Іменем України
25 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/8398/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
07.06.2022 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточненого позову, просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в місті Києві щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 здійснити перерахунок основного розміру пенсії з 08.12.2021 за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення за посадою, з якої чоловіка ОСОБА_1 було звільнено з військової служби, станом на 05.03.2019, що була виготовлена у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, без будь-яких обмежень;
- зобов'язати ГУ ПФУ в місті Києві здійснити перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 та проводити її виплату з 01.04.2019 за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення за посадою, з якої чоловіка ОСОБА_1 було звільнено з військової служби, станом на 05.03.2019, що була виготовлена у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, без будь-яких обмежень розміру пенсії від зазначеного розміру для проведення з 08.12.2021 перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати надати звіт про виконання судового рішення та виконати судове рішення протягом десяти днів з дня набрання ним законної сили.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 08.12.2021.
27 січня 2022 року позивач звернувся до ГУПФУ з вимогою здійснити перерахунок основного розміру пенсії позивача з 08.12.2021 за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення за посадою, з якої чоловіка позивача було звільнено з військової служби, станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року Ne2011-XIІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, без будь-яких обмежень розміру пенсії для проведення з 08.12.2021.
Вважає, що ГУПФУ здійснив протиправну бездіяльність шляхом відмови від 29.03.22 № 5634-3241/P-02/8-2600/22 здійснити перерахунок основного розміру пенсії позивачу з 08.12.2021 за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.07.21 № 715/1 про розмір грошового забезпечення за посадою, з якої чоловіка позивача було звільнено з військової служби, станом на 05.03.2019, що була виготовлена у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року Ме2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, без будь-яких обмежень розміру пенсії для проведення з 08.12.2021.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2022 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 справу прийнято до розгляду, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач правом надання відзиву не скористався.
Дослідивши матеріали судової справи у змішаній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , має пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, що підтверджено копією паспорту громадянина України, довідкою про реєстрацію місця проживання, карткою платника податків, посвідчення серії НОМЕР_2 від 10.01.2022.
Позивачка є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як отримувач пенсії в разі втрати годувальника (померлий військовослужбовець ОСОБА_2 - чоловік позивачки).
30.07.2021 ІНФОРМАЦІЯ_4 видав довідку № 6715/1 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019 за посадою фельдшер 223 окрема транспортна авіаційна ескадрилья 8 ОА ПВО становить:
посадовий оклад - 3080,00 грн;
оклад за військовим званням полковник - 1020,00 грн;
надбавка за вислугу років 50% - 2050,00 грн;
надбавка за особливості проходження служби 65% - 3997,50 грн;
надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 308,00 грн;
премія 105% - 3234,00 грн;
усього - 13689,50 грн.
27.01.2022 позивачка звернулась до ГУПФУ в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії з 08.12.2021 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.07.2021 № 6715/1 без будь-яких обмежень зазначеного розміру пенсії.
ГУПФУ в м. Києві листом від 29.03.2022 № 5634-3241/Р-02/8-2600/22 повідомило, що на виконання постанови КМУ № 103, Головним управлінням з 01.01.2018 проведено перерахунок пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», на підставі наданої уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, як визначено вказаною постановою.
Перерахунок пенсії з 01.01.2018 було проведено відповідно до статей 13, 63 Закону на умовах, у порядку та у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103.
Заборгованість відсутня.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі № 836/3858/18 визнано протиправним та нечинними, зокрема, пункти 1,2 постанови КМУ № 103 та зміни до пункту 5 Порядку № 45. Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, які передбачають проведення перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом № 2262, після дати набрання судовим рішенням законної сили не приймалося.
З огляду на викладене, відсутні підстави для перерахунку пенсії відповідно оформленої та поданої всупереч Закону № 2262 та Порядку № 45 довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Абзацом першим преамбули Закону № 2262-ХІІ визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист (абзац третій преамбули Закону № 2262-ХІІ).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 Закону № 2262-ХІІ знаходиться у розділі V “Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою:
перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку (частина перша);
якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (частина друга);
усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта).
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пунктом 1 Порядку № 45 в редакції Постанови № 103 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом першим пункту 5 Порядку № 45 в редакції Постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Суд зазначає, що до компетенції Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45.
Проте зміни, внесені Постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05 березня 2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Пунктом 6 Постанови № 103 серед іншого внесені зміни до Порядку № 45.
Проте постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Отже, з 29 січня 2020 року Порядок № 45 діє в редакції без змін, внесених пунктом 6 Постанови № 103.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 45 (в редакції, з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, чинній на час виникнення спірних правовідносин) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 45 (в редакції, з чинній на час виникнення спірних правовідносин) Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальним органам, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
За приписами пункту 3 Порядку 3 Порядку № 45 (в редакції, з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. […].
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 (в редакції, з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, чинній на час виникнення спірних правовідносин) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Абзацами першим-шостим пункту 5 Порядку № 45 (в редакції, з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:
посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;
надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання “заслужений» чи “народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;
інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;
щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об'єктах “С», у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром “Байконур», якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 р. для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.
Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються (абзац сьомий пункту Порядку № 45 (в редакції, з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Згідно з пунктом 6 Порядку № 45 (в редакції, з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.
Суд зазначає, що абзацом першим пункту 2 розділу І “Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року № 10-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
Відповідно до пункту 3 розділу І “Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2 до цього Порядку)), заява про працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби) (додаток 3 до цього Порядку), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 5 до цього Порядку), заява про виплату допомоги на поховання (додаток 6 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби), виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, виплату одноразової грошової допомоги може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 (абзац перший пункту 4 розділу І “Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 3-1).
У разі подання заяви засобами Порталу Дія та за умови реалізації технічної можливості щодо її формування та подання, формування заяви здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених у додатках до цього Порядку. Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами органів державної влади (абзац другий пункту 4 розділу І “Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 3-1).
Згідно з пунктом 9 розділу І “Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 3-1 внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
За приписами абзацу четвертого пункту 11 розділу І “Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 3-1 днем звернення за перерахунком, поновленням пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед, у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням) (початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), прийняттям (звільненням) на (зі) службу (служби), за виплатою недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, виплатою одноразової грошової допомоги, виплатою допомоги на поховання вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів)).
Відповідно до абзацу першого пункту 1 розділу ІІ “Документи, які необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший та виплати пенсії, допомог» Порядку № 3-1 під час подання особою заяв, передбачених пунктами 2, 3 розділу І цього Порядку, пред'являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), свідоцтво про народження дитини.
Переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі особи та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії, та з урахуванням додатково наданих документів. При переведенні з одного виду пенсії на інший, поновленні виплати пенсії особа може додатково подати документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім'ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку, підвищення та інші доплати) (абзаци перший, другий пункту 5 розділу ІІ “Документи, які необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший та виплати пенсії, допомог» Порядку № 3-1).
За приписами пункту 14 розділу ІІ “Документи, які необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший та виплати пенсії, допомог» Порядку № 3-1:
при поданні заяви в паперовій формі документи з урахуванням вимог, передбачених пунктом 15 розділу II цього Порядку, можуть подаватись як в оригіналах, так і в копіях, засвідчених нотаріально, уповноваженим органом (структурним підрозділом), органом, в якому особа проходила військову службу (службу), або органом, що призначає пенсію (абзац перший);
довідки про страховий стаж, документи про грошове забезпечення, подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом), витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382), довідка про смерть пенсіонера подаються тільки в оригіналах (абзац другий);
до заяви, поданої в електронній формі через вебпортал, додаються скановані копії оригіналів документів. На електронні копії заявником накладається кваліфікований електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (абзац третій);
документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані (абзац четвертий).
Згідно з пунктом 1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів органами, що призначають пенсії» Порядку № 3-1 заяви, які подаються відповідно до цього Порядку, реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсій згідно із Законом органу, що призначає пенсію. Заяви (крім заяви про призначення пенсії) приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Відповідно до пункту 2 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів органами, що призначають пенсії» Порядку № 3-1 при прийманні документів працівник органу, що призначає пенсію:
1) ідентифікує заявника (його представника);
2) повідомляє інформацію щодо умов та порядку призначення пенсії;
3) реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Фіксує й засвідчує виявлені розбіжності;
4) з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
5) повідомляє заявника або посадову особу уповноваженого органу (структурного підрозділу) про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
6) сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
7) надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем, баз даних згідно з пунктом 15 розділу II цього Порядку;
8) видає заявнику або посадовій особі уповноваженого органу (структурного підрозділу) розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 9 до цього Порядку) та/або надсилає уповноваженому органу (структурному підрозділу) повідомлення про перелік документів, які необхідно подати додатково, та строк їх подання. Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.
Створення та обробка документів здійснюються із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій (абзац перший пункту 5 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів органами, що призначають пенсії» Порядку № 3-1).
Абзацами першим-третім, п'ятим пункту 6 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів органами, що призначають пенсії» Порядку № 3-1 встановлено, що рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви. Рішення за результатами розгляду заяви засвідчується підписом керівника органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в пенсійній справі. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 5 днів з дня прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії видає або направляє особі повідомлення із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що може бути реалізовано двома шляхами:
(1) через централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади, у спосіб, визначений пунктами 1-3 Порядку № 45;
(2) за відповідною заявою пенсіонера та доданими до неї документами.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а, від 15 липня 2020 року у справі № 520/3360/19, від 21 вересня 2020 року у справі № 520/2990/19, від 24 травня 2023 року у справі №160/19847/21.
Разом з цим, за змістом наведених положень пункту 14 розділу ІІ “Документи, які необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший та виплати пенсії, допомог» Порядку № 3-1 звернення з заявою про перерахунок пенсії можливо виключно 1) або шляхом особистого звернення пенсіонера до органу Пенсійного фонду України; 2) або шляхом подання такої заяви через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
За нормами пункту 14 розділу ІІ “Документи, які необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший та виплати пенсії, допомог» Порядку № 3-1 при особистому зверненні пенсіонера до органу Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії документи про грошове забезпечення подаються тільки в оригіналах, а при поданні заяви про перерахунок пенсії через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг документи про грошове забезпечення подаються в сканованих копіях, на які заявником накладається кваліфікований електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Форма заяви про призначення/перерахунок пенсії, а також обсяг необхідної інформації, яка в ній має бути обов'язково зазначена, затверджена Додатком № 1 до Порядку № 3-1.
Зокрема, обов'язковим реквізитом заяви про призначення/перерахунок пенсії є підпис заявника. Підпис може бути зроблений власноруч на паперовому документі або у вигляді електронного підпису у разі складання документу в електронному вигляді.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 було надіслано до ГУПФУ в м. Києві оновлену довідку № 6715/1 від 30.07.2021 для перерахунку з 01 квітня 2019 року розміру пенсії ОСОБА_1 з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії її померлого чоловіка ОСОБА_2 .
В оновленій довідці, виданій на ім'я померлого чоловіка позивача, з'явились такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби та премія.
З урахуванням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року в адміністративній справі № 826/3858/18, відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до частин другої, третьої статті 51 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ - обов'язок здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з дати виникнення права на такий перерахунок без обмеження строком, а саме з 01 квітня 2019 року.
Оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві з 01 січня 2018 року проведено перерахунок пенсії позивачу без врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, позивач має право на перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 липня 2024 року № 6715/1, в якій додатково зазначено розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
У зв'язку з тим, що перерахунок пенсії у межах спірних правовідносин проводиться на підставі довідки про правильний розмір грошового забезпечення позивача і така довідка була надана ІНФОРМАЦІЯ_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, відповідач повинен був здійснити відповідний перерахунок. Проте відповідачем такий перерахунок здійснено не було.
Суд зауважує, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Натомість, відповідач у цьому випадку, по-перше, намагається піддати сумніву рішення суду, яке набрало законної сили, у невизначений процесуальним законодавством спосіб.
По-друге, положення КАС України не надають, як суду першої інстанції, так і відповідачу повноважень відступати від правових висновків Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду.
У зв'язку з викладеним суд не надає правової оцінки таким твердженням відповідача та відхиляє їх як безпідставні.
Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […].
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (№ рішення в ЄДРСР 54398764).
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Згідно із загальними засадами права, дії суб'єкта владних повноважень це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, а бездіяльність це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 липня 2024 року № 6715/1;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 липня 2024 року № 6715/1, та фактично сплачених сум.
Суд зазначає, що відповідно до частин другої, третьої статті 51 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ позивач має право на перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 липня 2021 року № 6715/1 саме з 01 квітня 2019 року, а не з 08.12.2021, як зазначає позивач у позові.
При цьому, суд вважає передчасними, а тому такими, що не підлягають задоволенню вимоги щодо зобов'язання виплати пенсію без обмеження максимальним розміром, оскільки в даному випадку перерахунок має бути проведений з 01.04.2019 та відсутні об'єктивні підстави вважати, що після здійснення перерахунку будуть порушені права позивача та враховуючи, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд зазначає таке.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із частинами другою-четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.
У рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового процесу за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.
Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин першої вказаної статті суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваного результату, або що відповідач створюватиме перешкоди для виконання такого рішення.
Отже, клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення залишається судом без задоволення.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: 04053, Україна, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська. буд. 16, код ЄДРПОУ: 42098368) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 липня 2024 року № 6715/1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 липня 2024 року № 6715/1, та фактично сплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Г. Секірська