Справа № 420/38871/24
24 березня 2025 року
м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В., розглянувши клопотання відповідача (від 27.01.2025 р. вхід.№ЕС/7732/25) щодо розгляду справи №420/38871/24 за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін,-
Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованість у розмірі 16024 грн. 29 коп. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на бюджетний рахунок UА298999980314070512000015744, отримувач ГУК в Одеській області, ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача Казначейство УкраїниI.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/38871/24 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 16024 грн. 29 коп. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
27.01.2025 р. до суду від відповідача - ОСОБА_1 надійшло клопотання, щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, та зважаючи, що дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), розгляд вищевказаних клопотань щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження (у судовому засіданні з повідомленням сторін), здійснюється в порядку письмового провадження.
Зокрема, дослідивши наведені у клопотаннях про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (у судовому засіданні з повідомленням сторін), в сукупності з положеннями чинного процесуального законодавства, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з приписами ч.6 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997року №475/97-ВР, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 р. учасникам справи надано можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази/ доводи, аргументи, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
До того ж, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати належним чином, з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та зважаючи, що предмет доказування, характер даних спірних правовідносин, на думку суду, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного, всебічного, та об'єктивного розгляду справи, та відповідно, у контексті вище окреслених приписів чинного процесуального законодавства, дана справа є справою незначної складності, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (у судовому засіданні з повідомленням сторін).
Керуючись п.10 ч.1 ст.4, ч.6 ст.7, ст.ст.12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання відповідача (від 27.01.2025 р. вхід.№ЕС/7732/25) щодо розгляду справи №420/38871/24 за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку ст.256 КАС України.
Ухвалу складено 24.03.2025 p, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці з 08.01.2025 р. по 24.01.2025 р., а також на лікарняному з 03.02.2025 р. по 21.02.2025 р., та з 26.02.2025 р. по 07.03.2025 р., включно.
Суддя Ю.В. Харченко
24.03.2.5