про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
24 березня 2025 р. № 400/2757/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Величко А.В., ознайомившись з
адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зазначення в довідці від 01.10.2024 року №9/1/12698 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, визначені виходячи з розмірів посадовою окладу та окладу за військовим званням, розрахованих із застосуванням прожитковою мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762,00 грн);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43 та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням в ній відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідні відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1,2, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, а також із зазначенням відомостей про розміри інших основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, зокрема із зазначенням в ній відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, визначені виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн, встановленого законом на 01.01.2023.
Відповідно до приписів ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про те, що дану позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У частині першій статті 11 Закону № 1404-VIII йдеться про те, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а, від 16 лютого 2019 у справі № 816/2016/17 та у постановах Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі № 320/19014/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 140/17323/23 та від 19 вересня 2024 року у справі № 400/3650/24.
Згідно зі статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 06 серпня 2024 року у справі № 560/4755/20, від 14 серпня 2024 року у справі №580/5660/22, від 19 вересня 2024 року у справі № 400/3650/24.
Судом встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 року у справі №400/3133/24, позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , зазначеного в довідці для перерахунку пенсії, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, оформити і надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, відповідно до ст, ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 року. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
На виконання зазначеного судового рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 підготував оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за №9/1/12698 від 01.10.2024 року, відповідно до якої посадовий оклад (тарифний розряд - 10) - 4970,00 грн., оклад за військовим званням (ст. прапорщик) - 1560,00 грн., надбавка за вислугу років - 45% - 2938,50 грн., надбавка за особливості проходження служби - 65% - 4033,90 грн. (розраховано із 1762), премія - 216% - 7041,60 грн. (розраховано із 1762), а всього - 20544,00 грн.
Уважаючи, що відповідачем протиправно обчислено додаткові види грошового забезпечення із застосуванням занижуючого коефіцієнту із 1762 грн, замість розміру встановленого станом на 01.01.2023 року, позивач звернувся до суду з позовом.
Зі змісту позовної заяви, за своєю суттю цей спір виник у зв'язку з неправильним, на думку позивача, виконанням відповідачем рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 року у справі №400/3133/24, що виявилося у неврахуванні висновків суду, викладених в зазначеному рішенні.
Таким чином, Суд, враховуючи те, що спірна довідка ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.10.2024 року №9/1/12698 підготовлена та видана позивачу на виконання судового рішення у справі №400/3133/24, про що прямо зазначено у цій довідці, доходить висновку, що заявлений у даній справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду, що набрало законної сили, і у випадку встановлення неналежності його виконання повторно зобов'язати відповідача вчинити тотожні дії.
Указане дозволяє суду стверджувати, що у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Такий порядок оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п'ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Суд зауважує, що у разі, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Підсумовуючи вище наведене, суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2024 року у справі №460/23064/23.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги не належить розглядати в окремому судовому провадженні, відтак маються підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Керуючись статтями 19, 170, 248 КАС України, суд, -
1. У відкритті провадження в адміністративній справі №400/2757/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зазначення в довідці від 01.10.2024 року №9/1/12698 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, визначені виходячи з розмірів посадовою окладу та окладу за військовим званням, розрахованих із застосуванням прожитковою мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762,00 грн); зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43 та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням в ній відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідні відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 2, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, а також із зазначенням відомостей про розміри інших основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, зокрема із зазначенням в ній відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, визначені виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684,00 грн, встановленого законом на 01.01.2023. - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А.В. Величко