Справа № 420/6976/25
25 березня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому позивач просить суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати йому - ОСОБА_1 , середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з військової служби, а саме не виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.08.2022, яка була виплачена йому на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2025 року у справі №420/16696/24, по день фактичного розрахунку, виходячи із його середнього грошового забезпечення, розрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100; - зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому - ОСОБА_1 , середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з військової служби, а саме не виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.08.2022, яка була виплачена йому на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2025 року у справі №420/16696/24, по день фактичного розрахунку, виходячи із його середнього грошового забезпечення, розрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100.
Ухвалою суду від 17.03.2025 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
Залишаючи позов без руху, суд виходив із наступного.
Частиною 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2025 року у справі №420/16696/24 їй відповідачем 07.02.2025 року виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 13.08.2022 року в розмірі 223 028,74 грн.
Він звернувся до відповідача про виплачу йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (виключений зі складу особового складу 13.08.2022 року), проте у задоволенні заяви відмовлено.
Вважає, що на підставі положень ст.117 КЗпПУ йому повинен бути виплачений середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні але не більше як 6 місяців, виходячи із його середнього грошового забезпечення.
Проте зміст позовних вимог не відповідає викладеному обґрунтуванню, оскільки не містить відомостей щодо шестимісячного періоду, за який позивач має намір отримати середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Таким чином позивачу необхідно подати належним чином оформлений позов, із зазначенням у ньому позовних вимог у відповідності до вимог КАС України.
Також згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про витребування доказів (ч.5 ст.161 КАС України).
Згідно з ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Позивач подав до суду клопотання про витребування доказів судом, у якому він просить витребувати у відповідача довідку про розмір нарахованої та виплаченої йому заробітної плати за останні 2 календарні місяці роботи, що передують його звільненню з військової служби для обчислення середньої заробітної плати.
Згідно з ч.2 ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Подане клопотання не відповідає вимогам КАС України, оскільки не містить відомостей про заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У такому разі позивачу необхідно подати суду клопотання у відповідності до вимог КАС України, або докази в обґрунтування позову.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 року у справі №755/12623/19 зазначила, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч.2 ст.235 КЗпПУ та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст.117 КЗпПУ мають різну правову природу. Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв'язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред'явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого ч.2 ст.235 КЗпПУ позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі п. 1 ч.1 ст.5 Закону №3674-VІ. На вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпПУ пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч.1 ст.5 Закону №3674-VІ, не поширюється.
Частиною 1 ст.1 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн).
Таким чином, в даному випадку застосовується ставка судового збору у розмірі 1211,20 грн за одну вимогу немайнового характеру.
Позивачем судовий збір не сплачено, заявлено підстави звільнення від сплати судового збору - п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а саме наявність статусу учасника бойових дій.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, звільняються від сплати судового збору.
Проте зміст позову та позовних вимог позивача свідчить про те, що він не може бути звільнений від сплати судового збору по даній справі за п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За останніми правовими висновками Верховного Суду згідно п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ (далі Закон №3551-ХІІ).
У ст.12 Закону №3551-ХІІ закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у ч.2 ст.22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Аналіз п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», у сукупності з ч.2 ст.22 Закону №3551-ХІІ вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору в усіх спорах.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12,22 Закону №3551-ХІІ.
Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону (ухвали Верховного Суду від 08.01.2024 року у справі №420/13586/22, від 19.02.2024 року у справі №620/8774/23, від 21.02.2024 року у справі №320/11098/22, від 20.03.2024 року у справі №380/9004/22, від 12.04.2024 року у справі №340/7215/23, від 24.04.2024 року у справі №320/7468/23, від 30.05.2024 року у справі №420/21284/23, від 10.06.2024 року у справі №320/42687/23, від 06.08.2024 року у справі №480/13844/21, постанова від 31.07.2024 року у справі №640/20463/20, від 26.02.2025 у справі №280/1520/23).
Враховуючи останні правові висновки Верховного Суду, а також предмет цього позову, суд вважає, що за заявлені позовні вимоги позивачу необхідно сплатити судовий збір.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважав необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, та роз'яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду: 1) належним чином оформленого позову; 2) клопотання у відповідності до вимог КАС України, або докази в обґрунтування позову; 3) доказів сплати судового збору.
На виконання ухвали суду позивачем надано документ на підтвердження оплати судового збору.
Однак позивачем не надано: - належним чином оформлений позов, із зазначенням у ньому позовних вимог у відповідності до вимог КАС України; - клопотання про витребування доказів у відповідності до вимог КАС України, або докази в обґрунтування позову.
Отже до суду не надано належним чином оформленого позову, який відповідає вимогам ст.ст.160,161 КАС України.
Враховуючи, що позивачем недоліки позовної заяви усунуті частково, суд вважає, що адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу продовжений строк для усунення недоліків.
У разі неотримання судом матеріалів на виконання даної ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень про її виконання іншими засобами зв'язку, суд вирішить питання про повернення позову у строки передбачені законом.
Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху, продовживши строк на усунення недоліків позову.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва