Справа № 420/27583/24
25 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
02 вересня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (сформована в системі “Електронний суд» 30.08.2024 року) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій представник позивача просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неповного виконання обов'язку, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди 02.04.2022, 05.04.2022, 07.04.2022, 09.04.2022, 11.04.2022, 13.04.2022, 15.04.2024, 18.04.2022, 21.04.2022, 23.04.2022, 26.04.2022, 30.04.2022, 02.05.2022, 05.05.2022, 06.05.2022, 09.05.2022, 12.05.2022, 15.05.2022, 19.05.2024, 20.05.2022, з 23.05.2022 по 25.05.2022, з 27.05.2022 по 29.05.2022, з 07.06.2022 по 24.06.2022, з 29.06.2022 по 31.06.2022, з 01.07.2022 по 03.07.2022, з 07.07.2022 по 31.07.2022, з 12.08.2022 по 31.08.2022, з 02.09.2022 по 30.09.2022, з 05.10.2022 по 31.10.2022, з 20.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 10.03.2023, з 12.03.2023 по 13.03.2023, з 25.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 31.07.2023, з 01.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 07.10.2023, з 17.10.2023 по 31.10.2023, з 01.11.2023 по 18.11.2023.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2024р. прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст.262 КАС України).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 29.02.2022р. до теперішнього часу. За період з 29.03.2022 по 31.03.2024 не у повному обсязі реалізоване право позивача на додаткову винагороду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. Позивач безперервно у спірні періоди виконував бойові розпорядження. Відповідачем не надано журналу бойових дій та рапортів на виплату додаткової винагороди за виконані бойові розпорядження квітня-жовтня 2022, однак, приписами законодавства, що було чиним на той час, названі документи не є обов'язковими для реалізації військовослужбовцем його права на додаткову винагороду. Належними доказами підтвердження права військовослужбовця на додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн. до лютого 2023 року є будь-які документи які підтверджують участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Проте відповідачем протиправно не нараховано та невиплачена позивачу додаткова грошова винагорода відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. за вищевказані періоди.
Відповідач подав відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що п. 2-1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р. установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Доводи позивача, щодо не нарахування та не виплати додаткової грошової винагороди дійсності в розмірі 30000 гривень щомісячно з розрахунку на місяць пропорційно від часу безпосередньої участі у забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії при виконанні бойових спеціальних завдань - повністю не відповідає дійсності. Оскільки за вказаний вище період на постійній основі нараховувалась та виплачувалось додаткова грошова винагорода на підставі наступних наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.04.22 №24; від 03.05.22 №56; від 01.06.22 №78; від 01.07.22 №108; від 01.07.22 №108; від 01.08.22 №141; від 01.09.22 №180; від 01.10.22 №215; від 01.10.22 №216; від 01.11.22 №252; від 01.11.22 №253; від 01.12.22 №281; від 03.01.23 №4; від 01.02.23 №40; від 03.02.23 №46; від 06.03.23 №63; від 06.04.23 №93; від 06.05.23 №124; від 05.06.23 №152; від 20.07.23 №201; від 08.08.23 №228, від 05.10.23 №284, від 05.11.23 №312, від 13.12.23 №357, від 09.01.24 №8.
Також зазначено, що за період з 29.03.2022 року до 01.02.2023 року додаткова грошова винагорода у розмірі 30 тис. позивачу нараховувалась та виплачувалась на підставі дії відповідних редакцій постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р.
З 01.02.2023 року до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р внесені відповідні зміни, а саме сума додаткової грошової винагороди у розмірі 30 тис. виплачувалось виключно за виконання (бойових) спеціальних завдань, тому за періоди з 14.03.23 по 25.03.23, з 06.10.23 по 17.10.23, з 19.11.23 по 30.11.23, позивачу додаткова грошова винагорода не нараховувалась у зв'язку із перебуванням у відпустках, відрядженнях та лікуванні та не залученням до виконання завдань. З 20.11.2022 року особовий склад ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі бойового розпорядження ОУВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 20.11.2022 року №73/дск виконує бойові (спеціальні) завдання у Херсонській області та у м. Херсон.
Додаткова грошова винагорода з розрахунку 100 тис. грн виплачується до 01.02.2023 року виключно на підставі вимог визначених Окремим дорученням Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 року, в тому числі за наявності підтверджуючих документів.
У період з 29.03.2022 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно позивача видавались бойові розпорядження, проте факт фактичного виконання вказаних завдань відсутні, а саме рапорти командира підрозділу про виконання позивачем завдань - не обліковувались, в тому числі й відсутні й відмітки у журналах бойових дій. У зв'язку із чим підстави для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди відсутні.
У період з 01.01.2023 року, з урахуванням наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.23 №25 та від 14.02.23 №35, ІНФОРМАЦІЯ_1 не перебуває в районі ведення воєнних (бойових) дій та не виконує завдання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та на територіях між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора. У зв'язку із чим додаткова грошова винагорода у збільшеному розмірі з розрахунку 100 тис. для особового складу не передбачена.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що відповідачем некоректно перелічені у відзиві на позов періоди, за які позивачу додаткова грошова винагорода не нараховувалась у зв'язку із перебуванням у відпустках та лікуванні та не залученням до виконання завдань, а саме, в періодах з 14.03.23 по 25.03.23, з 06.10.23 по 17.10.23, з 19.11.23 по 30.11.23. За деякі з цих періодів позивач не заявляє вимог, а за інші наявні докази виконання ним бойових завдань.
Додаткова винагорода у розмірі до 100000 грн. виплачується, зокрема, військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, - на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, - на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах). Згідно Наказів Головнокомандувача ЗСУ ( копії наявні у справі) Херсонська область, де здійснює свою діяльність відповідач, віднесена до зони бойових дій.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 29.02.2022р. до теперішнього часу проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач вважає, що період з 29.03.2022 року до 18.11.2023 року ним не у повному обсязі реалізоване право на додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 р., в зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом, при цьому за трьома клопотаннями надав додатки, які знаходяться у системі КП «ДСС» в електронному вигляді (бойові розпорядження, журнали бойових дій, рапорти на виплату).
Позивач стверджує, що стосовно вказаних у позові періодів відповідачем не нараховано та не виплачено спірну доплату у розмірі до 10000грн. за його рапортами.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ст. 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з приписами ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Як передбачено ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан- це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Порядок проходження військової служби в Збройних Силах України визначений у Положенні про проходження громадянами військової служби в Збройних Силах України, затвердженому Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі Положення № 1153/2008). Згідно п. 5 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України.
Згідно з ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 2 ст.1-2 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260), відповідно до п. 2 якого грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (у редакції до 21.01.2023р.) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно п. 2 розділу ХХХIV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;
50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).
Райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України (п.3 розділу ХХХIV Порядку № 260).
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань ( п.4 розділу ХХХIV).
У свою чергу, відповідні особливості наведені у названому розділі, у спірному періоді до лютого 2023р. не передбачались.
Позивач, посилаючись на бойові розпорядження та іншу первинну документацію, факт видачі якої відповідачем не заперечувалось, зазначив, що у періоди 02.04.2022, 05.04.2022, 07.04.2022, 09.04.2022, 11.04.2022, 13.04.2022, 15.04.2024, 18.04.2022, 21.04.2022, 23.04.2022, 26.04.2022, 30.04.2022, 02.05.2022, 05.05.2022, 06.05.2022, 09.05.2022, 12.05.2022, 15.05.2022, 19.05.2024, 20.05.2022, з 23.05.2022 по 25.05.2022, з 27.05.2022 по 29.05.2022, з 07.06.2022 по 24.06.2022, з 29.06.2022 по 31.06.2022, з 01.07.2022 по 03.07.2022, з 07.07.2022 по 31.07.2022, з 12.08.2022 по 31.08.2022, з 02.09.2022 по 30.09.2022, з 05.10.2022 по 31.10.2022, з 20.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 10.03.2023, з 12.03.2023 по 13.03.2023, з 25.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 31.07.2023, з 01.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 07.10.2023, з 17.10.2023 по 31.10.2023, з 01.11.2023 по 18.11.2023 він безперервно виконував бойові розпорядження.
Відповідач не спростував, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно позивача видано вказані позивачем бойові розпорядження.
Відповідачем не надано журналу бойових дій та рапортів на виплату додаткової винагороди за виконані бойові розпорядження квітня- жовтня 2022, однак, приписами законодавства, що було чиним на той час, названі документи не є обов'язковими для реалізації військовослужбовцю його права на додаткову винагороду.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань ( п.4 розділу ХХХIV Порядку № 260).
Однак Порядок № 260 доповнено новим розділом ХХХIV згідно з Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023р. (застосовується з 01 лютого 2023 року).
Доказів невиконання виданих відповідачем бойових розпоряджень, притягнення позивача за час військової служби до дисциплінарної відповідальності відповідач не надавав та про наявність таких обставин не зазначав.
При вирішенні спору суд враховує, що чинне законодавство до 01.02.2023 року не вимагало наявності відповідних рапортів та журналу бойових дій для сплати додаткової винагороди; невиконання бойових завдань є дисциплінарним проступком у розумінні Дисциплінарного статуту ЗСУ, до якої позивач не притягався; у спірному періоді, позивач відповідає умовам для сплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн., пропорційно часу залучення до виконання бойових завдань; жодних доказів сплати як додаткової винагороди у розмірі 300000 грн., так і у збільшеному еквіваленті за спірні періоди відповідач не надав.
На підтвердження факту неотримання додаткової винагороди за період з грудня 2023 по березень 2024 позивач надав копію банківської виписки.
Суд враховує, що відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (пункт 64 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009 (заява № 40450/04).
Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (пункт 95 рішення ЄСПЛ у справі «Аксой проти Туреччини» від 18.12.1996 (заява № 21987/93).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (пункт 101 рішення ЄСПЛ у справі «Джорджевич проти Хорватії» від 24.07.2012 (заява № 41526/10); пункти 36-40 рішення ЄСПЛ у справі «Ван Остервійк проти Бельгії» від 06.11.1980 (заява № 7654/76). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29.08.2012 № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об'єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 № 13-рп/2011).
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
Отже, рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Суд враховує особисті обставини позивача та загальний правовий контекст нормативно-правового акту, на якому ґрунтуються позовні вимоги, а також спрямованість вимог позивача на відновлення принципу справедливості.
Згідно ч.2 ст. 245 КАС України, у разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд звертає увагу, що не має повноважень втручатися у дискреційні повноваження відповідача, отже у спірних правовідносинах належить задовольнити позовні вимоги частково шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неповного виконання обов'язку, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди; зобов'язання відповідача вирішити питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди 02.04.2022, 05.04.2022, 07.04.2022, 09.04.2022, 11.04.2022, 13.04.2022, 15.04.2024, 18.04.2022, 21.04.2022, 23.04.2022, 26.04.2022, 30.04.2022, 02.05.2022, 05.05.2022, 06.05.2022, 09.05.2022, 12.05.2022, 15.05.2022, 19.05.2024, 20.05.2022, з 23.05.2022 по 25.05.2022, з 27.05.2022 по 29.05.2022, з 07.06.2022 по 24.06.2022, з 29.06.2022 по 31.06.2022, з 01.07.2022 по 03.07.2022, з 07.07.2022 по 31.07.2022, з 12.08.2022 по 31.08.2022, з 02.09.2022 по 30.09.2022, з 05.10.2022 по 31.10.2022, з 20.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 10.03.2023, з 12.03.2023 по 13.03.2023, з 25.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 31.07.2023, з 01.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 07.10.2023, з 17.10.2023 по 31.10.2023, з 01.11.2023 по 18.11.2023, прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням правової оцінки, викладеної судом.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем законність оскаржуваної бездіяльності не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищевикладених мотивів.
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивач звільнений від сплати судового збору, інші витрати для розподілу відсутні.
Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неповного виконання обов'язку, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 вирішити питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди 02.04.2022, 05.04.2022, 07.04.2022, 09.04.2022, 11.04.2022, 13.04.2022, 15.04.2024, 18.04.2022, 21.04.2022, 23.04.2022, 26.04.2022, 30.04.2022, 02.05.2022, 05.05.2022, 06.05.2022, 09.05.2022, 12.05.2022, 15.05.2022, 19.05.2024, 20.05.2022, з 23.05.2022 по 25.05.2022, з 27.05.2022 по 29.05.2022, з 07.06.2022 по 24.06.2022, з 29.06.2022 по 31.06.2022, з 01.07.2022 по 03.07.2022, з 07.07.2022 по 31.07.2022, з 12.08.2022 по 31.08.2022, з 02.09.2022 по 30.09.2022, з 05.10.2022 по 31.10.2022, з 20.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 10.03.2023, з 12.03.2023 по 13.03.2023, з 25.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 30.06.2023, з 01.07.2023 по 31.07.2023, з 01.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.09.2023, з 01.10.2023 по 07.10.2023, з 17.10.2023 по 31.10.2023, з 01.11.2023 по 18.11.2023 та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням правової оцінки, викладеної судом.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293, 295 КАС України, до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ).
Суддя М.М. Аракелян