про залишення позовної заяви без руху після відкриття
25 березня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/5717/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Садове товариство «Блакитна затока», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та визнання чинним рішення,
10.03.2020 адвокат Москалюк Тетяна Віталіївна (Адвокатське об'єднання «Волощук та партнери»), що діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради, Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо невиконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 381/2544/15-а від 17.04.2019 щодо скасування рішення Київської міської ради № 805/1861 від 09.07.2009 «Про внесення змін до додатка до рішення Київської міської ради від 27.10.2005 № 354/3815 «Про передачу земельних ділянок громадянам, членам садового товариства «Блакитна затока» Харківського району м. Києва, для ведення колективного садівництва у садовому товаристві «Блакитна затока» Харківського району м. Києва земель загального користування (дороги, проїзди) в урочищі «Острів Водників» у Голосіївському районі м. Києва» щодо викладення позиції 175-273 в новій редакції;
- визнати чинним рішення Київської міської ради № 3543815 від 27.10.2005 «Про передачу земельних ділянок громадянам, членам садового товариства «Блакитна затока» Харківського району м. Києва, для ведення колективного садівництва у садовому товариству «Блакитна затока» Харківського району м. Києва земель загального користування (дороги, проїзди) в урочищі «Острів Водників» у Голосіївському районі м. Києва», з переліком осіб, зазначених у додатку до рішення Київської міської ради № 354/3815 від 27.19.2005.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2020 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Київської міської ради про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Садове товариства «Блакитна затока».
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 справу прийнято до провадження, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 .
21.03.2025 від представника третьої особи надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду, обґрунтоване наступним.
Адміністративний позов у справі №640/5717/20 був поданий 10.03.2020, що підтверджується штампом про одержання Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративного позову.
Рішення КМР №805/1861 «Про внесення змін до додатка до рішення КМР від 27.10.2005 року №354/3815» було прийнято 09.07.2009. Постанова Шостого Апеляційного адміністративного суду у справі № 381/2544/15-а була проголошена 17.04.2019; відповідно до відповіді Департаменту земельних ресурсів від 18.06.2019 №0570202/1-11490 інформував, що частина земельних ділянок знаходиться у власність фізичних осіб; відповідь на запит від 06.12.2019 №0570202/1-28920, якою повторив відповідь, яка була надана у відповіді від 18.06.2019.
Дізнання порушеного права, згідно позицію Верховного Суду не може бути пізніше, ніж 18.06.2019 року, адже саме в цю дату Департамент вперше надав відповідь на звернення (чим повідомив позивача про відсутність підстав для виконання постанови Шостого апеляційного суду у справі № 381/2544/15-а від 17.04.2019).
Отже, з дати прийняття рішення КМР №805/1861 09.07.2009 року минуло близько 10 років. Крім цього, навіть якщо припустити, що позивач не знав про рішення, то він про нього дізнався з відповіді Департаменту земельних ресурсів від 18.06.2019, шестимісячний строк звернення до адміністративного суду спливає 18.12.2019.
В адміністративному позові клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивачем не подавалось. Отже, на думку третьої особи, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду.
На підставі викладеного, представник третьої особи просив суд залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку із пропуском строків звернення до суду.
Розглянувши клопотання про залишення без розгляду, суд дійшов такого.
Розглянувши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху після відкриття провадження у справі з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва 10.03.2020 із позовною заявою про оскарження бездіяльності Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради щодо невиконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 381/2544/15-а від 17.04.2019 та визнання чинним рішення Київської міської ради № 3543815 від 27.10.2005.
Суд зазначає, що у справі № 381/2544/15-а постанова Шостого апеляційного адміністративного суду була ухвалена 17.04.2019, нею скасовано рішення Київської міської ради № 805/1861 від 09.07.2009.
Відповідно, з цього моменту органи місцевого самоврядування зобов'язані були виконати рішення суду.
Позивач мав можливість дізнатися про бездіяльність Київської міської ради та Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) після спливу розумного строку на виконання судового рішення, тобто в межах кількох місяців після набрання ним законної сили.
Фактично позивач звернувся до суду із позовом 10.03.2020, тобто майже через 11 місяців після ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду, тобто з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, не надавши при цьому клопотання про поновлення строку такого звернення та не навівши обставини, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду із даним позовом.
Суд констатує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку.
Тому, обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на звернення до суду, встановлений законом, може бути підставою для висновку про його пропуск з поважних причин.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Тож, суд констатує, що позивачем не додано до позову окремо викладеної процесуальної заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами поважності причин такого пропуску, які б підтверджували обставини, існування яких значною мірою утруднило або ж унеможливило реалізацію права на судовий захист у межах встановленого для цього строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі. Тому наявні підстави залишити її без руху та зобов'язати позивача надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду зі вказівкою поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд із позовом.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання ухвали шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку з викладенням об'єктивних обставин і фактів, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати підтверджуючі докази їх існування.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Садове товариство «Блакитна затока», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та визнання чинним рішення залишити без руху.
Запропонувати позивачу (представнику позивача) протягом п'яти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява згідно з частиною п'ятнадцятою статті 171 КАС України буде залишена судом без розгляду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяА.Г. Секірська