24 березня 2025 р. № 400/8887/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. у порядку спрощеного позовного провадження розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВідділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті, вул. Космонавтів, 61,м. Миколаїв,54056,
провизнання протиправною та скасування постанови від 21.03.2024 №ПШ057859,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування від 21.03.2024 №ПШ057859 про накладення адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Зазначив, що в постанові вказано, що порушення допущено ФОП ОСОБА_1 11.03.2024 12:52, а/д М-05 «Київ-Одеса», 452 км+811 м., але 11.03.2024 року стосовно фоп ОСОБА_1 не було зафіксовано жодного порушення. В постанові є посилання на акт №046782 але у вказаному акті зазначено дату і час перевірки 11.02.2024 о 12 год 52 хв. Це підтверджує незаконність постанови в якій вказано дату вчинення порушення 11.03.2024 р. Постанова є незаконною також через те, що є подвійним притягненням ОСОБА_1 до відповідальності за одне й те ж правопорушення.
Ухвалою суду від 26.09.2024 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач у своєму відзиві посилався на те, що оскільки позивачем допущено перевезення подільного вантажу, а саме кукурудзи згідно ТТН від 10.02.2024 при цьому загальна маса склала 45 т 250 кг, при нормі 40т, перевищення склало 5т 250 (13,12%) від норми. При винесенні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно позивача були чітко дотримані вимоги чинного законодавства.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідив докази, суд, -
Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області 11.02.2024 року проводилась рейдова перевірка на автодорозі М-05 «Київ-Одеса», 452 км+811 м., в результаті якої був зупинений транспортний засіб марки DAF AS 105 XF, днз НОМЕР_1 . При перевірці товарно-транспортної накладної №274187 від 10.02.2024 посадовими особами Укртрансбезпеки було встановлено, що вага автомобіля з вантажем становить 45 т 250 кг, при допустимій нормі 40т, що складає 13,12% перевищення параметрів від нормативу, чим порушено вимоги п. 22.5 ПДР.
Актом зафіксовано перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 10%, але не більше 20%, при перевищенні подільного вантажу.
На підставі Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 11.02.2024 № АР046782 відповідачем винесено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 057859 від 21.03.2024, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн.
Позивач вважає зазначену постанову протиправною та за захистом своїх прав звернувся до суду.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Підпунктом 15 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, відповідно до пунктів 1- 4 якого цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Згідно з пунктом 16 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.
Стаття 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III визначає, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
За приписами статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.01 р. № 1306 (далі - ПДР), визначено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:
а) зовнішніх габаритів: - ширина 2,6 м, а для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м; - висота від поверхні дороги - 4 м, а для транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, на маршрутах, встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою, Національною поліцією - 4,35 м; - довжина вантажного автомобіля - 12 м, автопоїзда - 22 м, автомобіля (тягача) з напівпричепом - 18,75 м, маршрутного транспортного засобу - 18,75 м; автопоїзд - 22 м.
б) фактичної маси:
вантажні автомобілі:
двовісний автомобіль для доріг державного значення 18 т, для доріг місцевого значення 14 т,
трьохвісний автомобіль 25 т (26 т)* / 21 т,
чотирьохвісний автомобіль 32 т / 24 т,
чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38 т / 24 т,
Комбіновані транспортні засоби:
двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 т / 24 т,
двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т / 24 т,
трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т / 24 т,
двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 т / 24 т,
трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 т / 24 т,
Автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40 т / 24 т,
в) навантаження на вісь:
На одинарну вісь для доріг державного значення 11,5т, для доріг місцевого значення 7т,
На здвоєні осі, якщо відстань між осями:
менш як 1 метр 11,5 т / 7 т,
від 1 до 1,3 метра 16 т / 10 т,
від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 18 т / 10,5 т,
від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни 19 т / 11,5 т,
від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни 23 т / 11,5 т,
від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів 20 т / 11,5 т,
На строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями:
1,3 метра або менше 21 т / 13 т,
понад 1,3 до 1,4 метра 24 т / 14 т.
Разом з цим, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Згідно абзацу 14 статті 60 зазначеного Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
абзацу 17 статті 60 зазначеного Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
За результатами проведення габаритно - вагового контролю транспортного засобу позивача зафіксовано факт перевищення, який становить 45 т 250 кг, при допустимій нормі 40т, що складає 13,12% перевищення параметрів від нормативу, чим порушено вимоги п. 22.5 ПДР.
Щодо доводів позивача про незаконність подвійного застосування до нього штрафних санкцій за КУпАП та за Законом України "Про автомобільний транспорт", суд зазначає таке.
За своєю правовою природою адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, установлені статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є видом адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб'єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності (ст.ст. 216, 217, 238, 239 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Натомість, відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 27 КУпАП установлено, що штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Отже, адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які застосовуються до автомобільних перевізників (суб'єктів господарювання) відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт", і штрафи за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, які застосовуються до відповідальних осіб, що передбачені статтею 14-3 КУпАП (фізичної особи або керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб), є різними видами юридичної відповідальності.
Та обставина, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серія АА №00017333 від 21.02.2024 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП і накладено штраф за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговими транспортними засобами, не звільняє позивача як суб'єкта господарювання від відповідальності, передбаченої абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", і не є порушенням вимог статті 61 Конституції України, оскільки адміністративна та господарсько-правова відповідальність є різними видами юридичної відповідальності.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
У ході розгляду справи доведено факт вчинення позивачем як автомобільним перевізником господарського правопорушення - перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 10 відсотків при перевезенні подільного вантажу, за що абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Позивач у ході судового розгляду не спростував виявлений органом державного контролю факт перевезення 11.02.2024 року ним як автомобільним перевізником вантажу транспортним составом з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, та не довів, що він як суб'єкт господарювання вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення цього господарського правопорушення.
Також, слід зазначити, що допущення в спріній постанові описки, а саме дати складення акту перевірки (11.03.2024) не є підставію для скасування постанови та не звільняє позивача від відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні його позовних вимог, то підстави для присудження йому понесених судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування від 21.03.2024 №ПШ057859 про накладення адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн. -
відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар