) установлює порядок прийняття до виконання, порядок зарахування суми коштів за платіжною операцією в іноземній валюті або банківських металах та здійснення надавачами платіжних послуг заходів щодо арешту коштів в іноземній валюті та банківських металів на рахунках користувачів; 4) установлює порядок виконання надавачами платіжних послуг дебетового переказу коштів в іноземній валюті або банківських металах.
Пунктом 15 розділу ІІ Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.
Чинним законодавством не встановлено обов'язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.
Отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, від 11.04.2022 у справі № 1.380.2019.006980.
Суд звертає увагу, що в рахунках і довідках про вартість транспортних витрат чітко вказані суми коштів, посилання на контейнер, договір, що дає змогу митному органу ідентифікувати товар та провести розмитнення за ціною договору.
Як вищенаведено, згідно з пунктом 3 частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
У постанові від 02.11.2018 у справі № 821/3874/15-а Верховний Суд вказав, що відсутність в інвойсі вказівки на реквізити зовнішньоекономічного контракту сама собою не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації інвойсу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару.
При цьому суд дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи дають можливість ідентифікувати поставлений товар.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що декларантом при митному оформленні імпортованих товарів до митного органу надані належні документи, які містили повну інформацію щодо вартості товарів.
Суд також звертає увагу, що відповідно до МК України у рішенні про коригування митної вартості має зазначатися послідовність застосування методів визначення митної вартості та обґрунтованих причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У постанові від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.001625 Верховний Суд зазначив, що загальні посилання на норми МК України, зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб'єктом владних повноважень рішень.
Натомість, у самому рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган зазначає формальні фрази, які стосуються методів митної вартості товарів, але не конкретизує детальні причини та недоліки, через які той чи інший метод не застосувався.
З урахуванням наведеного, відповідачем у порушення частини третьої статті 53 МК України не доведено, що подані документи для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Верховний Суд у постановах від 09.09.2020 у справі №400/3133/18, від 08.02.2019 у справі №825/648/17 зазначав, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про недоведеність митним органом неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів та наведених у них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом; наявності встановлених МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених у частині шостій статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, також і підстав для використання резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
Суд зауважує, що доводи митного органу про заниження декларантом митної вартості товарів ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені документально.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.
Інші доводи відповідача є безпідставними та не впливають на висновки суду з огляду на вищенаведене.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, обов'язок щодо доведення правомірності спірних рішень про коригування митної вартості товарів покладено на митний орган, як на суб'єкта владних повноважень.
Однак відповідачем таких доказів суду не надано.
Оскільки в ході судового розгляду належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані для митного оформлення документи в сукупності підтверджують правильність визначення митної вартості імпортованого товару, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару є заниженою чи необ'єктивною, відсутні.
Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому такі рішення належить визнати протиправними та скасувати, а позов задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейр Патс" (вул. Праведників світу, 4, м. Вінниця, Вінницької область, 21036, код ЄДРПОУ 45375820) до Полтавської митниці (вул. Кукоби Анатолія, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 43997576) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UA806020/2023/000133/2 від 01.12.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці (вул. Кукоби Анатолія, 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 43997576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейр Патс" (вул. Праведників світу, 4, м. Вінниця, Вінницької область, 21036, код ЄДРПОУ 45375820) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна