Іменем України
25 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/13528/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Самолюка Михайла Володимировича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
22.08.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов адвоката Самолюка Михайла Володимировича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" (далі - позивач) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 129/32-00-07-01-03-29 від 02.06.2022 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2040,00 грн.
В обґрунтування вимог зазначено, що Головним управлінням Державної податкової служби у Волинській області на підставі Наказу № 391-п від 19.04.2022 проведено фактичну перевірку магазину «Сільпо» ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 1.
За результатами перевірки складено Акт (Довідка) фактичної перевірки від 28.04.2022 номер бланка № 001373.
У висновках Акту перевірки зазначено про порушення позивачем ст. 44, ст. 85 Податкового кодексу України.
11.05.2022 позивачем відправлено заперечення вих. № ЗP-08/347 від 11.05.2022 на Акт перевірки.
01.06.2022 вхід. № 2646 позивач отримав від ГУ ДПС у Волинській області відповідь вих. № 620/12/-03-20-07-05-06 від 26.05.2022 на заперечення на Акт перевірки, якою висновок, який зазначено в Акті перевірки залишено без змін.
08.06.2022 позивач отримав податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платникам податків № 129/32-00-07-01-03-29 від 02.06.2022 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2040,00 грн.
Позивач, не погоджуючись з вказаним ППР і вважаючи його необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм законодавства, звернувся 16.06.2022 до Державної податкової служби в порядку адміністративної процедури оскарження зі скаргою.
08.08.2022 до позивача надійшло рішення від 03.08.2022 вих. № 8463/6/99-00-06-03-02-06 про результати розгляду скарги, яким ППР залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області проведена фактична перевірка магазину, що належить ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», розташованого за адресою: Волинська область, м. Луцьк, пр. Волі, 1, за результатами якої складений акт від 28.04.2022 № 1565/03-20-07-05/40720198 (далі - акт перевірки).
У підпункті 2.2.20 пункту 2.2 розділу 2 акта перевірки фахівці ГУ ДПС у Волинській області зазначили, зокрема, що у ході перевірки була надана письмова вимога від 22.04.2022 про надання документів до фактичної перевірки.
Станом на 28.04.2022 (дату закінчення перевірки) платником податків не надано посадовим особам контролюючого органу, які проводили перевірку, документи, зазначені у вимозі, про що складений відповідний акт.
З урахуванням наявних обставин справи, перевіркою встановлено, зокрема, факт порушення ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» вимог пункту 85.2 статті 85 Кодексу.
За розглядом матеріалів перевірки Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП винесене ППР від 02.06.2022 № 129/32-00-07-01-03-29, згідно з яким до ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» застосована штрафна санкція на суму 2040 грн за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.
Процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2022 у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 прийнято до провадження справу та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши у змішаній формі справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
Головним управлінням Державної податкової служби у Волинській області на підставі наказу № 391-п від 19.04.2022 на направлень на перевірку від 19.04.2022 проведено фактичну перевірку магазину «Сільпо» за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" (місцезнаходження: пр. Тичини Павла, будинок, 1в, каб. 188, м. Київ, ідентифікаційний код 40720198).
Наказ про проведення фактичної перевірки № 391-п від 19.04.2022 вручено керуючому магазину за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 1, 19.04.2022 під підпис.
19.04.2022 о 15 год 30 хв керуючому магазину за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 1 вручено запит про надання документів від 19.04.2022 про надання до 21.04.2022 документів.
22.04.2022 об 11 год 10 хв керуючому магазину за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 1 вручено запити про надання документів від 22.04.2022 про надання до 25.04.2022 та 26.04.2022 документів.
Відповідно до акту ненадання документів до фактичної перевірки СГ ТОВ «СІЛЬПО ФУД» (код ЄДРПОУ 40720198) від 28.04.2022 № 264/70-02/40720198 станом на 28.04.2022 до перевірки надано лише фактичні залишки підакцизної продукції (алкоголю та сигарет), інших запитуваних документів до перевірки надано не було, про що складено відповідний акт, який 28.04.2022 вручено керуючому магазину за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 1.
В акті від 28.04.2022 № 264/70-02/40720198 керуючий магазину зазначила про звільнення від надання інформації та документів в запиті від 22.04.2022, оскільки запитувана інформація виходить за межі фактичної перевірки.
За результатами перевірки складено Акт (Довідка) фактичної перевірки від 28.04.2022 № 001373, яким встановлено порушення ст. 44, ст. 85 Податкового кодексу України та п. 7, 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.
11.05.2022 позивачем відправлено заперечення вих. № ЗP-08/347 від 11.05.2022 на Акт перевірки.
01.06.2022 за вхід. № 2646 позивач отримав від ГУ ДПС у Волинській області відповідь вих. № 620/12/-03-20-07-05-06 від 26.05.2022 на заперечення на Акт перевірки, якою висновок, який зазначено а Акті перевірки залишено без змін.
08.06.2022 за вхідним № 2783 позивач отримав податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платникам податків № 129/32-00-07-01-03-29 від 02.06.2022 яким на підставі акта перевірки № 1565/03-20-07-05/40720198 від 28.04.2022 встановлено порушення статей 44, 85 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкціі на суму 2040,00 грн (платник податків не надав посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки).
Позивач звернувся 16.06.2022 до Державної податкової служби в порядку адміністративної процедури оскарження зі скаргою на вищезазначену ППР.
08.08.2022 до позивача надійшло рішення від 03.08.2022 вих. № 8463/6/99-00-06-03-02-06 про результати розгляду скарги, яким ППР залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.
Відповідно до приписів статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:
запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;
вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю;
здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;
проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів;
у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.3 пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 Податкового кодексу України, пунктом 80.1 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до підпунктів 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Згідно з пунктом 80.5 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 80.8 статті 80 Податкового кодексу України під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Аналізуючи наведені норми закону суд дійшов висновку, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, а посадові особи контролюючого органу уповноважені розпочати проведення фактичної перевірки за умови пред'явлення платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, наказу про проведення перевірки та направлення на перевірку до початку проведення перевірки.
Правовідносини з приводу підстав та організації направлення такого запиту і надання на нього відповіді врегульовані пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов'язковим зазначенням таких фактів у запиті;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п.201.1ст. 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
5-1) виявлено недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом;
5-2) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної держави, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, про виявлення таким органом помилок, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної держави, або про невиконання фінансовим агентом зобов'язань, передбачених таким міжнародним договором;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.
Отже, відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 9 вказаного Порядку встановлено, що Органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби.
За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.
У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Положення цього пункту Порядку, узгоджується з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, яким також встановлено, що у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Згідно з пунктом 12 Порядку, письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;
виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;
виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки;
проведення зустрічної перевірки;
в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 14 Порядку, суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України.
У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.
Судом встановлено, що при оформленні запитів від 19.04.2022 та 22.04.2022 про надання документів вручені керуючому магазину позивача, відповідачем не виконано приписи Податкового кодексу України щодо їх оформлення, оскільки не містять печатки контролюючого органу, яка би підтверджувала підстави для надіслання запиту в порядку пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.
У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
За таких обставин позивач може не надавати відповідь та документи на такі запити, оскільки в останнього відсутній обов'язковий реквізит - печатка контролюючого органу. Порушення процедури призначення перевірки дає підстави для висновку про незаконність її проведення.
Вказана правова позиція узгоджується із висновком Верховного Суду, у постанові від 09.04.2019 у справі № 804/5722/16 та постанові від 16.04.2020 у справі № 812/1681/16.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 129/32-00-07-01-03-29 від 02.06.2022 є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що відмовляючи у наданні відповідачу затребуваних документів, керуючий магазином позивача вказувала про витребування документів, які не входять до предмету перевірки.
Водночас, не зазначення позивачем на неналежне оформлення відповідачем запитів, не може бути підставою визнання його дій та прийнятого спірного рішення правомірним.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).
Згідно із частинами першою та другою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення.
Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 7791653 від 16.08.2022.
З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позов підлягає задоволенню, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2481,00 грн.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 226, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Самолюка Михайла Володимировича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" (місцезнаходження: пр. Тичини Павла, будинок, 1в, каб. 188, м. Київ, ідентифікаційний код 40720198) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: пр. Поля Олександра, 57, м. Дніпро, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 129/32-00-07-01-03-29 від 02.06.2022.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива