Справа № 420/32998/24
25 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каравана Р.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача ОСОБА_1 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 23.10.2024 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС», у якому просить суд:
визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України №3/4748-24 від 22.07.2024 року у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_2 ;
зобов'язати Міністерство освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС» внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_2 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує»;
стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 1937 (одну тисячу дев'ятсот тридцять сім) гривень 92 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.
Позивач підставою позову зазначає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 позовну заяву ОСОБА_2 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства «ІНФОРЕСУРС» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали.
В ухвалі від 25.10.2024 судом визначено спосіб усунення виявлених недоліків, а саме шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін, поштового індексу місця проживання (перебування) позивача, адреси місцезнаходження та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача 2, а також наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, що додаються до заяви разом з її копіями для інших учасників справи, або докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.
30.10.2024 через систему «Електронний суд» представником позивача, з метою усунення вказаних в ухвалі від 25.10.2024 недоліків, до Одеського окружного адміністративного суду було подано заяву про усунення недоліків (зареєстрована канцелярією суду 31.10.2024), до якої долучено уточнену позовну заяву разом із доказами надсилання її копії іншим учасникам справи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України.
24.03.2025 від представника позивача Григоренко Юрія Сергійовича надійшла заява про відвід, у якій задовольнити заяву про відвід судді, який розглядає адміністративну справу № 420/32998/24 та передати справу для розгляду іншому судді в порядку, встановленому статтею 38 КАС України.
Вказана заява, зокрема обґрунтована тим, що відповідно до ст. 258 КАС України, справа мала бути розглянута протягом 30 днів з дня відкриття провадження, тобто до 05.12.2024. Проте станом на 24.03.2025 рішення судом не прийнято. Судом проігноровано клопотання про прискорення розгляду справи від 11.03.2025. Вважає, що тривала бездіяльність судді щодо розгляду справи та ігнорування процесуальних клопотань є такими обставинами, що викликають сумнів у його неупередженості. Відповідно до ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу, якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Розглянувши заявлений відвід, суд дійшов переконання про його необґрунтованість, з огляду на таке.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначено у ст. 40 КАС України, в частинах 3, 4, 11 якої закріплено:
Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно.
За змістом частини першої статті 35 КАС України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 КАС України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.
Також, суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується ставлення суду до сторін у справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
У рішенні по справі "Ветштайн проти Швейцарії" Європейський суд з прав людини зазначив, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Суд враховує, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, обов'язковою є наявність зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту.
В той же час, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами.
Згідно з ст.39 КАС України відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Із заяви вбачається, що єдиною підставою для заявлення відводу є тривала бездіяльність судді щодо розгляду справи та ігнорування процесуальних клопотань є такими обставинами, що викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 8 ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмету позову для заявника у справі.
Суд зауважує, що відповідно до розміщених у відкритому доступі інформації про показники часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до місцевих адміністративних судів та орієнтовна нормативна чисельність суддів за даними звітності за 2024 рік (https://rsu.gov.ua/oas-2024_4-maps) в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувало 50913 справ. Чисельність суддів з повноваженнями станом на 31.12.2024 складала 35. Нормативний час необхідний для розгляду справ і матеріалів складав 425072 год. Чисельність суддів за нормативами повинна складати 259.
Вказані обставини свідчать про надмірне навантаження суддів Одеського окружного адміністративного суду, а тому наведені в заяві доводи про те, що тривала бездіяльність судді щодо розгляду справи та ігнорування процесуальних клопотань, що нібито свідчить його безсторонність, на переконання суду є безпідставними.
Повідомлена заявником у поданій заяві про відвід обставина, поза розумним сумнівом, не є тією обставиною, яка може вплинути на неупередженість або об'єктивність судді Каравана Р.В.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Каравана Р.В. в цілому в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду або об'єктивності при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів поданої заяви про відвід не вбачається.
Наведена позивачем у заяві про відвід судді Каравана Р.В. обставина не може слугувати підставою для відведення судді як така, що викликає сумнів у його неупередженості або об'єктивності, а отже вимоги заяви ґрунтуються на особистих припущеннях заявника.
Виходячи з викладеного, суд приходить висновку, що доводи позивача, зазначені ним у заяві про відвід, не свідчать про наявність підстав, передбачених нормами адміністративного процесуального законодавства, за якими суддя, визначений для розгляду цієї справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у відповідності до вимог чинного законодавства, підлягає відводу від розгляду справи, адже останнім не наведено обставин, які прямо та/або опосередковано вказують на наявність сумніву у безсторонності чи неупередженості судді під час вирішення справи.
Відтак, суд приходить висновку про необґрунтованість заявленого позивачем відводу, та відсутність підстав для його задоволення.
З огляду на викладене, враховуючи приписи ч.4 ст.40 КАС України, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої представником позивача Григоренко Ю.С. заяви про відвід, вбачається за необхідне передати заяву для визначення судді, яким буде здійснюватися її розгляд, за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.
Керуючись ст.18, 31, 34, 36, 37, 39, 40, 243, 248, 250, 256 КАС України, суд,
Визнати необґрунтованим заявлений представником позивача Григоренко Ю.С. відвід судді Каравану Р.В. від участі у розгляді справи №420/32998/24.
Передати справу до відділу надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи (канцелярія) Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді у порядку встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України для розгляду заяви про відвід судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Роман КАРАВАН